матч-центр
Вчера 61 27
Сейчас 0 0
Сегодня 50 23
Завтра 14 6
все
важные
свернуть
развернуть
Вчера 61 27
Сейчас 0 0
Сегодня 50 23
Завтра 14 6
все
важные
Вчера не было матчей
Вчера не было важных матчей
Сейчас нет матчей
Сейчас нет важных матчей
Сегодня нет матчей
Сегодня нет важных матчей
Нет запланированных матчей на завтра
Нет важных матчей на завтра

Хто буде новим міністром спорту?

Українську спортивну громаду – не стільки ту, що тренується і тренує, скільки ту, що адмініструє – вже з місяць «ковбасить».

Українську спортивну громаду – не стільки ту, що тренується і тренує, скільки ту, що адмініструє – вже з місяць «ковбасить». Місяць – це відколи кульмінація передвиборчої лихоманки переросла в очікування складу нового Кабміну і передусім прізвища нового міністра молоді та спорту.

В тому, що міністра мають обов’язково змінити, чомусь усі впевнені – хоча Президент Порошенко тільки минулої суботи заявив, що «Кабмін потребує ПОВНОГО оновлення», тобто, що будуть змінювати всіх, крім Прем’єра. Логіка, звичайно, є у цій впевненості – усі ж пам”ятають, що уряд «камікадзе», тобто, фактично, тимчасовий.

Втім, з логікою майбутньої коаліції у ставленні до спорту поки все не дуже зрозуміло. В ситуації неоголошеної війни на Сході і фінансової – та ментальної, що, до речі, для спорту теж важливий фактор! – кризи неясно, чи запланована реформа спорту означає тільки економію, чи це справді наміри змінити глибоко укорінену в свідомість радянську модель.

Але що з того, що неясно? Позбирати чутки і припущення з приводу особи майбутнього міністра можна собі дозволити. Тому попереджаю: наступні рядки – це трохи чутки, а трохи фантазії, що базуються по поточній політичній ситуації. Зовсім трохи факти – і аж ніяк не пропозиції.

Отож, поїхали.

Кандидати «від влади».

У нинішньої влади, яка не має в своєму складі олігархів зі спортивними бізнес активами і яка не використовує спорт як засіб пропаганди і виборчу технологію, не так багато «своїх» людей, що в спорті розбираються. Тому тут такі варіанти (в алфавітному порядку!):

1. Дмитро Булатов

lenta-ua.net

Нинішній міністр, колишній євромайданівець, на парламентські вибори не пішов і до жодної політичної сили не увійшов. Тому якщо все-таки портфелі будуть розподіляти за «старим-добрим» квотним принципом, Булатов ніби-то поза грою. Але ж обрана більшість обіцяє, що від квотного принципу відмовиться. Зважаючи на те, що спортивну реформу Дмитро Сергійович проштовхує активно, він може залишитися на посаді – треба ж її комусь вести, реформу. Міністр – людина медійна, він не ховає голову в пісок від жорстких питань (правда, вміє «забалакати» відповідьJ). Булатов – бізнесмен, що ніколи не був пов’язаний зі спортивним істеблішментом, тому не сприймає систему, яка повністю сидить на бюджетній голці. Негативом проти Булатова може стати несприйняття з боку спортивної громади. Зокрема, скандал з відстороненням Ніни Уманець, проти якої висувають звинувачення у дискредитації міністерства і навіть у корупції, і яку підтримала група відомих атлетів. В усьому світі спорт – сфера кастова, тут «чужих» не люблять, хай як би ти старався. З іншого боку, хоч міністр старається заглибитися в тему, але часу мало, а без глибокого знання специфіки спорту тут важко.

