матч-центр
Вчера 13 6
Сейчас 0 0
Сегодня 10 7
Завтра 9 3
все
важные
свернуть
развернуть
Вчера 13 6
Сейчас 0 0
Сегодня 10 7
Завтра 9 3
все
важные
Вчера не было матчей
Вчера не было важных матчей
Сейчас нет матчей
Сейчас нет важных матчей
Сегодня нет матчей
Сегодня нет важных матчей
Нет запланированных матчей на завтра
Нет важных матчей на завтра

Коли "погано" це "добре"

Проблеми в житті ПХЛ - це погано. Для усіх: гравців, тренерів, вболівальників, журналістів. Але, водночас, проблеми в житті ПХЛ - це добре для нашої національної збірної. Парадокс.

Проблеми в житті ПХЛ - це погано. Для усіх: гравців, тренерів, вболівальників, журналістів. Але, водночас, проблеми в житті ПХЛ - це добре для нашої національної збірної. Парадокс.

Звичайно, "проживе" такий парадокс недовго. Втім, перед стартом сезону 2013/2014 проблеми - таке враження - підштовхують деяких гравців до вимушених, але дуже правильних кроків.

У ПХЛ є рік, щоб навести лад в нашому внутрішньому чемпіонаті, знову повернути до нього довіру та повагу. Без власного клубного турніру практично неможливо розраховувати на нормальне виховання хокейної молоді. Але якби наш чемпіонат продовжив функціонувати у тому вигляді, яким він був хоча б на початку минулого сезону - національній збірній України було б несолодко.

Дуже добре розумію гравців. Нікому не хочеться їхати далеко від дому, за кордон, в чужі краї. Завжди приємніше працювати в рідному місті або хоча б у рідній країні. В час, коли заговорили про реорганізацію чемпіонату України та створення Професіональної хокейної ліги, наші збірники в першу чергу отримали надію на можливість комфортно поєднувати професійне та особисте життя. Переконаний, що уже в другому сезоні існування ліги більшість українських збірників все частіше задумувалися про зміну обстановки. Фінанси фінансами, комфорт комфортом, але ще у безпроблемні дні життя, наприклад "Беркута", після перемог з великими рахунками, мабуть, проскакував сумнів у доцільності того, що відбувається.

Веду до того, що немає жодного сенсу грати без хорошого інтриги якщо не в кожній грі, то хоча б у більшості матчів. В ПХЛ були прекрасні поєдинки, були матчі рівних суперників високого класу. Але настав момент, коли прірва між рівнем команд виросла до катастрофічного розміру. Були претенденти на чемпіонство - та всі інші.

"Донбас" пішов своїм шляхом - команда виграла декілька чемпіонатів поспіль, пройшла сито ВХЛ, вступила в КХЛ, створила колектив для МХЛ. Найближчий сезон донецький клуб фактично пропускає в національному чемпіонаті, але вже 2014-го року він має намір повернутися до ПХЛ з командою з Дружківки. "Беркут" також вирішив використати чемпіонат України в якості трампліна, але так і не "стрибнув". "Сокіл" кидався з одних крайнощів в інші - то підписував контракт з явно недешевим легіонером, то переходив на гру своєю молоддю. Іронія, але своєю молоддю можна було б впевнено грати від самого початку. Харків, Львів, Вінниця... У всіх свої проблеми.

Безпроблемними залишаються хіба що "Білий Барс" та "Компаньйон". В обох клубах достатньо збірників. Сподіваюся, що вони отримуватимуть гідну ігрову практику в новому сезоні. Але рішення усіх, хто залишився в ПХЛ вважаю ризиком.

Більш-менш реальних кандидатів до збірної, які залишаються в нашому рідному чемпіонаті, як на мене, трохи менше трьох десятків. Прізвища не називаю, адже коло кандидатів може змінюватися залежно від перебігу чемпіонату.

А от тих, хто гратиме за кордоном, назву. Практично усі вони можуть розраховувати на виклик до збірної, а переважна більшість, як то кажуть, без питань.

Воротар:

Михайло Балабан - зараз готується до сезону с карагандинською "Сариаркою", був у таборі "Адмірала"

Захисники:

Юрій Наваренко - "Гомель"

Олександр Побєдоносцев - "Титан"

Віталій Люткевич - "Молот-Прикам`є"

Костянтин Рябенко - "Унія Освенцім"

Павло Таран - "Вітебськ"

Нападники:

Костянтин Касянчук - без клубу

Андрій Міхнов - "Металург" Жлобін

Олександр Матерухін - "Нєман"

Олег Шафаренко, Олег Тимченко - "Юность"

Віталій Доніка, Олександр Торяник - "Саров"

Шаміль Рамазанов - "Фелдкірх"

Окремо згадаємо про Олексія Понікаровського та СКА, ну і про українців в "Донбасі" та "Молодій Гвардії".

Нібито, багато гравців у збірної України, але насправді - не дуже. Тому варто стежити за усіма та кожним окремо, адже, скажімо, декілька травм одночасно гарантують тренерському штабу збірної серйозний головний біль.

Чому "погано" називаю "добре"? В першу чергу це стосується таких людей, як Люткевич, Побєдоносцев, Торяник, Рамазанов, Міхнов. Та й деяких інших... У ПХЛ, м`яко кажучи, хлопці не отримували належного професійного навантаження. Багатьом життєво необхідно було змінити декорації. Вдома краще, але коли гідно оплачують твою роботу, то краще набагато.

Хокей це гра, в якій спортсмени неабияк залежать один від одного. Іншими словами: гравець росте та утримує свій високий рівень тільки за наявності класних виконавців і серед партнерів, і серед суперників. У білоруському чемпіонаті та у ВХЛ рівень конкуренції явно вищий за те, що могла запропонувати турнірна боротьба в ПХЛ. Ось чому історія з негараздами в чемпіонаті України, на мою думку, може зберегти для збірної декількох лідерів - "погано" може бути і є в цьому випадку "добре".

Парадокс. Але не забуваймо, що він є дуже ситуативним і недовговічним.

ПХЛ потрібна нам, адже саме в домашній лізі свої перші професійні кроки можуть зробити майбутні гравці збірної України. Дуже не хочеться, щоб колись "погано" означало б тільки "погано".

Комментарии 0

Оставлять комментарии на сайте разрешается только при соблюдении ПРАВИЛ.
Новости партнеров
http://inv-nets.admixer.net/dsp.aspx?rct=3&zone=c08dc240-545e-4be4-b97f-50058f51a079&zoneInt=17713§=5191&site=4482&rnd=[CACHEBUSTING]
Новости партнеров