«Бубка був здивований естетикою твору». Бельгійський скульптор – про створення роботи, присвяченої стрибку українця

Напередодні Олімпійських ігор у Парижі митець розробив та представив унікальну роботу, яка була присвячена світовому рекорду легендарного українського стрибуна з жердиною Сергія Бубки 13 липня 1985 року у столиці Франції, коли він першим у світі підкорив висоту в 6 метрів.

XSPORT.ua за день до старту Ігор-2024 зв’язався з П’єром Лараузою аби розпитати його про цю роботу.

Мені було всього 9 років, коли Сергій Бубка виконав цей стрибок у 1985 році, і, на жаль, я ніколи не мав можливості побачити його в реальному житті. Коли я зацікавився цим стрибком у 2019 році, я зміг побачити його красу завдяки відео-архіву з Національного інституту аудіовізуалу (INA): відео, яке також показує стрибок у сповільненій зйомці, дозволяючи нам осягнути масштаб цього безпрецедентного руху.

Чому ви обрали цей світовий рекорд Бубки?

Спочатку мене цікавив стрибок з жердиною загалом, без конкретного зосередження на певному стрибку. Насправді, вже створивши дві скульптури зі стрибків в легкій атлетиці (стрибок у довжину Майка Пауелла у 2011 році та стрибок у висоту Діка Фосбері у 2020 році), я подумав, що було б цікаво створити скульптуру стрибка з жердиною для Олімпіади в Парижі.

Тож я звернувся до спортивного журналіста Марка Вентуїяка, який висвітлює легку атлетику для газети L'Equipe, і запитав його поради, який стрибок з жердиною я міг би відтворити у скульптурі. Йому знадобилося всього кілька секунд, щоб запропонувати перший стрибок з жердиною на висоту понад 6 метрів, виконаний 13 липня 1985 року в Парижі Сергієм Бубкою.

Я був у захваті від цієї пропозиції, оскільки Сергій Бубка для мене представляв велику та красиву особистість, що виходила за межі його спортивних досягнень. Той факт, що стрибок відбувся в Парижі, також був перевагою для його вибору в контексті майбутньої Олімпіади в Парижі.

Так, дійсно, Сергій Бубка зізнався мені під час нашої зустрічі, що він був здивований естетикою твору, коли вперше побачив 3D-модель проекту скульптури. Він сказав, що очікував побачити скульптуру, яка зображує його тіло. Тому він був дуже здивований, коли побачив лише жердини... але поступово він зрозумів силу такої репрезентації і тепер вважає таке зображення стрибка більш цікавим.

Коли ми декілька місяців тому зустрілися особисто в Парижі, ми до того вже спілкувалися під час відеоконференції, організованої Федерацією легкої атлетики Франції. Власне, завдяки її президенту, Андре Жиро, я зміг зв'язатися з паном Бубкою, оскільки він поїхав на чемпіонат Європи з легкої атлетики до Будапешта влітку 2023 року, щоб особисто передати йому мій презентаційний матеріал проекту скульптури.

Особиста зустріч між мною і Бубкою навесні цього року в Парижі пройшла дуже добре. Я представив йому скульптуру за допомогою 3D-шолому, в який мій асистент Малік Бенкала інтегрував віртуальну 3D-модель скульптури. Сергій Бубка був вражений.

Скільки часу вам знадобилося, щоб створити її?

О, це був довгий процес: мої перші ескізи датуються 2019 роком, а скульптура була представлена вперше наприкінці червня 2024 року в Парижі. Отже, це п'ятирічний творчий період. Але це не безперервний процес, оскільки робота створюється поетапно, крок за кроком.

Я думаю, що кожен етап має свої труднощі.

Першим етапом роботи було обрати елемент, який я хотів виділити у скульптурі: кожна з моїх скульптур представляє лише один елемент стрибка, без зображення тіла. Я обрав жердину. Наприклад, у скульптурі стрибка в довжину я обрав взуття.

Другий етап — це тривалий процес розкладання руху стрибка, виконаного 13 липня 1985 року в Парижі. Цей етап використовує комп'ютери для інтерпретації архівного відео стрибка. Цей етап аналізує відео кадр за кадром. Мій асистент Малік Бенкала дуже допомагав мені на цьому етапі, а також з технічними аспектами, що є важливим у такій монументальній скульптурі, де потрібно враховувати громадську безпеку.

Далі йде вибір матеріалів, текстур і кольорів. Потім я обираю партнерські компанії для роботи з бетоном і металом. Робота з бетоном привела до спонсорства з бельгійською компанією Bétonal. Ентузіазм Федерації легкої атлетики Франції, а потім і Сергія Бубки, дав мені велику силу і впевненість у розвитку цього амбітного проекту.

У мене також було кілька партнерів-співпродюсерів, які допомогли мені фінансово реалізувати роботу: зокрема t.r.a.n.s.i.t.s.c.a.p.e asbl, World Athletics / MOWA, Carreau du Temple, Centre Wallonie-Bruxelles, Transcultures і Pépinières européennes de création. За підтримки Бельгії через міністра-президента і WBI.

Так, це був чудовий момент, хоча, на жаль, занадто короткий... Відкриття виставки було зворушливим, тому що був присутній Сергій Бубка. Він сам був зворушений, повернувшись на 39 років назад до такої позитивної події в час, коли Україна зараз у стані війни.

Протягом решти тижня публіка дуже зацікавлено і вражено сприймала скульптуру та стрибок, який вона представляє. Було багато позитивних відгуків від людей, зацікавлених у спорті та мистецтві. Я також мав можливість проводити багато екскурсій для захоплених дітей.

Я прочитав у статті L'Equipe, що ви і Сергій Бубка плануєте представити вашу роботу в Україні після війни. Це правда?

Так, абсолютно. Це було бажання Сергія Бубки, яке природно мене захопило. Ідеально було б побачити постійну версію роботи в Україні і її «сестру-близнючку» в Парижі, де відбувся історичний перший стрибок. Тепер залишилося знайти можливості для реалізації цих двох проектів.

Це мало б велике значення, враховуючи, що Сергій Бубка є українцем. Ця робота також є дуже позитивним символом перемоги та самоперевершення. Її документальна цінність без сумніву буде цікавою для українців, як дорослих, так і дітей. Для мене створення постійної версії в Україні було б великим досягненням. Сподіваймося тепер, що війна закінчиться і залишить місце для надії та величі.