Онлайн
матч-центр
Вчера 0 0
Сейчас 0 0
Сегодня 0 0
Завтра 0 0
все
важные
свернуть
развернуть
Вчера 0 0
Сейчас 0 0
Сегодня 0 0
Завтра 0 0
все
важные
Вчера не было матчей
Вчера не было важных матчей
Сейчас нет матчей
Сейчас нет важных матчей
Сегодня нет матчей
Сегодня нет важных матчей
Нет запланированных матчей на завтра
Нет важных матчей на завтра

Спорт поза політикою???

Так було завжди, і ми до цього звикли. Спорт – поза політикою. Стадіон, майданчик, ринг чи поміст, олімпійське селище – така собі ідеальна модель світобудови.

Так було завжди, і ми до цього звикли. Спорт – поза політикою. Стадіон, майданчик, ринг чи поміст, олімпійське селище – така собі ідеальна модель світобудови. Там немає значення, якою мовою ти говориш, яким богам молишся, яка історія твоєї країни, скільки у ній газових свердловин і якого зовнішнього ворога придумує влада, щоб відволікти народ від власної корупції і безсовісності.

На стадіоні справді всі рівні і змагаються чесно, за чіткими раціональними правилами (принаймні, в ідеалі – про фарму, про різні фінансові можливості різних країн не говоримо). Правилами, які не дозволяють на чорне говорити «біле».

Спортсмени – великі молодці, що цю модель світобудови намагаються перенести на повсякденне життя. Спорт – поза політикою. Спортсмени уникають коментарів під час політичних катаклізмів, коли у кожного своя правда. Мовляв, все-одно нам усім разом жити, виступати...

Міжнародний Олімпійський Комітет регулярно оголошує олімпійське перемир’я, спортсмени і медійники, мої колеги, регулярно це діло промотуємо. Тільки щось не виходить.

Російська війна в Грузії, 2008-й, під час Ігор в Пекіні… 2012-й – сирійський конфлікт в дні Лондонських Ігор. Вбивства у Києві в 2014-му. «Раю немає, працюємо на Землі» (чомусь згадалося – одна з найвідоміших табличок на революційному Майдані).

І от змирившись з тим, що раю немає, треба визнати – бувають моменти, коли аполітичність спорту, спортсменів стає як мінімум дивною і недоречною. Не думав, що колись подумаю і напишу таке.

Спадають на думку Олімпійські Ігри 1936 року. Зараз взагалі багато подій нагадують 30-ті роки – одна частина світу на повному «морозі» не помічає норм співіснування народів, а інша, ошелешена такою відсутністю гальм і логіки, чухає потилицю, обговорює, радиться… і нічого не робить.

Олімпіаштадіум у Берліні / Bundesarchiv/en.wikipedia.org

Берлінські Ігри, як і Сочинські, були шикарні, з багатими і супермодними спортивними спорудами (Олімпіаштадіум на 100 тисяч місць і 6 спортивних залів – гігантоманія на ті часи). І, як і нинішні, дратували всіх заідеологізованістю. Теж говорили про бойкот, обурювалися, що принижують євреїв і циган (нинішня історія про секс-меншини!)… Господарі Ігор тоді ішли на компроміси і показово допустили в свою команду одну напів-єврейку (зараз теж шум виявився порожнім – під час Сочинських Ігор показово нікого не утискали).

Гітлер вирішив відмовитися від рукостискань з переможцями Ігор, аби лише не тиснути руки «невноцінним» … - аналогія з українцем Віталієм Лук’яненком, якого не привітав нинішній президент Росії, так і проситься… А ще вигуки на трасі в спини нашим біатлоністкам під час золотої естафети… А ще Людмилу Павленко так не хотіли випустити на церемонію закриття у футболці українських кольорів з написом «мир/peace»

А так взагалі нічо, хороші Ігри були, а аншлюс Австрії відбувся тільки через півтора роки, на початку весни 1938. За літо приєднали Cудетську область Чехословаччини, за наступні вісім місяців окупували всю країну... В серпні 1938 року в Бреслау (Братислава нинішня) відбувся парад судетських німців – серед них кілька тисяч спортсменів, які палко висловлювали свою радість з приводу приєднання – чи-то повернення у склад історичної батьківщини. Нічого не нагадує?

Зараз час пішов швидше. Почалося вже під час Паралімпіади. 

Що було потім, після Судетів, що почалося 1 вересня 1939 року, пам’ятає весь світ.

Під час Другої світової загинули немало спортсменів, з них кілька олімпійських чемпіонів, в тому числі і 1936 року. Причому гинули з обох сторін, а ще в концентраційних таборах. Усі теж були за мир, усі поза політикою, мабуть, сподівалися на компроміс, що якось воно буде...

Українські зірки спорту зараз проявляють себе дуже толерантно. Найяскравіше – з самого початку революції – задекларував свою позицію воротар-філософ Олександр Шовковський. Фехтувальники записали правильний і дуже душевний ролик про єдність країни. Позвучали Лілія Подкопаєва та Денис Силантьєв. Всі за мир і за єдність. Правильну позицію в стилі «миру мир» не раз виголосив Національний Олімпійський Комітет.

Все дуже правильно, щоб нікого не образити.

Ірина Михальченко, киянка, чиї батьки живуть в Криму, сказала трохи по-іншому. Поговорила спортивними словами.

Спортсмени-кримчани не кажуть нічого. Ні Олександр Усик, ні Артур Айвазян, ні Яна Клочкова. Всі поза політикою.

Але є політика – і політика. Є об’єктивні факти. Є порушення міжнародних договорів. Є анексія території. Є концентрація військ на кордоні. Є загроза війни. Дуже великої війни. Не віриться? Просто не хочеться вірити. В 1936-му на Олімпіаштадіумі теж не вірили.

Спортсмени були і залишаються моральними авторитетами. Саме завдяки тому, що завжди були поза політикою.

Але бувають часи, коли після «спорт поза політикою» ставиш багато великих знаків питання.

Комментарии 0

Новости партнеров
14:00
Веб-конференция. Алина Шатерникова и Андрей Руденко. Прямая трансляция
live
http://vast.vertamedia.com/vast-proxy/?aid=33806&content_page_url=xsport.ua&player_width=680&player_height=633&video_duration=300&cb=12345