Швейцарія: міфи та факти

Чемпіонат світу з хокею у Швеції та Фінляндії наближається до свого екватору. В історію ця першість увійде як турнір сенсацій.

Чемпіонат світу з хокею у Швеції та Фінляндії наближається до свого екватору. В історію ця першість увійде як турнір сенсацій. А як іще можна назвати турнір на якому чинні чемпіони світу програють більш ніж скромним французам, віце-чемпіони світу поступаються двом головним претендентам на пониження в класі, а обезкровлена команда Данії відбирає очки та нерви у чехів?

Але головною сенсацією світової першості безумовно став виступ команди Швейцарії. Представники країни найнадійніших банків та найкращих годинників і раніше могли вкусити когось із фаворитів. Але мова йшла саме про "когось", а не про "всіх підряд". Швеція - випадковість. Канада - збіг обставин. Чехія - тенденція? Дійсно, тенденція. І можна скільки завгодно говорити про відсутність концентрації у шведів та незібраність канадців, проте швейцарці були сильнішими за чехів без зайвих "але", а це дорогого варте.

Чи настільки сильна команда Швейцарії як це можна побачити з турнірної таблиці? Спробуємо розвінчати деякі міфи та ствердити факти, пов`язані з командою Шона Сімсона.

Міф 1. Найкращий виступ в історії

Не гоже загадувати наперед, проте в історії швейцарського хокею є турніри, які аж ніяк не менше заслуговують на статус найкращих. Згадати хоча б 1998ий. За рік до цього швейцарці провалюють турнір у групі В, посідаючи 3 місце після Білорусі та Казахстану. Але завдяки тому, що наступна битва за медалі відбувалася у Базелі та Цюріху, команда Швейцарії потрапила до еліти. На посаду головного тренера збірної було запрошено тріумфатора хокейної Євроліги з австрійським "Фельдкірхом" Ральфа Крюгера. Допомагав йому нині не менш відомий Бенгт-Оке Густафссон. Швейцарці зі скрипом подолали сито першого етапу, а потім завдяки неймовірній грі Девіда Аєбішера зуміли залишити позаду себе команди Росії та Словаччини.

Не будемо забувати, що швейцарська збірна нерідко перемагала команди калібру Канади чи Чехії, неодноразово вигравала групу на чемпіонатах світу. Великі перемоги для підопічних Шона Сімпсона - звичне явище.

Міф 2. Перша щиро швейцарська команда

Неодноразово із вуст простих вболівальників та журналістів лунають слова, що нарешті швейцарці почали грати лише своїми силами. В команді лише один хокеїст, що не народився в країні - Райан Гарднер - проте він виступає в Швейцарії з юнацького віку і вважати його легіонером якось не тактично.

Але ж швейцарська федерація хокею ніколи не використовувала натуралізацію як спосіб підсилення гри збірної! З 1998 року в національній збірній рекордною кількістю гравців, що народилися за межами країни було троє виконавців. Із них по справжньому процес натуралізації пройшов лише Пол Ді П`єтро.

Тож Швейцарія на відміну від тієї ж Білорусі чи Казахстану покладається на власні сили. Як бачимо, швейцарська школа хокею працює непогано.

Міф 3. Швейцарці - претенденти на медалі

При всій повазі до команди Шона Сімпсона, до медалей їй ой як далеко. А якщо бути точнішим, то ще дві перемоги над грандами: одна в чвертьфіналі, а інша, скажімо, в "бронзовій" грі. Відразу пригадується Олімпіада у Турині, коли швейцарці програли лише один матч на груповому етапі (розібравшись при цьому з Канадою та Чехією), але без варіантів поступилися у ¼ фіналу шведам. Подібних прикладів можна навести не один і не два.

Найближче до нагород команда Сімпсона була 2010 року, коли в першому раунді плей-офф доля визначила її суперником цілком прохідних німців, проте неймовірна гра Деніса Ендраса та рідні стіни залишили швейцарців за межами медальних розбірок.

На що швейцарцям розраховувати цього разу? По-перше, на власні сили. Команда Шона Сімсона продемонструвала, що може грати з фаворитами на рівних та перемагати їх. По-друге, на удачу. Без неї у спорті нікуди. По-третє, на Норвегію - раптом скандинави з переляку візьмуть і переможуть в останньому матчі групового турніру чехів. Буде набагато простіше у чвертьфіналі пройти Норвегію, аніж когось із грандів.

