Від невдахи до героя – 70 хвилин. Не забив пенальті на старті матчу, але вирвав перемогу в самому кінці

Відбір на чемпіонат Європи набрав обертів. І в ньому ми вже побачили чимало: 6:0 від Португалії і 7:0 від Ісландії, несподівану поразку Данії, бойовиті матчі від Мальти та Андорри, топові протистояння Італії з Англією та Франції з Нідерландами.

Загалом, різноманіття історій.

Насправді, відбір на Євро – це місце, де, наприклад, шлях від невдахи до героя займає всього 70 хвилин плюс перерву між таймами.

Австрія приймала у себе Естонію. Господарі нещодавно грали в плей-оф чемпіонату Європи, тоді як їхні гості ще ніколи не виходили на великі турніри.

Власне, між цими командами 75 місць в рейтингу FIFA. Тому, фаворит, як ви розумієте, очевидний.

І підопічні Ральфа Рангніка моли шанс ідеально розпочати гру в Лінці. Гості у своїй штрафній збили Міхаеля Грегорича – пенальті на 17-й хвилині матчу.

Хто підійшов до позначки? Сам Грегорич.

Подейкують, що той, хто заробив пенальті, не має його виконувати. Хоча, до прикладу, підрахунки Dartmouth Sports Analytics спростували цей міф.

Вони дійшли до висновку, що на результат пенальті впливає перш за все якість виконавця, а не те сфолили на ньому чи на комусь іншому.

Грегорич – автор 8 голів в поточному сезоні німецької Бундесліги в складі Фрайбурга. Цілком пристойно. В кар’єрі він реалізував 8 пенальті з 8. Також грає на його користь.

Але цей удар нападник не реалізував – влучив у поперечину.

Менш ніж через 10 хвилин забила Естонія. Замість повести 1:0 Австрія поступалася в рахунку.

На цьому невдачі Грегорича не закінчувалися. З пенальті був перший з загалом чотирьох його неточних ударів. Він мав ще один гольовий момент – його також не реалізував.

Та й партнери не поспішали допомагати – Міхаель тричі відпасовував їм під удар, а вони все ніяк не могли зрівняти рахунок.

Нападник ледь дочекався порятунку – Флоріан Кайнц вийшов на заміну і через 7 хвилин забив – 1:1. Австрійцям бракувало всього одного голу.

І в самому кінці матчу Грегорич отримав відплату за всі свої старання.

88-ма хвилина. Крістоф Баумгартнер навісив, Грегорич прийняв м’яч – і пробив. Два рекошети. Та м’яч все ж залетів у ворота. Щастить тому, хто б’ється за своє до останнього.

На початку матчу він був головним невдахою – в самісінькому кінці став головним героєм.

«Незабитий пенальті недовго мене займав. Я дуже хотів відквитатися за промах. На щастя, це вдалося.

Вже вдруге за останні два матчі я не зміг реалізувати свій перший стовідсотковий шанс. Варто б вибачитися перед партнерами за те, що зробив цей матч набагато більш нервовим, покатав по американських гірках».

Дійсно, в попередній грі за Австрію Грегорич вже утнув щось подібне. Тоді він вгатив вище воріт під час виходу віч на віч з воротарем.

Але ж потім забив на рахунок 2:0 (загалом 4:1 проти Азербайджану). Зараз же вдалося відзначитися ще більш важливим голом.

«Після матчу емоційно я виснажений, але також неймовірно задоволений. Відлягло від серця. Радість від голу Естонії була приблизно такою ж, як і від голу на Євро-2020.

Через пенальті мені хотілося згоріти від сорому. Особливо тоді, коли ми пропустили. Під час матчу, за рахунку 0:1, я раз чи два встигнув подумати про те, що якщо не заб’ю, то після гри мені буде ой як непросто. Це була моя додаткова мотивація. Хоча я б радше обійшовся без неї.

Ще й ось, після гри, Давид Алаба сказав, що я провинився перед командою – і тепер доведеться оплатити їм всім вечерю. Підозрюю, це обійдеться недешево».

Наступний матч Австрії відбудеться вже в червні. Проти Бельгії. І до тих пір Грегоричу варто підназбирати грошей на пристойний ресторан.

А також навчитися забивати з першого разу. Це і в чемпіонаті це не завадить – Фрайбург бореться за місце в топ-4. І їм потрібна допомога свого другого найкращого бомбардира.

Сергій Лук'яненко

Telegran-канал автора