Взяли реванш у Польщі і вийшли на чемпіонат світу. Збірна України забрала матч року

Так, ситуація була доведена до межі – все вирішувалося в останньому матчі. Нас влаштовувала виключно перемога. І збірна України її здобула – ми їдемо на чемпіонат світу з футзалу.

Заключний тур еліт-раунду кваліфікації. Команда Олександра Косенка підходила до нього з відставанням у два очка від лідерів групи Польщі.

Пряму путівку на мундіаль здобував тільки переможець квартету, друге місце – стикові матчі. А там шанси 50 на 50.

Ця гра проходила на території суперника. Спочатку поляки планували приймати нас у Гожуві-Великопольському на арені, розрахованій на менш як 4 тисячі глядачів. Але змінили рішення і націлилися на рекорд.

Вони подавали цей матч як найважливіший для польського футзалу за останні 30 років. Воно й правда, оскільки з 1992-го року не грали на чемпіонаті світу. А тут мали реальний шанс.

Зрештою, ми приїхали на понад 13-тисячну Атлас Арену у Лодзі. Так, її не вдалося заповнити й на половину. Але новий рекорд Польщі все ж встановили. На трибунах був 5521 уболівальник. Ніколи раніше футзал в цій країні не збирав стільки глядачів.

І хоч на папері виглядало так, що атмосфера має бути ворожою, що арена тиснутиме на нас і гнатиме вперед суперника, насправді вийшло не зовсім так.

Домашні фанати поводили себе неорганізовано, тихо, рідко додумувалися до чогось кращого, ніж гудіти в дудки. А тому їх без проблем перекрикували і переспівували наші вболівальники.

Один український сектор створював більше атмосфери, ніж решта польських трибун. Так, цей матч був виїзним. Але водночас і найбільш домашнім для нас за всю кваліфікацію, впродовж якої свої матчі ми приймали в Угорщині. І гравці цих уболівальників не підвели.

Ще раз, нас влаштовувала тільки перемога, поляків – і нічия. А тому вони й вирішили грати від нас, від захисту у сподіванні скористатися нашими помилками.

Досить дивно, зважаючи на те, що їхній головний тренер Блажей Корчинський сам охарактеризував збірну України як команду, яка не припускається дурних помилок. Він казав правду, ми дров не нарубали.

Огляд матчу Польща – Україна:

Почали ми з того, що використали свою ледь не найбільш грізну зброю поточної кваліфікації – стандарти. Створювати момент з гри було непросто. Тому гол прийшов після ауту.

Тренер збірної Польщі виявився правим і тут. Рідко коли представники чужої команди відкрито виділяють когось у суперника. Але Корчинський перед грою сказав, що Данії Абакшин – дуже хороший нападник. Вгадайте хто забив полякам перший м’яч?

Цього сезону Абакшин рясно забиває в Екстра-лізі, Лізі чемпіонів і в кваліфікації. Та цей гол, підозрюю, найбільш цінний. Гравець ХІТа зіграв на добиванні після потужного удару Ігоря Чернявського.

Ми повели в рахунку. В матчі, де суперник обрав тактику грати від своїх воріт, це вкрай важливо.

І досить швидко ми забили ще раз. Цього разу після кутового. Наш капітан Петро Шотурма став найкращим асистентом усього відбору на чемпіонат світу (10 асистів). Він зізнається, що віддавати гольові паси любить більше, ніж забивати. Але цьому голу радів нестримно – 2:0 на 10-й хвилині матчу.

Тут варто згадати, що поляки в останніх матчах проявляли неабиякий характер. В останній грі з сербами вони також поступалися 0:2. Але змогли виграти той матч. Ще й на полі суперника. Власне, так сталося і в першій зустрічі з нами.

І в Лодзі вони також ледь не повернулися в гру. Поляки багато били здалеку, здебільшого повз ворота або негостро. Аж ось до м’яча приклався Міхал Кубік. Він вдарив сильно, чітко в нижній кут. Але наш голкіпер впорався – Юрій Савенко викрутився, щоб потягнути цю спробу суперника.

Фактично відразу після цього ми забили третій. Замість дозволити супернику відіграти один м’яч ми забили ще один свій. Не 1:2, а 3:0. Цей гол на свій рахунок записав Ігор Корсун. В самому кінці першого тайму він оформив дубль. Гравець Урагану став найкращим бомбардиром еліт-раунду кваліфікації – набив 11 голів.

Це була ледь не ідеальна перша половина зустрічі у виконанні нашої команди. Не тільки з точки зору гри, а й точки зору психології. Зламали план суперника, досить швидко забили другий м’яч, після їхнього найкращого моменту зробили рахунок 3:0, а потім ще й добили прямо перед перервою – 4:0.

А потім настав час переживати, нервувати і страждати. В другому таймі, судячи з усього, по рахунку вирішили грати вже ми. Діяли від суперника, сподівалися на його помилки і свої шанси в контратаках. Поляки цих шансів не давали.

Вони проводили атаку за атакою. Били по воротах, заробляли кутові, аути, швидко повертали собі м’яч і знову опинялися на нашій половині майданчика. Протриматися вийшло шість з половиною хвилин – поляки відіграли один м’яч. Ще через три хвилини вони забили вдруге.

Це був момент, коли все могло зламатися. Суперник набирав, тоді як у нас не вдавалося нічого. Чесно, було переживання, що зараз нашу збірну можуть «з’їсти».

І кілька слів про нашого воротаря. В збірну були викликані троє. В заявку на матч могли потрапити тільки два. Поза нею залишився найкращий голкіпер попереднього Євро Кирило Ципун. Місце в рамці отримав Юрій Савенко.

Його роль полягала не тільки в сейвах. Ні, цим гравець Урагана не обмежувався. Саме він віддав передасист під третій наш гол в цьому матчі. Саме він запустив комбінацію Корсун-Жук-Корсун під наш четвертий гол.

І саме він вкинув м’яч на 20-річного Ростислава Семенченка, щоб той оформив свій дебютний гол за збірну України і ми знову відірвалися від Польщі – 5:2. Це був ледь не ключовий моменти гри.

Так, вони ще змусили нас понервувати, коли забили третій. Але після голу Семенченка було відчуття, що тепер наші хлопці точно не відпустять цей матч. Так і сталося.

5:3. Нашу команду влаштовувала тільки перемога. І вона її здобула. З цього складу на чемпіонаті світу були тільки Шотурма та Ципун. Зараз смак мундіалю спробують й інші. Вони заслужили зіграти на цьому турнірі.

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений Асоціація футзалу України (@futsal_ua)

Головний тренер збірної України Олександр Косенко:

«Таких матчів небагато, тому я ще раз хочу подякувати хлопцям за те, що вони проявили самовіддачу, характер, майстерність. Хочу подякувати вболівальникам, які приїхали з України, з Польщі, і вболівали за нас, ми відчували їхню підтримку. Хочу подякувати всім-всім, хто причетний до цієї перемоги. Ми їдемо на чемпіонат світу і це дуже важливо і для футзалу, і для країни. Ми відчуваємо підтримку всієї країни».

Фото – Robert Neumann для 5x5.org.ua

Сергій Лук'яненко

Telegram-канал автора