Я жодним чином не хочу принизити заслуги швейцарської збірної, тим більше що ця команда мені подобається найбільше серед усіх учасників чемпіонату. Цей опус - із категорії "очікуй найгіршого, але сподівайся на краще". Просто вже неодноразово з`являлися команди, які "можуть-прорвуться-створять-переможуть", а завершувалось усе це нічим.

Розвінчавши певні міфи, слід зупинитися на фактах, що стосуються альпійської команди.

Факт 1. Шон Сімпсон - Тренер

Саме з великої літери. Тиждень тому ви могли б з упевненістю сказати, що Деніс Холленштайн це швейцарський хокеїст, а не гітарист гурту Rammstein? Чи, може, ви напевне знали, що Мартін Гербер досі виступає на високому рівні? Чи знали, що Філіп Фуррер - один із найкращих виконавців силових прийомів у Європі? Та й взагалі хто це такий? Гадаю, натяк ви зрозуміли.

Головний годинникар швейцарського хокею - Шон Сімпсон - створив із групи хокеїстів справжню команду, що діє немов годинниковий механізм. З одного боку, систему Сімпсона можна розшифрувати та знайти протидію, але з іншого боку, цього ніхто досі не зробив. Та й план Б у канадського фахівця також має бути.

Вихід із власної зони, вхід до зони суперника, гра у нерівних складах - ці наріжні камені, з яких складається сама гра, у швейцарців відшліфовані бездоганно, хоч підручники з хокею пиши.

Звісно, у матчах з Канадою/Швецією/Росією/США/Фінляндією/Чехією (оберіть свій варіант) індивідуальний клас суперників набагато вищий, і шансів знову перемогти фаворитів буде небагато. Проти ми добре пам`ятаємо, що порядок б`є клас - доведено... швейцарцями.

Факт 2. Швейцарський хокей має майбутнє

Сім дебютантів чемпіонату світу, відсутність кількох багаторічних лідерів команди (Безіна, Рютеманн, Бурер, Моне, Вік), відсутність групи представників НХЛ (Хіллер, Сбіса, Брюннер, Уебер, Діаз, Штрайт, Бертші, Майєр) - із гравців, що не виступають на льодовій арені "Глоуб" можна зібрати команду, що за іменами буде сильніша за нинішню. Це говорить про солідний запас міцності швейцарського хокею. А якщо згадати, що в країні підростає безумовно талановите покоління гравців 1992-1993 років народження, то за майбутнє швейцарського хокею переживати не слід.

Факт 3. Швейцарія - восьма сила світового хокею

Елітна сімка - Росія, Канада, Швеція, Чехія, Фінляндія, США та Словаччина - це група команд яка розігрує медалі чемпіонату світу починаючи з 1954 року. Всі ці команди вигравали чемпіонати світу. Для того, аби перетворити велику сімку на вісімку, команді Шона Сімпсона потрібно виграти золоті медалі. Це малоймовірно. Та й завдання таке перед швейцарцями не стоїть.

Зате хокеїсти з країни сиру та шоколаду майже напевне ствердилися у ролі восьмої команди у світовому хокеї. Німці, білоруси та норвежці постійно декларують свої наміри виходу в плей-офф, розглядаючи інші варіанти як провальні. А після невиходу з групи тренери цих команд розповідають, що не приїхали Костіцини з Хехтами, захворіли Торесени з Зайденбергами, а потім взагалі не пощастило з групою. І лише команда Швейцарії найменше залежить від сторонніх факторів.

Постскриптум

До завершення чемпіонату світу ще далеко, проте вже зараз можна казати "дякую" всім гравцям, тренерам та адміністративному персоналу швейцарської збірної за ті емоції, які альпійці вже подарували вболівальникам.

А чим доля не жартує - можливо, за тиждень хокеїсти з білим хрестом на светрах отримають медалі із рук президента Міжнародної федерації хокею Рене Фазеля. А ви, шановні вболівальники, вірите у подібний сценарій?

Комментарии 0

Новости партнеров
http://n130adserv.com/vast.xml?key=571d1794743ba3307184bc12cba0f4c8&zone=PRE_ROLL&vastv=3.0
Баскетбол. Суперлига Пари-Матч. БИПА - Будивельник. Прямая трансляция
18:55
Новости партнеров