Заборона заради заборони: чому рішення уряду про покарання за участь в одних турнірах з росіянами занадто складно реалізувати?

Минуло вже 13 днів з моменту, коли Міністр Кабінету Міністрів України Олег Немчінов заявив, що уряд нашої країни прийняв рішення заборонити українським спортсменам брати участь в змаганнях, де будуть представлені атлети з росії і білорусі. Повідомлялося, що ігнорування цієї заборони буде загрожувати федераціям позбавленням статусу національної. Однак за цей час далі протокольного рішення справа так і не пішла. І одна з ймовірних причин, через яку потенційна заборона поки залишається тільки декларацією, й так нею і залишиться, – повна неясність і нерозуміння того, як повинен працювати цей механізм. 

Нічого не зрозуміло, але дуже цікаво 

Щоб заборонити що-небудь на офіційному рівні, потрібно абсолютно точно і чітко визначити, як мінімум, два моменти: що саме заборонено і яке покарання буде за порушення заборони. Також не варто забувати, що нові правила повинні будуть стосуватися абсолютно всіх, незалежно від статусу, репутації і важливості для українського спорту. Інакше почнуть виникати справедливі питання.

Жан Беленюк

Якщо українським спортсменам заборонено брати участь в одних турнірах з представниками рф і рб – то давайте діяти і карати всіх, хто це правило порушує. Почати доведеться з УАФ, адже збірна України з футболу нещодавно стартувала у відборі на Євро-2024, в якому також виступає національна команда білорусі. 

Футбол – спорт номер один в нашій країні, але нічого не поробиш, правила є правила. Доведеться позбавити УАФ статусу національної федерації. Хто буде проводити офіційні футбольні змагання в Україні – розберемося потім. Те, що FIFA і UEFA будуть не в захваті від втручання уряду в роботу Федерації, не кажучи вже про її потенційну ліквідацію, і можуть заборонити всім українським футбольним командам брати участь в міжнародних змаганнях – теж переживемо. І такі наслідки можливі не тільки в футболі, але і в будь-якому іншому виді спорту. 

І якщо з участю команд в одних змаганнях з атлетами з країн-терористок все ще більш-менш очевидно, то як бути з її окремими членами, які виступають в одних турнірах з окремими представниками росії або білорусі? Що робити з Русланом Маліновським, який виступає в одному чемпіонаті з росіянином олександром головіним? Карати за це УАФ? Абсурд. Які механізми є в УАФ для того, щоб вплинути на Маліновського? Може, сам Маліновський повинен терміново розірвати контракт з клубом і шукати нову команду тільки тому, що десь там, в іншому клубі, грає головін? Або давайте в якості покарання не викличемо його в збірну, поки не перейде в чемпіонат, де немає російських або білоруських спортсменів? І таких прикладів в різних видах спорту можна знайти десятки.

ангеліна Калініна

Знищувати потрібно російський спорт, а не власний 

Можна позбавити національного статусу хоч всі спортивні федерації, не викликати в національну команду всіх спортсменів, які перетиналися з росіянами, наплювати на всі міжнародні санкції, які залишилися або залишаться в силі, а також фактично призупинити існування професійного спорту в Україні на час війни. Але проблема в тому, що спорт – це постійний, динамічний процес. Тут не можна зупинитися, заморозити все на тому рівні, на якому є зараз, а коли-небудь потім повернутися, розконсервувати і залишитися там, де ми були. Розвиток спорту – це плавання проти течії. І якщо перестати грести, нас негайно віднесе назад.

Зараз в Україні триває війна, боротьба за наше існування як держави. І, звичайно, за таких умов будь-який спорт відходить на другий план. Але завдяки неймовірним зусиллям наших захисників війна коли-небудь закінчиться! Ми знову повернемося до нормального життя, і нам знову захочеться радіти успіхам наших спортсменів. Ось тільки рівень нашого спорту буде вже зовсім іншим, і починати його розвивати доведеться практично з нуля. Тому, в міру можливості, його все ж варто зберігати і підтримувати навіть зараз, щоб не зруйнувати те, що по цеглинці будувалося багато років. І приймаючи будь-які рішення, було б непогано про все це пам'ятати.

Михайло Цирук спеціально для ХSPORT.ua

У матеріалі використані фото Getty images