Не лише Магучіх: підсумки 2024 року для української легкої атлетики

5 місяців тому

XSport image preview

Непростий для України 2024 рік доживає свої останні дні, а XSPORT.ua продовжує підбивати його головні спортивні підсумки. 

Сьогодні поговоримо про українську легку атлетику, яка з точки зору рівня та масштабу досягнень наших спортсменів стала цього року видом номер один. 

Видатний рік Ярослави Магучіх

Починати розмову про легку атлетику в Україні, звичайно ж, варто з Ярослави Магучіх, адже більшість наших перемог та здобутків в цьому виді спорту належить саме їй. 

Її нагорода найкращій легкоатлетці року у світі в небігових дисциплінах від World Athletics стала, мабуть, найбільшим визнанням для українського спортсмена з моменту отримання Андрієм Шевченком Золотого м'яча-2004, і з тим, що на даний момент саме Магучіх є найкращою на планеті у своїй дисципліні, мабуть, не зможе посперечатися ніхто.

У 2024 році Магучіх входила у беззастережному статусі найкращої спортсменки у своєму секторі. До цього в стрибках у висоту вона виграла майже все: чемпіонат світу, ЧС у приміщенні, чемпіонат Європи, двічі – ЧЄ у приміщенні, Європейські ігри та дві останні Діамантові ліги. Не закритим залишався лише один гештальт – Олімпійські ігри, однак у Парижі цю несправедливість було виправлено.

Але ще до Олімпіади українська легкоатлетка встигла знатно пошуміти. За рядом визначних досягнень мало хто згадає, що починався цей фантастичний рік зі срібла. На березневому чемпіонаті світу у приміщенні Ярослава Магучіх з результатом 1,97 м стала лише другою, пропустивши вперед свою єдину реальну конкурентку Ніколу Оліслагерс.

Першою великою перемогою року для Ярослави став другий у кар'єрі тріумф на чемпіонаті Європи. Результат найближчої переслідувачки Ангеліни Топіч був перевищений на цілих 4 сантиметри (2,01), а бронзу того ЧЄ, до речі, здобула наша Ірина Геращенко. Ну а далі були дві перемоги на етапах Діамантової ліги, і якщо тріумф у Стокгольмі (2,00) вийшов цілком робочим, то липневий етап у Парижі увійшов до історії не лише українського спорту, а й усієї світової легкої атлетики. 

Вічний рекорд? Вона так не думала

Розмови про потенційний світовий рекорд Ярослави Магучіх велися ще дуже давно. Коли 2021-го року 19-річна українка взяла неймовірні 2,06 на міжнародному турнірі в Словаччині, і до досягнення Стефки Костадінової залишилося лише три сантиметри, стало зрозуміло, що вічний рекорд болгарки може виявитися не таким і вічним. 

І ось, 7 липня 2024 року вічний рекорд Костадінової, що тримався цілих 37 років, все ж таки впав. Взяття з першої спроби планки, встановленої на історичній висоті 2,10, остаточно закріпило Магучіх у списку великих. 

Напружена перемога на Олімпіаді 

Після фантастичного перформансу Ярослави на паризькому етапі Діамантової ліги сумнівів у її перемозі на Олімпійських іграх не лишилося ні в кого. Більше того, всі чекали на якийсь розрив, тріумф з великим запасом і без зайвих нервів. 

Однак тиск і відповідальність моменту дали про себе знати: Магучіх виграла з результатом рівно 2 метри, обійшовши Ніколу Оліслагерс лише за рахунок меншої кількості витрачених спроб. Проте перемогами на Олімпіадах точно не перебирають: золото їде в Україну, а Ярослава Магучіх після цього успіху офіційно виграла в стрибках у висоту все, що тільки можливо. 

Можливо, від втоми, а можливо від певної розслабленості після виконання головного завдання року, на заключних змаганнях сезону Магучіх виступала не так яскраво.  

Олімпіада в Парижі стала для українки останнім турніром у році, на якому їй підкорилася висота 2+ метри, проте це ніяк не завадило чемпіонці перемогти на заключних етапах Діамантової ліги у Лозанні (1,99) та Цюріху (1,96) та втретє поспіль виграти один з найпрестижніших турнірів у легкій атлетиці. Магучіх провела справді ідеальний, видатний рік, і визнання найкращою легкоатлеткою спочатку Європи, а потім і світу – його закономірний підсумок. 

Але були й інші герої

Ирина Геращенко
Ірина Геращенко
Ірина ГеращенкоІрина Геращенко
Проте, пам'ятні сторінки історії української легкої атлетики Ярослава Магучіх цього року писала не одна. Просто фантастичний рік видала її колега по сектору Ірина Геращенко. Спочатку вона здобула свою дебютну медаль континентальної першості, вигравши бронзу на чемпіонаті Європи в Римі, а через два місяці стала третьою ще й на Олімпіаді в Парижі.

Михаил Кохан
Михайло Кохан
Михайло КоханМихайло Кохан
Так само шлях у 2024 пройшов наш найкращий представник у метанні молота Михайло Кохан. Він також виграв першу в кар'єрі бронзу чемпіонату Європи, а після цього приніс країні олімпійську медаль, показавши третій результат на іграх в Парижі.  

Завдяки Магучіх, Геращенку та Кохану саме легка атлетика стала видом спорту, який приніс Україні найбільше нагород на Олімпійських іграх-2024. Цю боротьбу королева спорту виграла у фехтування, в якому наші спортсменки зуміли здобути дві медалі – золоту та бронзову. 

Потужний чемпіонат Європи

Владислав Лавский
Владислав Лавський
Владислав ЛавськийВладислав Лавський
Але й крім наших олімпійських призерів у році, що минає, було про кого згадати. Україна дуже гідно провела чемпіонат Європи, на якому представники нашої команди здобули шість медалей – золоту, срібну та чотири бронзові, що дозволили синьо-жовтим посісти 14-те місце у загальному медальному заліку турніру.

Олег Дорощук
Олег Дорощук
Олег ДорощукОлег Дорощук
Представники України оформили подвійний подіум не лише у жіночих, а й у чоловічих стрибках у висоту. Наш дебютант Владислав Лавський з результатом 2,29 метра приніс країні єдине срібло цієї континентальної першості, а Олег Дорощук, який взяв висоту 2,26 метра, посів третє місце.

Людмила Оляновская
Людмила Оляновська
Людмила ОляновськаЛюдмила Оляновська
Ну і як же не згадати про українську представницю у спортивній ходьбі Людмилу Оляновську, чий фантастичний камбек на останніх метрах 20-кілометрової дистанції у боротьбі за бронзу Євро потрапив у дуже багато спортивних медіа світу.

Загалом рік для української легкої атлетики справді вийшов дуже сильним, і тепер залишається лише побажати, щоб і 2025-го наші спортсмени, як мінімум, втримували цю високу планку. Ну а як максимум – хочеться більше чемпіонів, і щоб усі, хто здобув у році, що минає, не золоті медалі, вже наступного обміняв їх на нагороди найвищого гатунку.

 

Михайло Цирук спеціально для ХSPORT.ua 

У матеріалі використано фото Getty images, НОК України