Афінські Ігри – десять років потому або чому у греків замулилося?

Я розумію – думки про Олімпіаду, особливо про право її приймати, зараз зовсім не на часі.

https://footballmanagement

Я розумію – думки про Олімпіаду, особливо про право її приймати, зараз зовсім не на часі. Але – колись усе закінчується, і війни, і тероризм, і економічна нестабільність. В тому, що до нормального розвитку країна повернеться, сумнівів не виникає. І що ідея приймати Зимові Ігри відкладена ненадовго – теж. Тому що це нормальний хід думки для країни, яка хоче швидшими темпами, екстерном приєднатися до цивілізованого життя. Відкрити себе світу, стимулювати розвиток – Олімпійські Ігри та/або будь-які інші солідні спортивні змагання для цього оптимальний шлях.

Ну, то белетристика – а блог цей написався тому, що прийшла дата. 13 серпня – десять років відтоді, як відбулося відкриття Афінських Ігор. Ця Олімпіада в спортивній частині залишила по собі дуже яскраві спогади. Наші – золото Юрія Білонога в штовханні ядра на стадіоні давньої Олімпії (так, його нещодавно забрали, але, якщо розібратися, надто вже сумнівною була та дискваліфікація. А перемога все-одно була, і дуже красива), і золото зовсім тоді підлітка Олени Костевич в стрільбі, і "на зубах" два золота Яни Клочкової – багато всякого. 


Олена Костевич здобула золото в Афінах у кульовій стрільбі у віці 18 років / Україна молода

І ненаші – 8 медалей Майкла Фелпса, поразка баскетбольної Дрім тім, і бенефіс двох феноменальних стаєрів Хішама Ель Гуржа і Келлі Холмс, обоє взяли по два золота!

Але це спорт – в плані організації грецькі Ігри виглядали значно менш привабливо. Ще коли готувалися, було купа скандалів через фінанси і порушення термінів. Мабуть, багато хто пам’ятає історю з дахом над Акватік центром, який не встигли побудувати. А колеги, які були на Відкритті Ігор, говорили, що ще за дві години до старту церемонії будівельники на стадіоні щось домазували і доліплювали….

Друга частина питання – так званий legacy, англійський термін в індустрії організації спортивних змагань, на українську найкраще перекладається «спадок». Тобто, те, що залишає Олімпіада після себе. Здається, саме після Афін олімпійські чиновники цьому спадку почали приділяти іще більшу увагу, ніж раніше, при виборі міста-господаря наступних Ігор. А все тому, що зі спадком-2004 все не дуже добре. Греки і так не мали чітких планів, як використовувати після вересня 2004 більшість споруд, а тут іще й численні фінансові кризи…

Не те, щоб зовсім нічого не використовувалося. Основні арени – олімпійський стадіон, Акватік центр, криті зали працюють або за призначенням, тобто для спортивних подій, або як торгові і виставкові центри. Останній факт – щодо критих арен – для нас перед нашим Євробаскетом-2017 втішний, до речі. Навіть з грецькими кризами попит на те, що хочуть побудувати Олександр Волков і інвестори, яких він знайшов, є - і буде цей попит.

Але половина арен або закинуті зовсім і мають дуже сумний вигляд, або закинуті, але не зовсім. Наприклад, Ано Ліосія, де відбувалися змагання з дзюдо та боротьби (де виграла своє емоційне золото Іра Мерлені), має згідно з інвестиційним планом стати Музеємо культури та великм національним цифровим архівом. Поки не став. А вже 10 років минуло… Та сама історія з IBC – телевізійний центр, завжди одна з найбільших та технологічних споруд. В частині розташований торговий та бізнес-центр, в другій половині має бути олімпійський музей. Знов таки – 10 років минуло.


Шалені емоції Ірини Мерлені в комплексі Ано Ліосія / http://news.tochka.net

Ще в 2005 році греки створили спеціальну компанію Olympic Properties SA, яка мала займатися олімпійською нерухомістю, щось продавати приватним власникам, десь будувати соціальні об”єкти. Будується щось не дуже, а на рік на утримання об’єктів з бюджету іде близько 650 млн євро, що змушує кипіти змучені кризами мізки греків.

