матч-центр
Вчера 1 1
Сейчас 0 0
Сегодня 0 0
Завтра 0 0
все
важные
свернуть
развернуть
Вчера 1 1
Сейчас 0 0
Сегодня 0 0
Завтра 0 0
все
важные
Сейчас нет матчей
Сейчас нет важных матчей
Сегодня нет матчей
Сегодня нет важных матчей
Нет запланированных матчей на завтра
Нет важных матчей на завтра

Інтерес чи результат?

Минулого року Міжнародна федерація хокею поміняла формат чемпіонатів світу у нижчих дивізіонах.

Минулого року Міжнародна федерація хокею поміняла формат чемпіонатів світу у нижчих дивізіонах. Мета, яку озвучила ІІХФ, начебто того варта - збільшити інтерес до матчів і суттєво зменшити кількість прохідних зустрічей. Одразу ж тоді подумав, що відтепер справді буде цікавіше дивитися за тим, що відбувається у дивізіоні, який нині йменується ІА і де виступатиме збірна України. Раніше, нагадаю, перший дивізіон просто ділився на дві рівноцінні групи А і В, переможці яких виходили до вищого світу. З цього ж року - це дві різних ліги, дивізіон ІА вище за ІВ.

Боротьба у групі ІА справді вестиметься не на жарт. Гадаю, ми будемо відстежувати буквально кожен результат, адже суперники - приблизно однакового рівня, й навіть важко сказати, хто підніметься до еліти, а хто - опуститься в ІВ. Щоправда, мабуть, усе ж таки один явний фаворит у нашій когорті виділяється - збірна Австрії, яка останніми роками стрибає туди-сюди - до еліти і назад униз. Недарма ж організатори завершальним двобоєм турніру, в якому за традицією б`ються головні претенденти на перемогу, поставили матч Словенія - Австрія. Хоча словенці надали собі право зіграти в умовному фіналі, звісно, на правах господарів.

Формально тепер не треба вбиватися виключно за малі "золоті" медалі. Для підвищення в класі достатньо фінішувати навіть другим. Але з іншого боку, досягти цього стало важче, бо тепер буде не один чи два серйозних поєдинки, а фактично кожен.

Тобто, захоплюючі турнірні перегони нам із вами забезпечені. Але одночасно з цим досягти бажаного збірній України стало важче. Навіть у попередні роки на чемпіонатах у першому дивізіоні, коли впродовж тижня доводилося грати з посередніми суперниками на кшталт Литви чи Хорватії, наші хлопці під завісу турніру виглядали виснаженими. Тож на останній, читай - вирішальний, двобій сил у них бракувало. Що вже казати про нинішній турнір. Битися доведеться з кожним, ледь не щодня, а команда в нас, м`яко кажучи, не молода. Тягатися у витривалості й фізичній підготовці - буде ой як непросто...

А тепер кілька слів про те, що кидалося в вічі в матчах з японцями. Надто ж - у другому. Зіграності хлопцям бракує. Приємно виділялися в цьому плані добре знайомі ще з часів виступу в білоруській екстралізі Побєдоносцев, Шафаренко, Матерухін. Думається, саме їхня номінально друге п`ятірка, до якої мають ввійти ще Люткевич і Тимченко, виглядає найбільш злагодженою й має всі шанси "возити" суперників в їхній зоні в рівних складах.

Підтвердилося те, що в принципі вже давно відомо: індивідуальними діями можуть вирішити долю епізоду Касянчук і Міхнов. Також порадував колись списаний у "Соколі" Пастух - Євген проявляв непоганий політ фантазії, причому інколи настільки високий, що партнери не завжди підхоплювали його ідеї.

А от "енерджі лайн" - четверта трійка нападників - розчарувала. Кремезні Рамазанов і Торяник, крім габаритів, на льоду нічим конструктивним не виділялися. Хочеться бачити більше користі від Заблудовського. Ще один "потужний" форвард Бобкін за суперниками часто-густо не встигав.

На мою особисту думку, краще б команда провела ще два "товарняки", ніж отримала фізичне навантаження в Гомелі. Гадаю, піврічний сезон і так вичавив із хокеїстів чимало соків, а тут - ще один збір на фініші. Але, зрозуміло, що наші тренери мають свій план, і їм видніше, бо саме їм і нести відповідальність за результат.

Менше з тим, знаючи бойовий характер Климентьєва, Наваренка, Побєдоносцева, Тимченка та й інших хлопців, хочеться вірити, що принаймні у самовідданості вони суперникам не поступляться. І сподіватися на стабільність воротаря Карпенка. А в компанії приблизно рівних за класом колективів - це багато що значить.

Важко не погодитися зі словами нашого ветерана Віталія Литвиненка, що нинішня збірна України - команда другого за класом дивізіону світового хокею. І сумна статистика останніх років не дозволяє з цим сперечатися. Але закономірності на те й існують, аби їх колись порушувати. І чому б оновленій команді Анатолія Хоменка не зробити це тут і зараз? Точніше, там, у Любляні, й найближчими днями. Принаймні доля дарує їм такий шанс, відправивши захищати честь нашого хокею на чемпіонат світу. Бо де ще, як не там, доводити свою конкурентоспроможність на міжнародному рівні?

Комментарии 0

Новости партнеров
3.15
http://vast.vertamedia.com/vast-proxy/?aid=33806&content_page_url=xsport.ua&player_width=680&player_height=633&video_duration=300&cb=12345
Новости партнеров