«Ягр це хокейне божество». Станіслав Садовіков – про сезон у Чехії, чемпіонство у Шанс-лізі та зустріч з легендою

Український форвард чеського клубу «Берані Злін» Станіслав Садовіков в ексклюзивному інтерв’ю XSPORT розповів про старт своєї кар’єри у Європі в складі датського «Херлева», шлях від четвертої ланки до основи «Зліну», результативні хитрощі місцевих тренерів, підтримку України з боку партнерів по команді, виграш свого дивізіону, боротьбу за підвищення у класні з «Кладно» Яроміра Ягра та запропонований клубом контракт на наступний рік.

Сезон 2022/2023 для мене почався дуже важко: початок війни, сім місяців невизначеності, купа переїздів і все з цим пов’язане. Мене запросили в команду датського «Херлева» до 20 років, яка була укомплектована хокеїстами 2004-2006 років народження. Я не хочу образити гравців цієї команди, проте я не бачив у більшості з них палаючих очей.

Але я дуже вдячний тренеру цієї команди, який приділяв мені багато своєї уваги, відновив мій психологічний стан та повернув мою спортивну форму. Та і взагалі надавав велику допомогу навіть у побуті. І потім він з розумінням віднісся до мого рішення пробиватись у Чехію.

Ти круто почав в складі «Зліна» до 20 років. Задоволений тим, як грав за молодіжну команду?

На адаптацію у «Зліні» в мене пішло близько двох тижнів. Тренери команди давали мені багато ігрового часу в лідируючих ланках. Мене «прокручували» в більшості, меншості, буллітах. А потім, як це логічно мало бути, «підкралась» результативність.

Як наслідок всього цього процесу за мною почали «підглядати» тренери головної команди.

Твій шлях до основної команди був непростий. Можеш пригадати як ти пробивався з четвертої ланки в першу?

Якщо можна так виразитись, я не підійнявся «на ліфті» з четвертої ланки у першу. Наша ланка спочатку закривала всі дірки в меншості, але і виходила на лід по черзі. Напевно, в нас вийшло таке надійне тріо, і тренери вирішили трохи хитрувати, і пробувати випускати нас у стартовому складі на перші і другі п’ятірки суперників.

Цілком можливо, що це було неочікувано для деяких команд, і до того ж гра нашої команди змінилась позитивно. З таким трюком від тренерів ми виграли 11 з 15 ігор у плейоф.

Якщо чесно, мене прийняли як рідного. Партнери посприяли тому аби я якомога швидше адаптувався в колективі. Багато запитань від них було щодо війни в Україні, вони виражали свою підтримку нашому народу.

Що для тебе було нове у Чехії в порівнянні з Україною?

Мене приємно здивував комплексний підхід до відновлення гравців,адже в них дуже детально ставляться до того, як гравець набирає форму і також як відновлюється після матчів. Також тут справді продуктивне спілкування на рівні тренер-гравці.

В чому ти додав як хокеїст у новій команді?

Наразі в мене задача одна – чітко виконувати вимоги тренерів. Коли вже з’явиться стовідсоткова віра у свої сили, тоді буду додавати імпровізацію. А поки роблю те, що в мене гарно виходить.

Давай пригадаємо твій гол в фіналі плейоф з «Всетіном». Ти закинув шайбу прямо біля фан-сектору твоєї команди. Пам’ятаєш як це було?

Той мій гол, та передача, яку мені віддали, і та перемога команди – це було щось неймовірне. До речі, в кожній з 15 ігор у плейоф, які ми провели за 28 днів, трибуни були забиті. На нашу арену приходили по сім тисяч вболівальників, уявляєте?

Насправді, ми ще повністю не оформили покращення у класі. Аби вийти до Екстраліги, виграти плейоф Шанс-ліги мало, потрібно ще обіграти до чотирьох перемог команду, яка посіла останнє місце у Естра-лізі. От якраз з цією командою, якою в цьому сезоні є «Кладно» легендарного Яроміра Ягра, ми наразі і бодаємось.

Проте незалежно від результату цих матчів, мені вчора (інтерв’ю відбулось 19 квітня, - зауваження редакції) запропонували контракт на наступний сезон. Буду його підписувати.

Власником, президентом і гравцем «Кладно», як ти частково зауважив, є Яромір Ягр. Які в тебе залишились враження від зустрічі з легендою?

Чесно, Ягр для мене це хокейне божество. В його очах я побачив знак безкінечності хокею.

Ти виступав за молодіжні збірні України, проте тебе не викликали навіть до розширеного списку національної команди. Ти засмутився через це?

Я ніколи не відчував себе обділеним увагою тренерського штабу збірних. Сьогодні моя задача – влитись в основний склад «Зліна» і повністю виправдати довіру місцевих тренерів.

В збірну ж не потрапляють за минулі заслуги. Буду «зростати» і час покаже, чи викличуть мене.

Так, звичайно, я слідкував. Мене порадували результати команд тренерів Олександра Бобкіна, Альберта Шафікова, які у свій час вклали в мене свою душу і знання. З гравців приємно порадував Андрій Кривоножкін, а також стабільність Богдана Дьяченка.

Чи здивований ти, що переможцем став «Сокіл»?

Я ніколи не був прихильником «Сокола», проте завжди знав, що ця команда з великими амбіціями. Які б часи вона не переживала у своїй історії. Мої щирі вітання «Соколу» з нагоди цього чемпіонства.

Ти публікував фото відео в шортах з лого «Донбасу». Спілкуєшся з колишніми одноклубниками?

Лого «Донбасу» зі мною, напевно, назавжди, адже цей клуб дав мені путівку в хокейне життя. Коли я зношу ці шорти, перешию лого на інше. Коли в мене з’являються певні запитання, я спілкуюсь з одноклубниками по «Донбасу» та керівництвом клубу. Вони завжди радо йдуть на контакт, за що їм велике дякую.

Думаю, основними нашими конкурентами в боротьбі за підвищення у класі буде збірна Китаю, яка привезе на турнір гравців з, так би мовити, не зовсім китайськими прізвищами. Також і збірна Японії, об яку ми останнім часом «ламаємо зуби». Думаю, нашій збірній на чемпіонаті світу буде нелегко.