Минулого сезону вони в останньому турі програли «Мілану» чемпіонство. Про всяк випадок Серія А навіть привезла один трофей і на Джузеппе Меацца.
Але ні. Їхні червоно-чорні сусіди святкували в Сассуоло, а нерадзурі дістався тільки біль розчарування.
Поточна кампанія також склалася не найкращим чином. Незважаючи на всю зірковість складу, «Інтер» дозволяв собі надто багато втрат очок. Тож скудетто заслужено дісталося «Наполі».
Злість і бажання помсти переповнювало команду Сімоне Індзагі.
І перед матчами проти «Мілана» у пів фіналі Ліги чемпіонів ці емоції лише посилювалися. Постійними нагадуваннями про протистояння 2003 року. Про ту поразку за правилом виїзного голу.
Так, «Інтер» минулого сезону взяв Кубок. Цього – вже вийшов до фіналу і виграв Суперкубок. Але цими другорядними трофеями навряд можна перекрити розчарування він провалів у чемпіонаті.
А от фіналом Ліги чемпіонів – цілком. Якщо переможним – сповна.
І нерадзурі зробили гігантський крок в напрямку Стамбула – виграли першу зустріч 2:0. До того ж, номінально виїзну.
Найкращим гравцем поєдинку визнали Генріха Мхітаряна, автора другого голу «Інтернаціонале». Але той, хто відзначився першим забитим м’ячем, також заслуговує на увагу.
В 37 років і 54 дні Едін Джеко вивів свою команду вперед в рахунку. Кутовий, подача від колишнього гравця «Мілана» Хакана Чалханоглу – і боснієць продавлює в боротьбі Давіде Калабрію.
Багато хто здивувався від того, що низький капітан россонері закривав кремезного форварда. Але вже після матчу Джеко зізнався – це була награна комбінація.
Вони з Дензелом Думфрісом зробили перехресне відкривання. І замість Фікайо Томорі біля Джеко опинився Калабрія. Що зрештою з цього вийшло, всі прекрасно бачили.
Після гри коментар у Едіна для CBS брав Петер Шмейхель і боснієць не соромлячись сказав йому:
«Удар вийшов таким, що й вам навряд вдалося б його взяти».