Володимир Кличко: «Для російського імперіалістичного режиму саме наше існування є провокацією, тому що ми є демократією»

«Знову пишу до вас з Києва. Російські окупаційні війська залишили північ міста та країни. Вони не залишили нічого, крім звірств, спустошення та болю. Їхнє виведення показало масштаби їхніх військових злочинів: масові страти мирних жителів, яких ховали у братських могилах, зґвалтування жінок та підлітків».

«У нещодавно звільнених районах на півночі країни багато таких міст-мучеників, як Буча, і, на жаль, можна бути впевненим, що на досі окупованих територіях, не кажучи вже про Маріуполь, Буч набагато більше, і масштаби цих жахіть величезні. Усі ці злочини разом мають одну назву: геноцид. Але у відповідальних теж є імена. Ми їх знаємо, ми збираємо докази їхніх злочинів, щоб справедливість восторжествувала. Це найменше, що ми можемо зробити для жертв».

«У той час, як моя країна все ще розслідує ці військові злочини та організовує свою оборону на сході та півдні, у Німеччині виникли суперечки щодо поставок зброї».

«З’явився лист із закликом припинити ці поставки, оскільки вони продовжать війну. Текст закликає нас припинити боротьбу і скласти зброю, щоб запобігти третій світовій війні».

«Отже, тут я хочу прояснити кілька моментів. Поперше, ми не оголошували цю війну. Це імперіалістичне божевілля Путіна, який вирішив просто вторгнутися і поневолити незалежну і вільну країну в центрі Європи. Подруге, так, ми захищаємось від цієї агресії. По-третє, нам потрібна зброя, щоб захистити себе. І так, ми будемо відбиватися, поки агресор не піде додому. По-четверте, Німеччина взяла на себе відповідальність і вирішила допомогти Україні захистити її свободу, шануючи її перед світом та історією. Німеччина зрозуміла, що Україна захищає європейські цінності українськими життями і що настав час зробити це також європейською зброєю».

«Називати наш опір розпалюванням війни і провокацією для Путіна – повна нісенітниця. Для російського імперіалістичного режиму саме наше існування є провокацією, тому що ми є демократією. Тож ні, ми не відмовимося від своєї ідентичності, щоб заспокоїти вбивчі божевілля та застарілі мрії диктатора. І точно не для того, щоб догодити деяким «інтелектуалам», які, здається, втратили відчуття реальності та розуму».

«Я кажу: сліпий пацифізм так само небезпечний, як і блаженне розпалювання війни. На жаль, ця дискусія нагадує дискусію міжвоєнного періоду. Вчора, як і сьогодні, так звані пацифісти прагнуть миру за будь-яку ціну. У деяких європейських столицях тоді чули: «Гітлер і фашизм замість війни». А сьогодні: «Путін замість війни?».

«Мир за будь-яку ціну? Ціною нашої свободи? Нашої ідентичності? Нашої чесності? Абсолютним благом є не мир, а свобода і справедливість, і щоб їх захистити, потрібно боротися».

«Щодо переговорів, то ми завжди були б готові, але не на їх умовах. Росіяни готові лише обговорювати, як вони підкорять і розділять Україну. Тож ні, не можна сідати за стіл переговорів з канібалами».

«Нам потрібні не абстрактні моральні проповіді, а конкретна підтримка у вигляді ліків, матеріалів, зброї. Нам потрібні не боягузливі листи, які змушують жертв відчувати себе винними, а сміливі листи, що засуджують російське варварство та закликають до бойкоту російської нафти, газу та вугілля. Єдиний спосіб припинити цю війну – показати путінській Росії, що весь світ протистоїть цій агресії, і висушити потоки доходів, які фінансують цю криваву війну».

«Україна хоче миру. Вона хоче повернутися до свого старого життя і дивитися вперед на європейське майбутнє свободи та процвітання. Вона знає, що може розраховувати на німецький народ».