2. Артур Палатний

lenta-ua.net

41річний бізнесмен і заступник голови партії «Удар», партнер Віталія Кличка. Брати-боксери хрестили дітей Палатного. Втім, Артура Леонідовича зі спортом пов”язує не тільки дружба з Кличками. Він закінчив переяславський педінститут за спеціальністю «Фізична культура», а потім захистив кандидатську в київському Інфізі. В минулому парламенті Палатний був головою спортивного Комітету (повна назва, кому цікаво - Комітет ВР з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму).

Зустріч з Юнацькою Олімпійською збірною командою України-2014 / noc-ukr.org

На Палатного в інтернеті багато різного компромату. Перевіряти не будемо – на те є компетентні органи. Простежується факт, що датується компромат серединою 2012 року – тобто, перед минулими виборами… До нової Ради Палатного обрали за списком Блоку Петра Порошенка – №24. Тобто, підсумовуємо: квотний принцип + бізнес-досвід + спортивний бекграунд. Кажуть, Артур Леонідович готовий іти в міністри. В нинішній ситуації спортивне відомство – як електричний стілець, успіх не гарантований, а проблеми – запросто. Тому «готовий» - це сміливо.

3. Микола Томенко

tomenko.ua

Микола Володимирович, кажуть, теж хоче і готовий. Відомий політолог, гострий на язик політик, послідовний опозиціонер попередній владі працював в уряді Тимошенко віце-прем’єром з гуманітарних питань, в парламенті – теж очолював спортивний комітет. Має репутацію лобіста спорту в парламенті. Зараз – радник Президента, обраний за списком БПП, високий дев”ятий номер.

В останні роки «зафрендився» з президентом Федерації біатлону Володимиром Бринзаком і став активним біатлонним фаном. Їздив на етапи Кубку світу, в кількох випадках допомагав біатлоністам, зокрема, кажуть, сестрам Семеренко з отриманням грошей за квартири після Ігор в Сочі (ось тут і тут ми писали про цю історію). В 2014 його обрали почесним президентом Федерації і віце-президентом НОК. Тобто, став майже «своїм».

tomenko.ua

Важливий факт: у вересні на конференції, присвяченій спортивній реформі Дмитра Булатова, Томенко цю реформу критикував – без зайвої дипломатичності, властивої обережним спортивним функціонерам. Ось цитата:

«Давайте спочатку дочекаємося конституційної реформи, коли реальні фінансові повноваження місцевого самоврядування будуть підтверджені законом і грошима, а тоді вже будемо думати про те, як передавати заклади спорту… на утримання місцевих бюджетів. …Сьогодні так званий «спортивний сепаратизм» так само небезпечний, як і політичний… Поки не буде консенсусу стосовно того, як саме необхідно реформувати спортивну галузь, різні «загальнонаціональні шоу» (особливо під час виборчої кампанії)… шкідливі.»

Мінус, який можна вгледіти в образі Томенка – він ніколи не працював на такій рутинній виконавчій посаді, як міністерська. Не має досвіду апаратчика, не знає, як розгрібати… робочі дрібниці.

Тепер до інших, невладних кандидатів, які могли б отримати посаду в новому уряді. Зокрема, про екс-спортсменів. Тільки не забувайте, що майже все це – припущення. А може – привід для роздумів. І тут уже не в алфавітному порядку, а за, так би мовити, інтенсивністю чуток навколо цих персонажів.

4. Денис Силантьєв

sport-xl.org
Чомусь після виборів, коли призер Олімпійських Ігор і перший український чемпіон світу з плавання став нардепом, всі почали говорити, що Денис буде міністром. І почали запитувати. Але Силантьєву, народ, стати міністром не пропонували. Це вже не припущення, це факт – він сам так сказав в інтерв’ю XSPORT. І я схильний вірити, зважаючи на загальне ставлення до лідера Радикальної партії, за списком якої пішов Денис.