До десятиріччя Ігор-2004 наші колеги з Reuters зробили добірку сумних фото – про ті об’єкти, які в занепаді.

Ось на задньому плані Олімпійський стадіон, але на передньому – розтрощена телефонна будка. Пустка і бур”ян навколо головної арени Ігор – типовий пейзаж, хоча насправді на арені грають євро кубки і деякі внутрішні матчі «Панатанаїкос», АЕК, національна збірна.

IBC (International Broadcasting Center) – більш цивілізована його частина, та, де торгівельний центр. Теж, до речі, не людно – а фото зроблене 27 липня, в неділю, коли в торгових центрах зазвичай народу побільше.

Минуло десять років, а в місті ще залишаються ознаки колишнього Олімпійського свята. Греки дуже пишалися своєю олімпіадою. Готуватися не поспішали, але пишатися – пишалися.

Сумною виявилася доля у олімпійського селища, де мешкали атлети. 2300 помешкань, якими атлети були, м”яко кажучи, не дуже задоволені, продали малозабезпеченим покупцям, і у підсумку селище перетворилося фактично на трущоби. На фото – знак, що залишився з Ігор, 



а також закинутий басейн для спортсменів.

Коли стільки сміття, знову спадає на думку метафора «пустка»

Центр пляжного волейболу у Фаліро – вважається, що він ще не закинутий. В річницю Ігор, 2005 року, там навіть був ювілейний концерт Єлєни Папарізу, переможниці тогорічного Євробачення. Зараз офіційно вважається, що арену перепланують під ультра-модерний театр.


Колись…

Для бейсболу та софтболу греки мусили побудувати два різних стадіони. Обидва стоять закинуті. А бейсбол із софтболом взагалі виключили з олімпійської програми.



Центр веслувального слалому Гелленікон було віддано приватній компанії, яка мала тут спорудити аквапарк. В принципі, ідея чудова, і розваги такого типу користуються популярністю всюди. Але.. ось як арена виглядає сьогодні.



В центрі для академічного веслування, де взяла бронзу наша четвірка парна, планували зробити супермодерний тренувальний центр – в Європі аналогічних за класом було тільки два, в Мюнхені і в Севільї. Але після Ігор центр не використовувався – вода замулилася, а в сусідній місцевості з’явилося багато москітів, які оселилися по берегах каналу. Ну, словом, закинули і канал.

Після Ігор ніяких великих змагань, чемпіонатів світу чи Європи з Олімпійських видів, греки на аренах майже не проводили. Те, що використовують для спорту, явно не компенсує сумної картини, яку побачили наші колеги з Reuters.

Але для тих, хто вважає, що грецький сумний досвід – причина підняти лапки вгору і навіть не думати про Олімпійські Ігри, скажу таке: причина тієї сумної картини не в тому, що Олімпіада витратна, невигідна, провальна річ. Проблема не в Олімпіаді. Так, зрозуміло, що кризи, але плану використання Олімпійського спадку у греків не було і до криз. І затримували будівництво не через кризи, а через, скажемо так, зловживання і брак дисципліни.

Афіни – урок, і для нас, і для всього світу. Урок як не треба планувати Олімпіаду і як не треба використовувати те, що вона залишає по собі. Потрібно по-іншому. У Барселоні олімпійські арени працюють, у Лондоні працюють, та що там – арени Ігор 1972 у Мюнхені досі працюють. Якщо про зиму, у Солт-Лейк Сіті після Ігор 2002 майже всі арени – суперові зимові курорти, і змагання там проводять. І в Туріні на арени Ігор-2006 і в місті, і в горах чудово їдуть туристи.

І навіть з тим самим веслувальним каналом – у Мюнхені 40 років, а у Севільї – 30 років каналам. І змагання там елітні проводяться. Цікаво, чому так – у німців з іспанцями не замулилося, а у греків замулилося?

Такий от урок.

Комментарии 0

Новости партнеров
http://inv-nets.admixer.net/dsp.aspx?rct=3&zone=f6c8cbbf-096b-4b28-b07e-757ff9e5f637&zoneInt=116§=111&site=111&rnd=210901299
Новости партнеров