Вчора 5
Сьогодні 1
Завтра 6
Розгорнути Згорнути

Супряга - 10-й українець в Серії А. Засвітитися в Італії вийшло далеко не у всіх

А кого пам'ятаєте ви крім Шевченка, Малиновського і Коваленко?
Супряга - 10-й українець в Серії А. Засвітитися в Італії вийшло далеко не у всіх
Перше тренування Супряги в Сампдорії / Фото: прес-служба генуезького клубу

Догляд Владислава Супрягі з «Динамо» - один з найгучніших трансферів УПЛ цієї зими. 21-річний нападник приєднався до «Сампдорії» на правах оренди Термін розрахований на півтора року, у італійського клубу є право викупу українця за 7,5 мільйона євро.

Переїзд в Італію - можливість перезапустити свою кар'єру для багатообіцяючого досі Супрягі, у якого явно не склалося в київському «Динамо». Це великий виклик. Швидше за все, «Сампдорія» стане визначальним періодом в кар'єрі українця: тут або попрет, або потенціал форварда так і не буде розкритий і продовжиться те, що було в «Динамо».

Історія показує, що українці в чемпіонаті Італії - досить часті гості. Супряга став вже 10-м представником нашої країни в Серії А. Давайте згадаємо кожного з них.


Олександр Яковенко, «Фіорентина»

Статистика: 6 матчів, 1 асист

Яковенко став гравцем «Фіорентини» в липні 2013 року року, але по-справжньому заграти в італійському клубі українському хавбеку так і не вдалося. Двічі за період перебування в «Фіорентіне» Яковенко йшов в оренду - спочатку в іспанську «Малагу», а потім в голландський «Ден Хааг». Через це півзахисник не провела жодного повноцінного сезону в складі «фіалок», а за першу команду з'явився в офіційних матчах лише 6 разів. Проте, навіть встиг відзначитися результативним дією - на його рахунку гольова передача. На початку 2016-го року Яковенко покинув «Фіорентину» в статусі вільного агента, пішовши в «Динамо». Кар'єра в Італії не склалася.

Василь Прийма, «Торіно» / «Фрозіноне»

Статистика: 26 матчів (1 матч за «Торіно», 25 - за «Фрозіноне»), 1 гол

Після розформування донецького «Металурга» в 2015-му році Прийма залишився без клубу, і його безкоштовно забрав «Торіно». Провівши лише 1 матч за туринський клуб, центрбек був відданий в оренду у «Фрозіноні» - аутсайдер Серії А, який, до речі, з Приймою в складі вилетів в Серію Б. Потім Прійм перейшов туди на постійно основі. У «Фрозіноні» з ігровою практикою у Прийми було краще, він навіть встиг відзначитися забитим м'ячем. З 26-ти матчів лише 5 Прийма провів в Серії А (18 - в Серії Б). Прийма був класним центральним захисником, але так і не розкрився в Італії. А в 2017-му році повернувся в УПЛ - «Зоря» прихистила центрбека.

Євген Шахов, «Лечче»

Статистика: 24 матчі, 1 гол, 3 ассисти

Ще один українець в італійському клубі, який боровся за виживання. Шахов потрапив в «Лечче» влітку 2019-го року після того, як покинув грецький ПАОК. Як і багато в цій збірці, українець в Італії не прижився. За 1 сезон в Італії Шахов провів 24 матчі, в яких відзначився 4-ю результативними діями. У підсумку, «Лечче» Серію А покинув, як і Шахов команду, повернувшись до Греції, де йому так сподобалося під час виступів за ПАОК. На цей раз українець вибрав АЕК, де грає до сих пір.

Сергій Ателькін, «Лечче»

Статистика: 20 матчів, 3 голи

Мало хто пам'ятає, але центральний нападник, який практично всю свою кар'єру провів в «Шахтарі», на 2 роки їздив до Серії А - це сталося в 1997-му. За 2 роки в «Лечче» Ателькін встиг провести в італійському клубі 20 матчів, але всі вони припали на перший сезон в Італії, адже в другому вже покійний форвард був орендований португальської «Боавіштой», де він зовсім не грав (ні разу не вийшов в складі команди в офіційному матчі). А потім після закінчення оренди повернувся в рідний «Шахтар». Європейська кар'єра у Ателькіна не пішла.