Після спорту Містер Батерфляй займався тим, що називають суспільно-корисною діяльністю. Заснував Фонд підтримки плавання, записував відео уроки для дітей, знімався для біл-бордів, писав блоги для УП про необхідність розвивати спорт. У нього єдиного з українських спортсменів-олімпійців є прес-аташе. Денис знімався у телешоу, активно ходив з дружиною по гламурних тусовках. Там піар талановитого плавця непогано сприймався, а от спортивний світ поставився з іронією – тому на спортивні тусовки Дениса не дуже кликали. Про те, як вміє приймати рішення Денис Силантьєв, сказати складно – ні в бізнесі, ні в адміністративній діяльності помічений не був. Зате він єдиний спортсмен у нинішній ВР.

5. Вадим Гутцайт

Ризикну припустити ще одну кандидатуру.

umoloda.kiev.ua
Вадим Гутцайт – для тих, хто знає про нього менше, ніж про Силантьєва – не лише чоловік відомої телеведучої. Він знаменитий фехтувальник-шабліст, який вигравав Олімпійське золото і як спортсмен – 1992 року у складі збірної СНБ), і як тренер – 2008го був головним тренером збірної, коли четвірка шаблісток здобула золото в Пекіні. Головним тренером був три (!) олімпійських цикли, залишається віце-президентом федерації. Був суддею міжнародного рівня, має купу друзів в світі фехтування. Це не просто так собі факт: знайомства в цьому спорті немало значать, зокрема, це проявляється у ставленні суддів до наших спортсменів під час змагань. Зараз Вадим – директор головної Олімпійської бази країни – у Кончі-Заспі. У нього є власний бізнес і хороші зв’язки в різних колах, кажуть, і в політичних теж. Кажуть також, що він часом жорсткий зі своїми підопічними, але обережний і дипломатичний з «вищими світу цього». Що, взагалі-то, для аполітичного спорту – корисно, хіба ні?

Якщо плюсувати-мінусувати шанси Вадима, то маємо: глибокі знання спорту і людей спорту + вміння крутитися (бізнес-досвід) + авторитет в середовищі спортсменів + політичний нейтралітет.

Але два мінуси: 1) Гутцайт людина не медійна, «трендіти» без діла йому складно, а без цього вміння важко сподобатися у владних коридорах; 2) назва міністерства - «молоді та спорту». Якщо спортсменам, таким, як Гутцайт чи Силантьєв, зі спортом все ясно, то з напрямком «молодь» мусять розбиратися і ламати голову. А чи потрібно спортсменам занурюватися в профорієнтацію молоді і молодіжне житлове будівництво – питання.

Варіанти, перелічені вище, виглядають найбільш реально – і навколо них найбільше розмов. Є спокуса включити фантазію і припустити, наприклад, такі кандидатури:

chpravda.com
6. Павло Костенко – бізнесмен з Черкас і екс-депутат ВР від Блоку Юлії Тимошенко, ще один екс-голова «спортивного комітету». Зараз, до речі, голова Київського відділення Національного Олімпійського Комітету. Свого часу дуже цікавився спортивною тематикою, організовував професіональні тенісні турніри;








pressa.if.ua

7. Роман Вірастюк – штовхальник ядра з Івано-Франківська, який пройшов три Олімпіади, екс-капітан збірної України з легкої атлетики, старший брат Василя Вірастюка, поет і телеведучий. Роман кілька років попрацював на держпосаді – голови спорткомітету області, а зараз балотувався в парламент від «Народного фронту» (тобто, політично правильний кандидат), програвши супернику від БПП піввідсотка;






biathlon.ua

8. Володимир Бринзакпрезидент Федерації біатлону, чи не найуспішнішої серед українських федерацій, судячи з результату збірної. Володимир Михайлович уже працював в міністерстві на посаді заступника міністра. Політичнло нейтральний, але, здається, особливого бажання іти на держслужбу не проявляє;











polpravda.com

9. Валерій Сушкевич – може здатися фантастичним припущенням, бо президент Паралімпійського комітету України, який вперше з 1998 року не потрапив до ВР, зосереджений на спорті інвалідів. Але він здібний спортивний менеджер, який вміє захищати сферу своїх інтересів. А ми будуємо нове життя, ідемо в Європу, долаємо бар’єрність суспільства – це щодо застережень про візок, на якому пересувається Сушкевич.






