Фонсека зустрів початок війни в Києві і хоче тренувати збірну України. Але як у нього справи у Франції?

Він три сезони з трьох брав золотий дубль з Шахтарем: вигравав і чемпіонат, і Кубок. Але, що звучить ще більш вражаюче, останнім виводив український клуб в плей-оф Ліги чемпіонів.

Тоді гірники лише за вже неіснуючим правилом виїзного году пропустили в чвертьфінал Рому. І саме римляни стали його наступною командою. З джалороссі надрезультатів здобути не вдалося. Хіба півфінал Ліги Європи з шаленими 2:6 і 3:2 проти Манчестер Юнайтед.

І ось, після року паузи у Фонсеки новий виклик – ще нещодавній чемпіон Ліги 1 Лілль.

Але розповідь про його шлях у Франції варто розпочати не з футболу. А з того, що відбулося 24 лютого, з повномасштабного вторгнення російської армії, яке португалець зустрів у Києві:

«Війна дійшла до Києва о 5 годині ранку 24 лютого. Я був вдома, і мене розбудили звуки вибухів бомб. Важко описати ту паніку – я ніколи не відчував нічого навіть близького до цього. Це була реальність, у якій ми жили, і це було дуже важко.

Ми намагалися знайти спосіб виїхати з міста, але це було неможливо, тому що всі намагалися зробити те ж саме. Рух зупинився.

Даріо Срна та Віталій Хлівнюк з Шахтаря запросили мене в готель, де жили бразильські футболісти зі своїми сім’ями. Вони сказали, що наразі виїхати неможливо, краще поки побути з ними.

Я залишився там зі своєю сім’єю та сім’єю дружини. Тоді зв’язався з посольством Португалії, яке виділило мікроавтобус, щоб люди могли виїхати з країни.

25 безперервних годин в дорозі. З допомогою президента Федерації футболу Португалії та Української асоціації футболу ми пройшли через кордон до Молдови, а потім до Румунії. А потім полетіли до Португалії.

Коли я озираюся назад, те, що мені довелося пережити – порівняно з людьми, які все ще там зараз – було нічим. Трагедія настільки велика, я не можу говорити про свій досвід – люди там щодня живуть трагедією».

Паулу Фонсека не припиняє говорити про Україну у Франції. Наполягає на тому, що світ мусить допомагати нам у війні більше, закликає бути солідарними з людьми, що захищають свою землю. А після перемоги над Брестом у минулому турі він присвятив її частинку українцям.

Дякуємо за підтримку, містер!

А тепер вже можна переходити до тренерства. Після закінчення контракту з Ромою Фонсека залишився без роботи. Писали про предметний інтерес Тоттенгема. Португалець пізніше підтвердив перемовини. Власне, як і те, що вони зірвалися в останній момент.

Однак зрослося з іншою командою з топ-чемпіонату.

На папері може виглядати так, наче Лілль, що лише нещодавно виривав золото у ПСЖ, а на наступний сезон грав у плей-оф Ліги чемпіонів – це чудовий варіант.

Але не зовсім. З чемпіонського складу Крістофа Галтьє пішли Меньян, Ботман, Рейнілдо, Челік, Сумаре, Шека, Саншеш, Іконе, Язиджи, Їлмаз. Можливо ви всіх їх і не знаєте, але це 10 футболістів, додайте ще одного центрального захисника – отримаєте повноцінний склад. І це лише гравці основи чи активної ротації.

Так, клубу за два сезони це принесло майже 180 мільйонів трансферної виручки. Але суть в іншому – Фонсека отримав зовсім не ту команду, яку з Гальє брала чемпіонство.

Окрім того, після несподіваного тріумфу був наступний сезон болючого спаду. Через фінансові проблеми (звідси й багато трансферів на вихід) Галтьє не захотів залишатися. На його місце прийшов Жослен Гурвенек.

І з ним команда почала грати відверто посередньо. Ще й без результатів. Як підсумок, незважаючи на вихід в 1/8 фіналу ЛЧ, 10 місце в чемпіонаті. Якщо з Галтьє статистика голів була 64:23, то з Гурвенеком – 48:48.

І ось сюди увірвався Фонсека. Ще й на своїй першій прес-конференції впевнено заявив:

«Я тренер з багатьма різноманітними ідеями, ви повинні розуміти, що нам потрібен час, аби налаштувати команду.

Але я переконаний, що ми зможемо побудувати колектив зі справжньою ідентичністю. Колектив, який хоче домінувати в матчах і грати в атакувальний футбол.

Ми не зможемо вигравати кожен матч, але ми хочемо мати бездоганний менталітет і боротися до кінця. Ми хочемо змусили фанатів пишатися нами».

Що ж, Фонсека не обдурив. Його Лілль дійсно грає самовіддано, цікаво, видовищно.

Зрозуміло, що португальцеві для своєї гри потрібні були нові футболісти. Керівництво не дало надто розгулятися, однак все ж кілька цікавих імен запросити в проєкт вдалося.

