Завацька: «В Україні щодня вмирають люди, діти - росіянам не потрібно боятися і варто позначити свою позицію»

Тенісистка збірної України Катаріна Завацкая поділилася враженнями, як війна в Україні впливає на професійну діяльність і обговорила майбутній матч з національною командою США.

Американська тенісна асоціація USTA заздалегідь повідомила, що візьме повністю на себе всі витрати по матчу і надасть українській команді весь необхідний персонал.

Нам дуже допомагає USTA тут. Вони повністю взяли на себе всі питання - стрингерів, готель, харчування, все інше. Нас дуже тепло зустріли, врахували всі наші побажання. Насправді ми нічого такого і не вимагаємо, тому що зараз просто хочеться щоб закінчилася війна і всі думки тільки про це. Звичайно, хочеться виграти цей матч і я думаю, що ми реально це можемо зробити. Нам потрібно буде спробувати абстрагуватися від деяких новин на цей період, щоб постаратися зберегти концентрацію на гру. Безумовно, здорово, що ми тут, маємо можливість зіграти цей матч і спасибі USTA, що нас так прийняли і допомагають у всіх дрібницях.

Про підготовку до матчу Кубка Біллі Джин Кінг з США.

Вся команда в понеділок вже зібралася в Ешвіллі і ми вже провели тренувальний день. Я відмінно потренувалася з Людою (Кіченок). Корт хороший, м'ячі звичайні - в цілому все добре. У команді все в порядку, намагаємося фокусуватися на матчі наскільки це зараз можливо. Іноді після читання новин це робити вкрай складно, але ми намагаємося залишатися на позитиві. Безумовно допомагає те, що ми зараз в команді і все разом. Ми можемо підтримати один одного, поділитися... Думаю, ми зможемо добре підготуватися до матчу в п'ятницю і в суботу.

Катаріна Завацкая не виступала в Туре шість місяців через проблеми зі здоров'ям і повернулася до турнірів тільки в кінці березня на змаганнях в Майамі. Перед виступом в Кубку Біллі Джин Кінг вона встигла зіграти три матчі.

Я встигла зіграти один матч на харді в Майамі і два в Чарльстоні на грунті. Увійшла в турніри в принципі добре, все сталося якось швидко і не було часу навіть думати про щось - я приїхала на турніри з думками, що потрібно грати, заробляти, допомагати Україні. Фізично я готова на сто відсотків, до будь-яких матчів на будь-якому покритті. Моє тіло мене слухається і для мене це зараз найголовніше. Ігрова готовність теж є. Я багато тренувалася, багато чого напрацьовувала і продовжую це робити. Так що готова з усіх аспектів, буду намагатися робити все, що в моїх силах.

На турнірі в Чарльстоні Завацкая не подала на матч у другому сеті в поєдинку проти сьомої ракетки світу Кароліни Плішковой і в підсумку поступилася у вирішальній партії.

В матчі з Плішковой трохи не вистачило, щоб самій забрати цей матч в кінці. Десь стала чекати від неї помилок на важливих двох-трьох розіграшах в кінцівці другого сету. Сама не дотиснула, там де потрібно було трохи ризикнути, показати більш агресивну гру. Звичайно, і зараз ще трохи прикро, що я в підсумку програла той поєдинок, але потрібно рухатися далі. Зараз це взагалі не здається якоюсь проблемою - програти тенісний матч. Я витягла для себе певний досвід, зрозуміла, що я можу. Це всього другий турнір після мого повернення, можна сказати початок моєї нової кар'єри.

2019 рік я закінчила 103-й в рейтингу WTA, потім Covid який серйозно збив ритм, потім у мене почалися проблеми зі здоров'ям і я за 2,5 року нічого не змогла нормально зіграти. Тому можна сказати, що у мене зараз нова історія, ще й в такий складний період для нашої країни. Але я ні в якому разі не скаржуся, а дуже сподіваюся, що війна якомога швидше закінчиться і у нас в країні не будуть гинути люди, діти...

Про настрої в команді в умовах війни в Україні.

Ми всі починаємо день з того, що перевіряємо телефони, зідзвонюємося з родичами в Україні і від того, що вони скажуть, так вже проходить наш день. Зараз, як би це страшно не звучало, всі звикли до того, що незважаючи на війну, потрібно щось робити, потрібно грати. Корт - це єдине місце, де ти можеш зараз нормально жити, просто фокусуючись на тенісному м'ячику. Настрій, звичайно... Іноді накриває. 

Мене дуже сильно потрясли новини з Бучі. Після того, як я їх прочитала, у мене на наступний день був матч з Плішковой. Я всю ніч не спала, мене всю трясло і я нічого не могла з цим вдіяти. Я змогла відновитися - організм добре спрацював і я дуже рада, що я зараз в порядку фізично і немає якихось проблем. У команді все ж легше все переносити, до того ж ми багато часу провели разом в Чарльстоні з Людою і Надею Кіченок. Так що наш командний дух він дуже допомагає.

Про реакцію знайомих російських і білоруських тенісистів на військове вторгнення військ РФ в Україну.

Тих, хто мені написав зі словами підтримки з російських або білоруських гравців - я можу перерахувати на пальцях однієї руки. А у мене ж було стільки друзів і знайомих серед них. Коли я прилетіла в Майамі, а це був для мене перший турнір в Туре за півроку, то для мене було шоком, що практично всі ходять і вдають, що нічого не відбувається.

Насправді ситуація дуже складна і звичайно є всередині агресія, коли хтось із російських хоча б не запитає як твої справи, як твої родичі в Україні. Адже вони повинні це робити... Вибачитися за дії своєї країни, позначити свою позицію хоча б не публічно. Деякі, звичайно, бояться, але не знаю... Мені здається, можна боятися померти, а в Україні зараз кожен день помирають люди, діти, і боятися щось сказати вже точно не потрібно.

Раніше капітан збірної України оцінила готовність команди.