genshtab.info

10. Олександр Волков – іще одне близьке до фантастичного припущення, зважаючи на партійну приналежність Олімпійського чемпіона. Але насправді ті, кому треба, знають – Олександр Анатолійович політик «з необхідності». Можливо, завдяки участі Волкова в політичній тусовці баскетбол в країні досі тримається на плаву. Правда, президент Федерації баскетболу в міністри уже ходив – 1999го, але на посаді не витримав більше, ніж півроку.







Припустимо, що приблизно так виглядає список кандидатів на спортивне міністерство, який по ідеї має лежати на столі у наступного Прем’єра. Але дуже імовірно, що там є і інші прізвища – дуже несподівані і зовсім невідомі спортивній громаді.

Взагалі, обирати спортивно-молодіжного міністра складно – призначення останніх років десяти це регулярно доводять. В спорті орієнтуються далеко не всі «владні мужі», тому справжнього фахівця – а не того, хто вміє добре розказати, який він справжній фахівець – знайти мало реально. Призначали, як правило, вірних – ну, тобто, за партійним принципом. А там – хай уже сам розбирається.

Якою буде логіка цього разу? Чекаємо.

А якщо хтось щось знає більше, пишіть, діліться чутками.

Комментарии 10

Оксана Анабель
10 ноября 2014г. 12:14
Александр Мащенко, все знают в Ноке, что вы друзья с Вадимом Гутцайт. Кукушка хвалит петуха за то что хвалит он кукушку.
0 0
Олександр Мащенко
10 ноября 2014г. 14:43
Пані Оксано (якщо Ви справді Оксана;)), дякую за Ваш комент і що стежите за моєю діяльністю:D
Та ще й "всі знають", нічого собі) Тільки чому мене ніхто не хвалить, от питання?)))) І дивно, що Ви саме про Гутцайта згадали. Про Сушкевича, Вірастюка, Волкова ні:) Може, Ви щось знаєте? Ми тут продовжуємо приймати чутки)
0 0
Оксана Анабель
11 ноября 2014г. 11:20
Я много чего знаю про все ваши грязные делишки.=]
0 0
Олександр Мащенко
11 ноября 2014г. 13:52
це дуже приємно, але взагалі ми не про мене збираємо чутки, а на тему блогу;) Там цікавіше
0 0
Оксана Анабель
13 ноября 2014г. 18:29
Александр, вы не блогер, вы - говнюк. Конечно, я не Оксана, а просто молодая спортсменка! Не дай Бог мне еще раз с вами столкнутся. Удачи ВАМ!!!
0 0
Олександр Мащенко
21 ноября 2014г. 13:04
Дякую за побажання удачі, молода спортсменка неОксана)) А з приводу статусу, який Ви мені запропонували - принаймні, я не ховаюся під ніком і ніколи нікого ні в чому не звинувачую без доказів. Особисті претензії приймаю особисто. А тут все-таки на тему блогу бажано)
Удачі і Вам)
0 0
Анатолий1 Стукин
9 ноября 2014г. 18:31
Згоден! Мирослав Дудчак. це та людина .яка потрiбна украiському спорту. А Стукин (ветеран спорта)
0 0
Лариса Шарай
7 ноября 2014г. 21:56
Мирослав Дудчак - як вам така кандидатура?
0 0
Vladis Master
7 ноября 2014г. 05:30
Аналізуючи "хвору " діючу законодавчу базу та " події " щодо ситуації в українському спорті взагалі на даному історичному відрізку , а також щодо питань та шляхів можливого реформування профільного міністерства і фізкультурно - спортивної галузі в державі (читай - остаточного розкрадання збереженої матеріально-технічної бази та бюджетних коштів ), стає зрозумілим , що остаточно не втратити національне багатство , яким є живий організм - фізкультурно - спортивна галузь, надії майже немає. Причинами хвороби може бути наступне :

