Ліга конференцій – турнір, який був вигаданий для збільшення інклюзивності єврокубків. Мовляв, тут мали б отримати шанси ті, хто раніше і не сподівався виступати на євроарені.
Цього року свого першого представника на груповому етапі отримала Боснія і Герцеговина. Ним став восьмиразовий чемпіон країни Зринські. Його повна назва Хорватський спортивний клуб Зриньські Мостар.
Вже з назви читається те, що історія команди, очевидно, заплутана. Насправді, настільки заплутана, що прес-службі АЗ довелося вибачатися перед суперниками.
Імовірно, спочатку вони написали щось неприйнятне для Зринські в своїй статті-представленні візаві. Тому потім виправлялися і дописали:
«Стаття була відредагована після консультацій з клубом Зринські. АЗ перепрошує за неправильну інформацію, яка була опублікована тут раніше».
Тобто так, не просто видалили свій дурний текст.
Та, насправді, цілком зрозуміло, що прес-служба нідерландців могла заплутатися в перепетіях історії їхнього суперника. Там все настільки складно, що, насправді, Зринські – це хорватський клуб в Боснії і Герцеговині.
Ще складніше від того, що він водночас і один з найстаріших, і один з наймолодших клубів країни.
Зринські був заснований ще в 1905 році, за часів Австро-Угорської імперії. Але, справа в тому, що під час Другої світової війни вони брали участь в чемпіонаті Незалежної Держави Хорватія, маріонетки гітлерівської коаліції.
За це в Югославії клуб був заборонений. І відновився лише в 1992-му після прийняття Боснією і Герцеговиною незалежності.
Насправді, цим всі проблеми не вирішилися і тривалий час в країні існувало відразу ж три чемпіонати: окремо для команд з хорватським, сербським та боснійським корінням. І лише в 2003-му році вони всі почали грати разом.
А в 2005-му, святкуючи століття, Зринські святкували і своє перше чемпіонство, щоб зрештою увійти в цей сезон Ліги конференцій в якості рекордного, 8-разового тріумфатора першості Боснії і Герцеговини.
Стартували вони з першого раунду кваліфікації Ліги чемпіонів. Там спочатку пройшли вірменський Урарту, але потім вилетіли в Лігу Європи від Слована з Братислави.
І після зустрічі з ісландським Брейдабліком (6:2, 0:1) стало зрозуміло – Боснія і Герцеговина отримає свого першого представника в групі єврокубків. Тому поразка від ЛАСКа в кваліфікації ЛЄ особливо не засмучувала.
Та чи можна було сподіватися на кращий дебют?
Зринські потрапив у групу з Легією, Астон Віллою та АЗ. Зрозуміло, на вихід в плей-оф тут навряд можна претендувати.
Старт – проти АЗ, минулорічного пів фіналіста Ліги конференцій, який в досить близькому протистоянні поступився майбутньому переможцю Вест Гему.
Як підсумок – 0:3 після першого тайму. Надто легко для нідерланців. Настільки легко, що Дік Адвокат заявив:
«Незрозуміло, як таким командам дозволяють грати у єврокубках».
Зринські змусили його прикусити язика. На 48-й хвилині Звонімір Кожуль, що пропустив весь минулий сезон через травму, несподівано пробив зі штрафного і запустив камбек господарів.
Через 20 хвилин він віддав асист під удар, що насправді, був подачею у штрафну – Метью Раян, колишній воротар Арсенала, пропустив і його.
Ще три хвилини після цього – чудовий удар з-за меж штрафного від Алдіна Хрвановича. Неймовірно, дебютанти єврокубків зрівняли рахунок.
І АЗ не зміг знайти в собі сили перевернути все з голови назад на ноги. На 81-й Зринські розпочали атаку довгим пасом від голкіпера – і дійшли до чужих воріт. Матія Малекінушич влучив у стійку, але Звонімір Кожуль зіграв на добиванні.
Він запустив цей камбек. Він його і завершив. Неймовірно.
Зрештою Кожуль, який весь минулий рік не грав у футбол, потрапив у список номінантів на звання найкращого гравця туру в Лізі конференцій, а також на звання автора найкращого голу. Заслужено.
«Те, як ми грали у другому таймі, це соромно. Ми розлючені. Якщо ваша команда, зіграє так другий тайм і так легко даруватиме голи супернику, то, я думаю, ви маєте право бути розлюченими. Думаю, ми розслабилися, вже після першого тайму думали, що все скінчено».
Очевидний коментар від капітана АЗ Йорді Класі. Тренер Паскаль Єнсен також команду по голові не гладив:
«Немає слів, щоб це описати. Звичайно, у роздягальні було дуже тихо, і ми деякий час просто сиділи мовчки. Слухали, що чути на стадіоні, як святкує наш суперник. Ви повинні були прийняти та відчути цей біль.Я ніколи не бачив подібного за останні півтора року в АЗ. У мене немає цьому пояснення. Те, що ми показали у другому таймі, нижче нашого рівня. Ми всі відповідальні за це».
А тепер додайте сюди ще й те, що в паралельному матчі Астон Вілла поступилася Легії. Хто б міг собі таке подумати.
Сергій Лук'яненко