Перш за все це Ісмаїлі, який вільним агентом покинув Шахтар. Зараз бразилець травмований, але загалом – залізобетонний гравець старту.

Далі є орендований з Евертона Андре Гомеш, котрий, якщо ви вже підзабули, навіть був у Барселоні, а також Ремі Кабелла, що, дурний, грав у краснодарі, а зараз повернувся в цивілізацію.

І француз в натхненний підходом нового тренера (ще б він сказав щось інше):

«Він схожий на Оскара Гарсію в період, коли той працював у «Сент-Етьєні». Тренер дає нам вказівки пресингувати та грати якомога вище. Його тренування різноманітні. Мені подобається».

Але, що найцікавіше, з найдорожчим новачком Лілля виникнули проблеми.

Минулої кампанії Мохамед Байо підкорив всіх грою за Клермон, котрий проводив перший в історії сезон у Лізі 1. Тоді фактурному гвінейцю вдалося настріляти 14 голів і здійснити 5 асистів.

Скільки забитих м’ячів – стільки мільйонів заплатили доги за нападника. А, він, як виявилося, має проблеми з алкоголем.

Ще в Клермоні гравець сідав за кермо п’яним. Там це були готові терпіти. У Фонсеки ж інший підхід – виключив Байо з команди, як тільки дізнався про нові походеньки.

Зараз конфлікт вдалося вирішити. Але розігратися і роззабиватися форвард поки не встиг – 5 виходів у старті і лише 3 голи.

Це й не дивно, оскільки його конкурент за позицією – Джонатан Девід. І Фонсека для канадця не шкодує компліментів:

«Буде важко втримати його в клубі наступного сезону. У Європі небагато нападників з такими навичками та статистикою. А йому лише 23. Думаю, топ-клуби Європи спробують підписати Джонатана».

Наразі Девід ділить другу сходинку в рейтингу найкращих бомбардирів Ліги 1 з орендованим з Арсеналу Фоларіном Балогуном. До нестримного Кіліана Мбаппе всього 2 голи – 15 проти 17.

Проблеми Лілля в нестабільності. Особливо помітним це було на старті сезону: лише в 11 турі вони змогли здобути дві перемоги підряд.

Загалом тільки чотири рази португалець спромігся виграти наступний після 3 очок матч, 8 разів це не вдавалося – далі йшли втрати.

Також величезний мінус – протистояння топовій опозиції. Проти команд з нижньої десятки у Лілля лише три нічиї – все решта перемоги. Вражає. Але в протистояннях з першою десяткою – всього три виграші. І аж сім поразок.

Так, лише одна поразка з різницею в більш ніж в гол. Але поступитися 1:2 Ніцці, яка двічі забила з пенальті, чи тотально провалитися 1:7 проти ПСЖ – підсумок один і той самий: 0 в таблицю.

Але поразки від топів грозуміти можна. Фонсека готовий грати дещо авантюрно, адже перш за все, він мусив витягнути команду з кризи сірого і нецікавого Гурвенека.

«Я вірю в кілька принципів. По-перше, я вважаю, що як тренер ти створюєш щось, що має давати шоу. Для мене важливо створити щось красиве, естетичне. Для цього потрібно забивати голи. Я хочу, щоб моя команда швидко повернула м'яч, я трохи одержимий володінням м'ячем. Я не хочу, щоб моя команда захищалася біля своїх воріт».

Зрештою, португалець домігся свого. З 1979 року не було такого, щоб в перших 25 матчах з новим тренером Лілль забив аж 45 м’ячів. Старт варто записати в актив.

Якщо ж вам потрібна наочна ілюстрація прогресу команди, то просто порівняйте 1:7 з ПСЖ в третьому турі і 3:4 з тими ж парижанами два матчі тому.

Після цього Лілль вирвав перемогу у Бреста. І тепер треба демонструвати, що вони здатні виправити обидві свої проблеми. Забрати другий матч підряд, та ще й проти топ-суперника.

Хоча, Ланс, напевно, не просто топ-опонент. Це – принциповий ворог. Північне дербі завжди було гарячим. А надто вже тепер, коли конкурентів за єврокубки в таблиці розділяє всього два місяця і 4 очки.

В минулому сезоні криваво-золоті тричі познущалися над сусідами – виграли кожен матч. Фонсека ж повернув все до норми – забрав гру в першому колі.

Тепер від нього знову вимагають перемоги. На шаленому Боллар-Делеліс, де Ланс виграв 11 з 12 своїх матчів.

Щоправда, зараз Лілль буде без тренера – Фонсека дискваліфікований.

От і перевіримо, наскільки команда звикла до португальця і його філософії. У нього буде змога не біля кромки поля, а з трибун поспостерігати за своїм творінням. І пересвідчитися чи відповідає гра його романтичній душі.

І ми, зрозуміло, прослідкуємо також. Тим паче після натяків про бажання одного дня очолити збірну України. За потенційними кандидатами на таку посаду потрібно стежити пильно, містере.

Сергій Лук'яненко

Telegram-канал автора