«Жирона» – ідеальний варіант продовження кар'єри для Довбика: перешкодити трансферу можуть тільки ціна і завищені амбіції гравця

Буквально днями в іспанських медіа з'явилася інформація про те, що «Жирона», що стала одним з головних відкриттів минулого сезону Ла Ліги, дуже зацікавлена в підписанні форварда «Дніпра-1» і збірної України Артема Довбика. Після втрати одного зі своїх лідерів, аргентинського нападника Валентина Кастельяноса, який ось-ось вирушить в «Лаціо», клуб з Каталонії хоче замінити його найкращим бомбардиром УПЛ-2022/23, і навіть готовий просити у своїх власників з City Group додаткові кошти на трансфер, розуміючи, що це може бути дуже недешево.

Звичайно, поки що інформація про можливий перехід Довбика в «Жірону» – всього лише чергові чутки, ставитися до яких занадто серйозно, можливо, зарано. Однак такий варіант продовження кар'єри Артема виглядає цілком ймовірним, так що давайте спробуємо пошукати плюси і мінуси цього потенційного трансферу.

«Жирона» підходить Довбику по стилю

«Жирона» дуже залежна від якісного нападника. У всякому разі так було в минулому сезоні, в якому Кастельянос став центральною фігурою в атаці команди з Каталонії. Не можна сказати, що вона часто збивалася на примітивні навіси в штрафний, але все ж флангові передачі на форварда використовувалися досить частенько. І в такому футболі Довбик буде відчувати себе як риба у воді. Якісно поборотися біля чужих воріт, зіграти головою, знайти свій момент на добиванні – це все про Артема. Українець може стати для «Жирони» прекрасним «нападником одного торкання» і «королем штрафного майданчика» опонента, проте всім цим функціонал Довбика далеко не обмежується, адже його можливості значно ширші.

Кастельянос і Довбик чимось схожі за стилем гри. Після втрати свого найкращого бомбардира, який забив в минулому сезоні 14 голів за клуб, «Жироні» потрібна така ж людина-гол, здатна очолити атаку команди. Рівень майстерності українського нападника не піддається сумнівам: тут і вміння чіплятися за довгі передачі, виграючи боротьбу якщо не для себе, то для партнерів, і прекрасна техніка, і високий рівень футбольного інтелекту, і, найголовніше, холоднокровність під час завершення моментів. Артем Довбик – гравець дуже забивний, і майже все, до чого він торкається біля чужих воріт, перетворюється на гол. Від такого форварда не відмовилася б не тільки «Жирона», а й багато середняків топових чемпіонатів. 

Сильна ліга і амбітна команда

Перехід в «Жирону» – це шанс виступати в одній з топ-5 ліг, який випадає далеко не кожному українському футболістові. Як не крути, грати щотижня проти «Барселони», «Сосьєдада», «Севільї» і «Валенсії» куди цікавіше і складніше, ніж з «Зорею», «Ворсклою», «Чорноморцем» і «Вересом». До того ж, «Жирона» зразка попереднього сезону – далеко не остання команда Іспанії. Починаючи чемпіонат із завданням не вилетіти, команда, яка тільки повернулася з Сегунди, до останнього туру претендувала на єврокубки. Потрапити туди, в результаті, не вийшло, і каталонці обмежилися 10 місцем в турнірній таблиці. Але амбіції підопічних Мічела не можуть не вражати. 

При цьому «Жирона» – явно не той випадок, коли посередня команда, яка не звертає уваги на якість гри, була нудною, примітивною і нецікавою, але зуміла дати результат. Навпаки, вона демонструвала сміливий, яскравий, атакувальний футбол. У минулому сезоні «Жирона» стала п'ятою за результативністю командою Ла Ліги, забивши 58 м'ячів. Більше тільки у «Вільярреала» (59), «Атлетіко» (70), «Барселони» (70), і «Реала» (75).

