Пересоляк: «Лучі цинічно зробив нас клоунами»

– Як відчуває себе Андрій Булеза? Відеокадр з його травмою виглядав дуже моторошно.

– Якщо нам моторошно дивитися на це, уявіть, що пережив юний футболіст. Андрій в розпачі, постійно відчуває біль. Лікарі досі встановлюють діагноз. Але вже зрозуміло, що там все складно. І ми на тривалий термін втратили основного гравця.

- Тобто, ви переконані, що Васильєв все ж навмисно фолив в тому епізоді?

- Не думаю, що навмисно, але очевидно, що порушив правила. Я не експерт в суддівстві, але зібравши велику кількість думок фахівців, зробив однозначний висновок – фол і картка Васильєву (яка карта – тут думки розійшлися). Мої знайомі, арбітри з досвідом і діючі судді, пояснюють: Васильєв зіграв в м'яч і далі вдарив по нозі Булези. Якби він вибив м'яч, то рішення Новохатнього було б правильним. Але м'яч то залишився перед нашим гравцем, і якби не фол, то Андрій міг би продовжити атаку і забити. Плюс є фактор наслідків цього необережного фолу Васильєва. У таких випадках рефері відразу враховує при винесенні вироку, що далі сталося з потерпілим. Якщо щось серйозне, то відповідно і покарання винуватцю має бути настільки ж серйозним.

- Так була ж нещодавно зустріч представників клубів з керівниками суддівського корпусу. Чому ви прямо не запитали про це Лучі або Ріццолі?

– Ми якраз запитували про це. Говорили про конкретний випадок, коли в шостому турі арбітр Бондаренко грубо помилився, це визнав Комітет і нібито покарав його. Лучі став стверджувати, що на місяць забанив арбітра і сказав, що для судді робота відеоасистентом рефері – це покарання! Тому що головним в полі він отримує гонорар 39 тисяч гривень, а ВАР – 6 тисяч. Що маємо за фактом: Лучі цинічно нас зробив клоунами. Всіх присутніх на зустрічі.

Ми підняли документи, подивилися суму, яку клуб оплачує конкретно за послуги персоналу фургона ВАР, і виявили цифру 55 тисяч гривень. Тобто, якщо навіть п'ять чоловік отримують по 6 тисяч, ніяк не виходить в сумі 55. Очевидно, що відеоасистент отримує гідний гонорар. Нікому не ліземо в кишеню, але це дуже низько – брехати на такому рівні, сеньйор Лучі.

- Що далі? Що ви маєте на увазі, коли говорите про радикальні дії?

– З кожним туром після чергового перформансу суддів виникає питання: кому потрібен такий футбол? Вболівальникам – ні, футболістам, яких вбивають на полі, – ні, власникам клубів – ні. Так чи варто в нього інвестувати? Сподіваємося, президенти клубів на колективних зустрічах знайдуть якесь рішення цих проблем. Інакше наш футбол продовжить котитися в прірву.