Олександр Хижняк прокоментував свою перемогу на Олімпіаді та сказав чи перейде в професіонали

Про медаль Парижа-2024

«Безкінечна вдячність Господу Богу за цю нагороду, за срібло в Токіо і медаль, якою я жив всі ці роки до олімпійських ігор у Парижі до цієї золотої медалі.

Дякую Господу Богу за цю милість, що я тепер олімпійський чемпіон. Безмежна вдячність усім нашим військовим за те, що ціною власного життя захищають мир та спокій у моїй рідній країні.

Хотів би подякувати своєму батьку, що допоміг мені дійти о золотої медалі, це наша нагорода разом. Звичайно, я дякую своїй дружині, яка вірила в мене й ні на секунду не сумнівалася в тому, що в нас усе вийде.

Дякую моїй родині, моєму місту, усім українцям та усім, хто підтримував мене в усьому світі.

Усе моє життя я дякую Господу, що все якось душею – усе відчувається на душі. Намагаюсь якось так робити з божою милістю.

Коли стояв на пʼєдесталі й лунав гімн, згадувався весь цей шлях, усі тренування моя робота. Як прокидався, засинав. Думки й одна ціль була – золото Олімпіади».

Про Україну

«Звичайно, коли я бачив, як підіймався прапор моєї країни… Я люблю свою країну, я все люблю в країні – землю, воду, повітря. Завжди коли їду в якусь країну, то завжди додому тягне. Україна для мене найкраща.

І коли підіймався прапор України, то дякував Богу, що на найвищих змаганнях підіймався прапор, лунав гімн, дуже багато людей його співали. Для мене це було дуже цінно, і було важко сльози стримати. Відчував кожною клітинкою тіла, ці емоції проходили через мене.

Звичайно, ці змагання дуже важливі та цінні. І саме ця перемога цінна, враховуючи умови, в яких ми готувалися, як це було важко. Це були особливі змагання для мене, додався великий обсяг роботи, навантажень, умов, що склалися в нашій країні.

Велика подяка нашим військовим, що є для мене великим прикладом, вони ціною власного життя боронять мир та спокій в нашій країні. Тому дійсно для мене ці змагання були дуже важливі та цінні, як і перемога на них».

Про перехід в професіональний бокс

«Я зараз не можу сказати, чи буде це професійний бокс, чи я продовжу шлях у любителях. Я повернусь додому, відпочину, проведу час з родиною, а вже потім прийму рішення, як би я далі хотів продовжувати своє життя. 

Багато разів мене запитували – професіонали, любителі… Я до сьогодні відповідав усім однаково й зараз відповім так: для мене була ціль – ОІ в Парижі, золото в Парижі.

Не розглядав для себе, чи будуть це професіонали, чи любителі. Тільки була одна ціль – Олімпіада в Парижі».