Нарешті, в останні кілька трансферних вікон «Жирона» непогано посилилася якісними футболістами. Минулої зими команда купила нашого Віктора Циганкова, цього літа за ті ж 5 мільйонів євро був викуплений контракт півзахисника Янхеля Еррери, що належав «Манчестер Сіті», на правах вільного агента прийшов досвідчений лівий захисник Дейлі Блінд, а також був орендований бразильський правий вінгер «Труа» Савіо, який в попередньому сезоні виступав за ПСВ. Якщо клуб збереже такі ж вимоги до себе і своєї гри, якими вони були в минулій кампанії, то виступати за «Жирону» і стежити за нею буде досить цікаво. Залишилося тільки, щоб команда змогла втримати цю високу планку, як на футбольному полі, так і в менеджменті.

Фактор Циганкова

Той факт, що в «Жироні» вже виступає партнер Артема Довбика по збірній України, правий вінгер Віктор Циганков, міг б стати великою перевагою під час можливого переходу форварда «Дніпра-1» в цей клуб. Циганков може допомогти Довбику в адаптації як на полі, адже екс-динамівець вже точно встиг звикнути до футболу Мічела і засвоїти його основні вимоги, так і в побутових моментах. Мати в новій команді «свою людину» – величезний плюс, і цілком ймовірно, що для самого Артема наявність в «Жироні» земляка – ще один плюсик і аргумент на користь вибору саме цього варіанту продовження кар'єри. До того ж, вболівальникам з нашої країни, напевно, було б дуже цікаво спостерігати за зв'язкою лідерів збірної на полях Іспанії, так що якщо каталонцям все ж вдасться оформити такий трансфер, то підвищена увага з боку української аудиторії їм просто гарантована.

Проблемою можуть стати гроші і завищені амбіції Довбика

Як бачимо, аргументів на користь такого потенційного трансферу справді вистачає, але давайте поговоримо і про мінуси. А точніше навіть не про мінуси, а про те, що може перешкодити цьому переходу відбутися. Перший фактор максимально очевидний – ціна Артема. «Дніпро-1» цілком справедливо хоче отримати за свою головну зірку чималі гроші, а ось чи готова «Жирона», так само, як і інші клуби, платити стільки, скільки просять дніпряни – це питання. Transfermarkt оцінює Довбика в 15 млн євро, але віце-чемпіони України, безумовно, вважають, що їхній лідер коштує дорожче. 

Ще однією проблемою для трансфера форварда може стати необхідність ділитися грошима з данським «Мідтьюлландом». Коли в 2020-му році Артем переходив з цієї команди в «Дніпро-1», в контракті було прописано зобов'язання віддати клубу з міста Хернінг цілих 50% прибутку від наступного продажу Довбика. І якщо нападник, наприклад, піде в новий клуб за 20 млн євро, дніпровська команда отримає лише 10. Таким чином «Дніпро-1» опинився в ситуації, коли продавати свій головний актив за маленькі гроші йому просто нецікаво, а занадто великі, на жаль, пропонувати ніхто не поспішає. Тепер головне, щоб через всі ці моменти не постраждала кар'єра талановитого українського футболіста.

Другий фактор – амбіції самого Довбика. Цілком можливо, що Артем, який переживає, мабуть, найкращі моменти кар'єри, бачить своє майбутнє в куди сильнішому клубі, ніж «Жирона», і перспектива виступати за середняка Ла Ліги його не дуже-то і приваблює. Зрозуміти цю позицію можна, але в такому випадку нападник серйозно ризикує так і не дочекатися тієї самої пропозиції мрії. Довбику вже 26 років – не дуже багато, але не так і мало за футбольними мірками. Інтересу з боку топ-клубів першого ешелону, які регулярно виступають в ЛЧ, до нього, на жаль, теж не спостерігається: коли такий інтерес є, обов'язково з'являються чутки.  

Тому «Жирона» виглядає для форварда цілком оптимальним варіантом. До того ж, приклад Циганкова показує, що і в такому клубі можна прекрасно прогресувати. Якщо ти гідний пробитися на найвищий рівень, ти зробиш це і з «Жирони». Особисто мені було б дуже цікаво побачити Артема в футболці каталонської команди, і бажано, щоб трансфер відбувся вже цього літа: у нас і без нього вистачає прикладів перетриманих українських талантів, яким так і не судилося розкритися в Європі. Маю велику надію, що Довбик не поповнить їхній список.

 

Михайло Цирук спеціально для ХSPORT.ua

 

У матеріалі використані фото Getty images, СК «Дніпро-1», УПЛ