Віктор Коваленко, «Аталанта» / «Спеція»

Статистика: 17 матчів (1 матч за «Аталанту», 16 - за «Спецію»), 1 гол, 3 ассисти

Один з трьох українських футболістів (крім Супряги і Малиновського), який виступає в чемпіонаті Італії прямо зараз. Поки переїзд до Італії для Коваленко складно оцінити, але було очевидно, що в «Аталанті» український півзахисник не отримають достатню кількість ігрового часу, тому півроку тому, влітку 2021-го, він був відправлений в оренду в «Спецію». Команда Коваленко спочатку боролася за виживання, але в останній місяць здобула 3 перемоги в Серії А поспіль, і віддалилася від зони вильоту на цілих 8 очок. Коваленко отримує регулярну ігрову практику в Італії і може бути корисним для збірної України.

Олексій Михайличенко, «Сампдорія»

Статистика: 24 матчі, 3 голи, 1 асист

Михайличенко поїхав до Італії в 1990-му році, на той час це був великий трансфер: «Сампдорія» заплатила «Динамо» за Михайличенко 4,2 мільйона євро - серйозні гроші. Але італійська кар'єра у легенди киян не задалася. У «Сампдорії» на той час була велика конкуренція, а Михайличенко в складі чемпіона Італії не прижився. Можливо, через те, що їхати з СРСР тоді було в дивину для гравців, які довгий час перебували за «залізною завісою». Проте, Михайличенко встиг стати чемпіоном Італії в складі генуезців і поїхав в «Рейнджерс» в 1991-му.

Руслан Малиновський, «Аталанта»

Статистика: 110 матчів, 25 голів, 21 асист

Один з найуспішніших прикладів українців в чемпіонаті Італії. Малиновський перебрався в «Аталанту» з бельгійського «Генка» влітку 2019-го за майже 14 мільйонів євро. Про гру Малиновського в складі «Аталанти» не варто говорити зайвий раз. Він є джокером Гасперіні, часто виходить з заміни і робить гру. Тримати Малиновського в запасі і випускати свіжого потужного гравця на другий тайм вже стало якоюсь фішкою тренера «Аталанти». У минулому сезоні Малиновський навіть був визнаний кращим гравцем місяця в чемпіонаті Італії навесні, а також потрапив в символічну збірну сезону. У Малиновського в «Аталанті» все добре, він є одним з лідерів команди. Так тримати.

Олександр Заваров, «Ювентус»

Статистика: 76 матчів, 13 голів, 4 ассисти

У Заварова ситуація схожа з Михайличенко. Один з перших трансферів радянських гравців в Європу. Заваров переходив в «Ювентус» на 2 роки раніше, ніж Михайличенко відправився в «Сампдорію», це сталося в 1988-му році. І сума трансферу була пристойною - трохи більше 4-х мільйонів євро. На відміну від Михайличенко, Заваров провів в «Ювентусі» 2 сезони, і мав досить непогану статистику, як для атакуючого хавбека. Проте, в Італії Заварову надовго затриматися не вдалося. Уже в 1990-му хавбек перебрався до французького «Нансі». Європейська кар'єра Заварова була настільки яскравою, як в «Динамо».

Андрій Шевченко, «Мілан»

Статистика: 322 матчі, 175 голів, 45 ассістів

Про період Шевченка в «Мілані» вже було сказано багато слів. Зайвий раз описувати все це немає сенсу, лише згадаємо факти, які зробили українського нападника впізнаваним в світі. За період з 1999-го року по 2006-й Шевченко в «Мілані» став чемпіоном Італії, володарем Кубка і Суперкубка Італії, переможцем Ліги чемпіонів, володарем «Золотого м'яча» в 2004-му році, кращим бомбардиром Серії А в 2000-м і 2004-м роках, кращим бомбарді ,. Шевченко досі залишається кращим бомбардиром в історії Міланського дербі. Слова тут зайві.


Яким шляхом піде Супряга? Скоро дізнаємося. Дуже хотілося б, щоб Владислав пішов по стопах Шевченка і Малиновського. По крайней мере, ми очікуємо від Супряги голів. І бажаємо йому удачі.

Петро Приходько
Рейтинг:
(Голосів: 3)

Коментарі 0

Увійти
Залишати коментарі на сайті дозволяється тільки при дотриманні правил.

Букмекер місяця