Наставник збірної України з артистичного плавання: «Своїми руками задушила росіян б за те, що вони зробили...»

«Передчувала щось погане, тому й зробила збір у Туреччині. Але ми трішки не встигли: мали вилітати 27 лютого з національною збірною. Вже всі документи були готові і валізи зібрані. Але трохи не встигли. Хоча я до останнього не вірила, що нападуть, але про всяк випадок. Чесно, важко повірити, але це сталося».

«Перші п’ять хвилин я не знала, куди бігти та що робити. Звичайно, дуже засмутилася через те, що підготовка летить і все летить. О 6-й ранку ми вже мали бути на тренуванні. А о 7-й ранку я зателефонувала Олексієвим, і вони виїхали з міста. Чесно, я думала, що 3–4 дні вони поклацають зброєю та повернуться до себе. А бачите як вийшло...

«Усіх це застало зненацька. І я навіть не можу росіян зараз назвати людьми, це якісь мутанти. Я вважаю, що це просто якийсь дефект ДНК. Причому він був давно, а зараз проявився. Після взяття Криму кожен мені намагався довести, що Крим їхній. Але я також багато чого можу сказати. Але якщо я маю документи на квартиру, то ви повинні виселитися. Це однозначно. А за всіма документами Крим – це Україна».

«І при слові «російський» мене зараз починає нудити. Я хочу забути цю країну і ніколи не згадувати, викреслити зі свого життя. Я збираюся вивчити українську мову. Мені гидко розмовляти російською. Я попередила своїх подруг там, щоби більше не дзвонили мені і не писали. Бо вони вітають мене з 8 березня і навіть не спитали, як ми тут».

«Віруючі люди кажуть: «не засуджуй ворога», «підстав другу щоку», «вибач». І хоч по життю така добра людина, але не можу. Ніколи в мені не було стільки агресії, як зараз. А вона ж розлітається світом. І така ненависть, що своїми руками задушила б за те, що вони зробили».