«Бої Усика обов'язково з хлопцями дивимось». Режисер монтажу XSPORT – про Мощун, Нью-Йорк, Вугледар та враження від війни

Сьогодні, 24 лютого, виповнюється рівно 2 роки від початку повномасштабної військової агресії росії по відношенню до України. Саме в цей день 24 місяці тому ворожа армія варварські напала на нашу державу і почала масово і всіма можливими методами вбивати наших людей.

В цю трагічну дату ми вирішили поспілкуватись з нашими колегами, які стали на захист Батьківщини від окупантів. Сьогодні ми опублікуємо серію матеріалів з журналістами, ведучими, режисерами, відклавшими в бік професійні амбіції та одягнувшими військову форму. Ми поставили всім їм запитання одного характеру аби дізнатись про той шлях, який вони подолали за ці два роки.

Гостем першого матеріалу став Дмитро Лазуткін, в другому ж ми поспілкувались з режисером монтажу телеканалу XSPORT Антоном Яковенком, який боронить Батьківщину в складі 72 ОМБр «імені Чорних запорожців».

До я повномаштабки працював режисером монтажу на телеканалі XSPORT в промо відділі. Робота не те щоб захоплювала, але працюючи в промо можна реалізовувати багато творчих ідей.

Як для тебе розпочалось повномасштабне вторгнення рф? Які були перші дії? Як переживав перші місяці?

Початок великої війни я в прямому сенсі проспав. До третьої ночі змонтував на перед декілька передач і ліг спати. Тобто, коли почалось бомбардування Києва, я цього не чув. Вже коли зійшло сонце мене збудила дружина, А телефон був «червоний» від пропущених дзвінків.

Як пройшов твій процес доручення до війська?

Перший день війни я був ще вдома з сім'єю, в Києві, а через добу вже у військовій частині в Білій Церкві у складі 72 ОМБр «імені Чорних запорожців». Саме цій частині я проходив свою строкову службу.

Можеш розповісти про шлях, який ти пройшов за свій час у війську? На якій посаді починав і на якій зараз? В яких операціях брав участь?

Після недовгого перебування в Білій Церкві, нас перекинули під Київ, в села Горенка та Мощун. Там вперше побачив що таке війна.

Коли ворог відступив від столиці та північного напрямку, я в складі вже нового підрозділу (мінометний взвод) потрапив в Чорнобиль. Потім в прикордонні з Білоруссю місця, де пробув більше місяця, а влітку 2022-го бригада заїхала на Донбас. Нью-Йорк, Кодема – це населені пункти, де було дуже гаряче, і в боях за які брав участь мій підрозділ.

Потім була ротація на Вугледар. Саме тут масштаб фронтової війни відчувається на повну. Зимою-весною 2023 року наша бригада витримала та стримала справжню навалу. Саме з боїв січня та лютого місто Вугледар стійко асоціюється з 72 бригадою ЗСУ. Тримаємо місто та його околиці міцно.

Яке твоє головне, так би мовити, враження від війни?

Війна це тотальне лайно. Враження відповідне.

Чи встигаєш слідкувати за спортом? Були спортивні події, які тебе порадували?

Цікавлюсь, здебільшого, великими спортивними подіями: Мундіаль, Євро, топовий бокс. Бої Олександра Усика обов'язково з усіма хлопцями дивимось. Ігри національної збірної по футболу також в пріоритеті до перегляду. Ліга чемпіонів з хокею також цікава.

В нас вже залишається 5 місяців до початку Олімпійських ігор. І наразі головна тема світу спорту це рішення МОК допустити представників рф та рб до Ігор у статусі «індивідуальний нейтральний атлет». Що ти про це думаєш?

Я вважаю, що росії як державі, та її громадянам на міжнародній арені потрібно запровадити пожиттєвий бан.

росіяни з усіх дір заявляють, що спорт поза політикою і не потрібно це змішувати. В той же час, ми чудово знаємо, що російські спортсмени беруть активну участь у війні в нашій країні. Чи справді спорт може бути поза політикою? Можливо, під час якихось операцій, ти знав про те, що на іншому боці в складі армії рф є російські спортсмени?

Стосовно спортсменів в армії окупантів не чув, бо не сильно цікаво. Але бачив відео як наші козаки брали в полон російського футбольного хулігана.

І на останок: щоб ти хотів сказати українцям загалом і вболівальникам спорту зокрема?

Хочу сказати українцям, що всі, хто може тримати зброю, мають постати на захист України, бо це питання нашого з вами майбутнього.

Висловлюємо велику подяку кожному українському захиснику, який боронить нашу державу від окупанта. Слава Україні!