1. Останне десятиліття з приходом кожного нового некомпетентного міністра (незалежно від партійної належності і навіть з відомих колишніх спортсменів - олімпіців ) крах фізкультурно - спортивної галузі в Україні невідворотно стає все реальнішим. Адже всі 23 роки фізична культура і спорт існували в Україні по залишковому принципу і на базі радянської системи , що була вмонтована в українське спортивне законодавство (теорія та наука і методологія фізичного виховання і спорту, програми підготовки тренерів та інструкторів зі спорту , спортивні споруди і норми та стандарти до них , єдина споривна класифікація , спортивні звання , законодавство про працю та оплату праці , соціальний захист в галузі, система формування бюджету галузі і розподілу та контролю за розподілом бюджетних коштів на всіх рівнях (центральний , областний районний та міський ), тотальна система збанкрутілого державного управління галуззю . Правда за всі часи правління злочинного режиму та "любих друзів ", які знову у 2014 році обралися нардепами , вся ця система непомітно для пересічних громадян в Україні повністю адаптована до існуючої системи управління в Росії . Для чого це робилося - тепер уже зрозуміло всім - для поглинання Росією.

2. Адаптувати законодавство України щодо фізкультурно - спортивної галузі та її згідно з Угодою та законодавством країн - членів Европейського Союзу в найближчі часи практично не реально з кількох обставин , оскільки розвинені країни мають різні системи , не схожі між собою. Для цієї поетапної адаптації потрібні роки фахової напруженої праці, а як відомо час уже втрачений. Крім того відсутні фахові юристи державного права, що спеціалізуються виключно у правовій сфері не лише спорту України , а й міжнародного включно !!! Окрім того в Україні лише кілька осіб (2 - 3 вчених ), які на мою думку , теоретично добре розуміються на цих провідних сучасних системах державо - творення щодо фізичної культури та спорту , але і вони не знають тонкі механізми , як ці системи функціонують в розвинених країнах , особливо щодо бюджетного процесу та державного управління , оскільки зазначені вчені не мають відповідної закордонної освіти та досвіду .... Існуючі зараз в профільному міністерстві наробки щодо так званого реформування галузі більш схожі на профанацію та знищення фізкультури та спорту в країні .

3. А копіювати кальку олімпійського комітету - це буде черговий злочин перед народом , всі знають про масову корупцію, що розцвіла там буйним цвітом перед лондонською Олімпіадою ...., "прославилася " злочинами у фінансово- банківський сфері України ... . І взагалі зазначена організація останнім часом перетворилася на такий собі "відстійник " для колишніх міністрів, нардепів , відомих в минулому спортсменів та шахраїв, що "розбавили " комітет і прикрили себе, як щитом, відомими спортсменами - олімпійцями кількох останніх Олімпіад ... . Суспільство на собі відчуло "духовність"і від спортсменів - тітушок , що багаточисельно виросли в спортивному середовищі і теж на весь світ ганебно "прославили " Україну під час Революції Гідності.

4 . Висновок : Хвороба хронічна , але безперечно виліковна ! Час покаже , як буде "лікуватися" і чи стане фізична культура та спорт в Україні сферою та дієвим засобом для надання допомоги всім громадянам і суспільству по всій країні покращувати і продовжувати життя, як це відбувається в цивілізованих країнах .
0 0
Юрий Никаноров
6 ноября 2014г. 23:42
Ви ще забули про Ігора Гоцула - президента федерації легкої атлетики.
0 1

Новости партнеров
01:00
Тхэквондо. Чемпионат Украины. Харьков
http://inv-nets.admixer.net/dsp.aspx?rct=3&zone=c08dc240-545e-4be4-b97f-50058f51a079&zoneInt=17713§=5191&site=4482&rnd=[CACHEBUSTING]
Новости партнеров