Старший син Андрія Шевченка дав інтерв’ю. Зізнався, що після початку великої війни почав досліджувати своє українське коріння

Коли ми говоримо про головну зірку українського футболу, то Андрій Шевченко, безперечно, перший вибір.

Володар Золотого м’яча, переможець Ліги чемпіонів, чвертьфіналіст чемпіонату світу. А на додачу до ігрової кар’єри ще й чвертьфіналіст Євро в статусі тренера.

З початком повномасштабного вторгнення росії Шевченко став одним з амбасадорів України у світі.

І до батька доєднався його старший син Джордан, котрий зараз навчається у Єльському університеті.

В нещодавньому інтерв’ю Голосу Америки він зізнався, що з початком великої війни зрозумів важливість свого українського коріння і обіцяє, що після здобуття освіти допоможе своїми знаннями у відновленні батьківщини свого батька.

«До цього я не дуже підтримував свою українську сторону. Але як тільки почалася війна, відчув, що це мій обов'язок. Тому, що реальність така, що бути українцем зараз під загрозою. Людям, які є українцями, дійсно потрібно зібратися разом і показати, чому ми важливі як країна, чому ми важливі як народ.

Я не розумів, що більшу частину своєї історії Україна знаходилася під впливом зовнішніх сил: Речі Посполитої із Заходу, Московії зі Сходу, а потім османів з Півдня – усі воювали за цю землю. І це, в певному сенсі, майже повторюється, бо ми знову маємо зовнішню силу, яка намагається претендувати на наші землі, поставити під загрозу свободу. Але ми не підемо без бою.

Поки ще я не можу говорити українською, лише можу використовувати кілька слів у розмові. Але, думаю, для батька це показує, що я беру ініціативу, що для мене важливо, що я – українець. Я нарешті підкріплюю це діями».

В Єлі вже домовилися з Колумбійським університетом про онлайн вивчення української мови для своїх студентів. Тоді як історію України Джордан вивчає завдяки лекціям Тімоті Снайдера.

Також варто зазначит, що хлопець вже бував на батьківщині свого батька. І, насправді, не лише в той період, коли Андрій Шевченко повернувся в Динамо після Челсі.

«Ми жили або у квартирі батька, або у будинку бабусі. Тож у мене багато приємних спогадів про спілкування з рідними, особливо, про готування моєї бабусі. Було багато смачної домашньої їжі. Але знову ж таки, я відчуваю, що тоді не зміг глибоко доторкнутися до цієї моєї сторони, у тому числі й через мовний бар'єр.

Найбільш особливим спогадом був матч на Євро-2012, коли Україна грала проти Швеції, і мій тато забив два м’ячі. Це були дуже особливі моменти. І не лише гра, а уся атмосфера: бути частиною українських вболівальників до матчу, а потім разом святкувати на вулицях».

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений Andriy Shevchenko (@andriyshevchenko)

Окрім того, Джордан розповів, що займається волонтерською діяльністю. Розпочав ще в школі і продовжує займатися цим і в університеті:

«Ми маємо свій стіл на кампусі, розповідаємо про війну та збираємо пожертви. І в обмін на ці пожертви ми даруємо наклейки, ручки, листівки, все, що стосується України, як подяка за підтримку».

Зрозуміло, логічно було б припустити, що син Андрія Шевченка спробує себе у футболі. Джордан не приховує, що може грати з друзями для власного задоволення, але ніколи не планував йти шляхом батька. На відміну від Крістіана, який в липні підписав контракт з Уотфордом.

«Він зараз намагається піти у професійний футбол. Тож на нього ліг увесь цей тягар відповідальності перед авторитетом батька. Але ми всі намагалися допомогти йому впоратися з цим і показати, що він не повинен бути таким же гравцем, як тато. Він може іти власним шляхом. Нещодавно він отримав свій перший виклик до команди до 21 року. Ми усі за нього тішимося.

З приводу мене, то тато щасливий, коли я щасливий. Він знав, що я справді хотів потрапити в цей університет, тому він був радий підтримати мене на цьому шляху. І я дуже йому за все вдячний».