Одні чинні чемпіони Європи. Інші – фіналісти того турніру, найдорожча команда планети за версією Transfermarkt.
Що їх об’єднує? Хоча б те, що Італія та Англія гратимуть в одній групі відбору на Євро-2024. В одній групі з нами, збірною України.
А також те, що і тренер одних, Роберто Манчіні, і тренер інших, Гарет Саутгейт, скаржаться – не вистачає футболістів.
У багатих, як то кажуть, свої дивацтва. Але, все ж цікаво яка аргументація подібних висловів.
Обидва вважають, що їхнім футболістам недостатньо довіряють в своїх чемпіонатах. Зокрема, на підтвердження своїх слів Гарет Саутгейт наводить статистику.
Каже, що в той час, коли очолив збірну (вересень 2016) частка англійців в стартових складах команд АПЛ складала 32%, за кілька років до цього – 35%, ще трохи раніше – 38%.
А от в останніх турах вона становить 28%. Тенденція на спад очевидна.
В Італії зараз 70% гравців – це легіонери. Серед десяти найкращих бомбардирів чемпіонату лише два італійці: Іммобіле не приїхав у збірну через травму, Дзакканьї – через рішення тренера. Всього 28% від усіх голів у Серії А на рахунку місцевих гравців.
Ось як цю ситуацію коментує Саутгейт:
«Я не думаю, що це вдарить по нам в наступні 18 місяців, але кожного тижня грають лише 66 англійців.Здається, у нас всього чотири лівоногих лівих захисника в усій АПЛ. Тобто, настане момент, коли мені доведеться шукати їх в Чемпіоншипі чи ще десь».
«Важко знайти молодь. Всі шукають гравців з-за кордону. І, до того ж, легіонери не такі, як у 80-ті, коли сюди приїздили найкращі.Зараз доходить того, що хлопці після академій завершують кар’єри в 23 роки так і не отримавши шансів у першій команді.
От скажіть, чому у нас ніхто не взяв собі Ньйонто? Він міг спокійно грати в Сампдорії чи Фіорентині. Але ніхто його не підписав, хоч зараз в 19 років це гравець стартового складу команди АПЛ».
Зараз FA має жорсткі вимоги до футболістів, дозволяючи запрошувати лише якісних виконавців, гравців збірних, основних складів свої клубів. У молодих талантів шансів на трансфер в Англію вкрай мало. У гравців до 16 років їх немає взагалі (це вже наслідок виключно виходу з ЄС).
Клуби питають навіщо їх обмежувати і тим самим надавати конкурентну перевагу іншим командам Європи. Федерація питає для цього тоді було за останні 10 років вкладати 2 мільярди фунтів в свої академії.
І ще трохи про молодь. Англійці вирішили порівняти себе з фіналістами двох останніх чемпіонатів світу французами.
В так званій лізі талантів гравці, що можуть виступати за збірну Франції U21, в цьому сезоні провели 70 тисяч хвилин. В Англії у їхніх однолітків – 20 тисяч хвилин. Відчутна різниця, погодьтеся?
Хоч тут ще можна сперечатися про те, що краще – 20 хвилин в АПЛ чи 70 – в Лізі 1.
Що трапляється з цими гравцями далі? З чемпіонів світу U20 2017-го року в поточній заявці дорослої збірної Англії немає нікого. У італійців ситуація дещо краща, серед півфіналістів ЧС U20 2019 року зараз виклики отримали Фраттезі, Скамакка, дебютант Бонджорно, та четвертий воротар Карнесеккі.
Але у Манчіні є своя ахілесова п’ята – топ-команди. Зараз в Італії насолоджуються тим, що аж три їх представники пробилися в чвертьфінал Ліги чемпіонів. У головного тренера збірної не надто оптимістичне ставлення до цього:
«Я б не говорив про відродження італійського футболу. Це було б так, якби в Наполі, Мілані та Інтері грали 33 італійці чи хоча б половина з цього числа. А скільки їх там сумарно? 7? 8?»
Про Лігу чемпіонів Саутгейт, насправді, погоджується. І тут він знову спирається на статистику. Подивіться, скільки хвилин у цьогорічній ЛЧ зіграли футболісти з Англії та Італії:
«По чому найкраще оцінювати гравців? По Лізі чемпіонів. Якщо пробитися в першу команду – це основа, то в Лігу чемпіонів – це вершина. А ми шості за кількістю хвилин в цьому турнірі».
Італійці, як ви бачите, навіть восьмі. Щоправда, аргентинці – десяті. І нічого, виграли останні Кубок Америки та чемпіонат світу.
Ще одна річ, на яку нарікає Манчіні – в Італії забирають гравців. До прикладу, Нікола Залевський з 9 років займався в академії Роми. Але прийняв рішення виступати за збірну Польщі.
«Багато років тому я вже казав, що ті хлопці, що народилися чи виховувалися в Італії, мають грати за наші збірні. Є ті, хто пройшов весь процес академій, а потім вони приймають інше громадянство».
Щоправда, можливо так Манчіні просто намагається виправдатися за те, що раніше виступав проти натуралізації, а зараз, за відсутності центральних нападників, висмикує з Аргентини Матео Ретегі, в якого з італійського лише бабуся.
Через невихід на чемпіонат світу в італійців звільнилося трохи часу. А тому вони запросили на триденний збір в Коверчано 68 молодих гравців: 30 з команд Серії В, 38 з команд Серії А. Семеро з них ще навіть не дебютували за перші команди.
Подивилися, познайомилися, проявили інтерес. Виглядає як максимально правильний вихід з ситуації.
Та загалом, проблем, як ви чуєте, вистачає.
Єдине, в Англії відзначили цікавий збіг, з приводу того, що кількість – це далеко не завжди означає якість.
В період найгірших позицій збірної в рейтингу FIFA у них був найбільших відсоток англійських гравців в АПЛ – 65%. Зараз найкраща позиція в рейтингу, хоч і місцевих гравців в Прем’єр-лізі обмаль.
Окрім того, останнім часом в Англії покращилася ситуація в топ-клубах. В останніх чотирьох сезонах в Ман Сіті, Ман Юнайтед, Ліверпулі, Челсі, Арсеналі та Тоттенгемі англійці отримують близько 27% ігрового часу. Чотири сезони до цього частка складала 16%.
То чи точно стало гірше?
Та й коли у тебе в центрі поля грають Барелла і Вератті чи в нападі Фожен, Кейн та Сака, то, виглядає так, наче проблеми по складу трохи надумані.
Іншими словами, якщо вам не потрібно повертати з пенсії Євгена Коноплянку, то які взагалі причини скаржитися?
Сергій Лук'яненко