Марина Кардаш: «Українські гімнастки докладають максимально багато зусиль аби завоювати для України нагороду»

Старший тренер збірної України з художньої гімнастики Марина Кардаш в інтерв’ю XSPORT.ua поділилась своїми враженнями від виступу команди на чемпіонаті Європи у Азербайджані. Наша команда, нагадаємо, у Баку завоювала дві нагороди – золото Вікторії Онопрієнко у вправах з обручем та срібло у командній першості. Також збірна України у групових вправах здобула нагороду «Командний дух».

Почну з юніорок. Потрібно сказати, що вони до чемпіонату Європи виступили лише на одному  міжнародному старті. Плюс наші діти на першість континенту пізніше усіх зібрались через війну на Батьківщині, тому наша команда була найменш, так би мовити, обкатана з усіх інших топових збірних. Я вважаю, що дівчата – великі молодці, адже дуже гарно виступили у багатоборстві.

Загалом була дуже важка підготовка, і я хочу подякувати азербайджанській стороні, що вони надали нам такі умови для підготовки, і ми змогли провести збір в Баку. Також ми вдячні Міністерству молоді та спорту України за забезпечення команди для виступів на міжнародній арені. Проте всі ті дні росіяни бомбили Україну і психологічний стан команди був не дуже гарний, адже діти переживали за батьків і за рідних. Я вважаю, що кожна наша дитина – це чемпіон, адже вона виходить на килим і захищає честь України.

Так, під час виступів були і помилки, у тренерського штабу є певні моменти, які ми будемо аналізувати і виправляти. Ще є над чим працювати, є що ускладнити, що додати. Є певні технічні моменти, які потрібно покращити. В нас попереду чемпіонат світу і до нього ми точно будемо готові якнайкраще.

Хочу подякувати за постійну важку працю на благо команди Ірині Іванівні Дерюгіній. Вона – наш локомотив, вона задає напрямок і ми всі в цьому напрямку рухаємось. Вона виконує дуже великий обсяг роботи, контролюючи  і  тренувальний процес, і роботу Федерації, і багато іншого. Ми всі намагаємось відповідати найвищим стандартам збірної України, які вона задає.

Ми постійно відчували підтримку наших відданих вболівальників, тому їх заслуга в нагородах на чемпіонаті  Європи для нас дуже важлива, ми дуже вдячні кожному з них!

Щодо того як наша команда завоювала срібло в командній першості, то нагадаю, що цей вид програми складався з індивідуальних та групових виступів дівчат. Так ось в індивідуальних Вікторія Онопрієнко виступала у чотирьох видах, Полінка Каріка – в трьох, і Поліна Городнича – в одному. І вони своїм виступом зробили дуже гарний проміжок перед груповими видами програми.

Я дуже вболівала, адже розуміла, що десь нас судді будуть, так би мовити, притримувати. Тому я дуже задоволена цією срібною медаллю.

Щодо індивідуальних виступів Онопрієнко, то, вважаю, що вона могла б у багатоборстві завоювати медаль високого ґатунку. Не вийшло, на жаль. Нам здається, що Віка себе психологічно надірвала десь.

Поліна Каріка – молодець, вона виступила в чотирьох видах без явних помилок, хоча певні технічні моменти були присутні. Я дуже переживала, що вона в першому потоці виступає перша, а судді зазвичай на перших гімнастках, як кажуть, пристрілюються. Проте Ірина Іванівна завжди любить, аби наші дівчата виступали першими, адже вона у свій час також виступала першою і стала абсолютною чемпіонкою світу. Вона сказала: «Виступаємо і боремось!»

За Поліну ми були дуже сильно раді, адже стати на чемпіонаті Європи п’ятою це дуже серйозний результат для неї. Вона дуже здібна і талановита дівчинка. Головне, що б вона на тренуваннях робила роботу над помилками  і ставала з кожним стартом кращою.

Поліні Городничій тренерський штаб обрав один вид для виступу в командному заліку. Все ж таки стрічка це її сильний вид, вона в ньому і на чемпіонаті світу в минулому році  гарно виступила. Ми розуміли, що вона може дати команді необхідні очки. І вона майже з цим справилась.

В цьому моменті є дуже тонка межа, тут головне – не перетиснути на дівчат в плані необхідності медалі, адже вони і так самі дуже сильно борються аби завоювати нагороду для країни. Ми постійно з дівчатами робимо наради, спілкуємось, пояснюємо їм багато чого про війну і наші виступи. Ми їм кажемо, що наші воїни дають нам можливість тренуватись і жити, і так як вони кожного дня захищають нашу країну на фронті, ми просимо наших спортсменів захищати так само її на змаганнях.

Іноді гімнасткам дуже важко це чути, вони беруть на себе цей обов’язок і хтось з цим тиском справляється, а хтось – ні. Ми дуже раді, що Віка на чемпіонаті Європи справилась з ним, і завоювала повністю заслужене золото у вправах з обручем. А ще були два її четвертих місця, де не вистачило зовсім трохи…

Коли наші дівчата завойовують медалі, для них це велика честь – стояти на п’єдесталі  та слухати державний гімн України. Коли ми слухали наш гімн після золота Віки, то сліз ніхто не міг стримати. Ми всі відчували дуже велику гордість за країну і розуміли, який титанічний труд був зроблений спортсменкою та тренерським штабом задля цієї нагороди.

Нагадаємо, раніше президент Міжнародної федерації гімнастики Морінарі Ватанабе написав листа юній українській гімнастці, яка втратила ногу через ракетну атаку рф на Україну у травні минулого року, але вже повернулась до змагань.