Діамант українського спорту: яким був шлях Ярослави Магучіх до звання найкращої легкоатлетки 2024 року в світі?

6 місяців тому

XSport image preview

Ярослава Магучіх – найкраща легкоатлетка року в світі у небігових дисциплінах. Враховуючи те, наскільки ідеально українка провела цей рік, не можна сказати, що це було зовсім несподівано, проте момент офіційного визнання від цього точно не стає менш урочистим.

Нагорода Магучіх від World Athletics стала, мабуть, найбільшим визнанням українського спортсмена з моменту отримання Андрієм Шевченком Золотого м'яча-2004. 

Тепер, коли приз дістався своїй володарці, саме час згадати, яким був шлях Ярослави до цього тріумфу. 


Вона була ідеальною

У 2024 рік Магучіх входила у безумовному статусі найкращої спортсменки в своєму секторі. До цього в стрибках у висоту вона виграла майже все: чемпіонат світу, ЧС у приміщенні, чемпіонат Європи, двічі – ЧЄ у приміщенні, Європейські ігри та дві останні Діамантові ліги. Не закритим залишався лише один гештальт – Олімпійські ігри, однак у Парижі цю несправедливість було виправлено.

Але ще до Олімпіади українська легкоатлетка встигла знатно пошуміти. За рядом визначних досягнень мало хто згадає, що починався цей фантастичний рік зі срібла. На березневому чемпіонаті світу у приміщенні Ярослава Магучіх з результатом 1,97 м стала другою, пропустивши вперед свою єдину реальну конкурентку Ніколу Оліслагерс

Вдумайтесь, наскільки великою людиною для українського спорту встигла стати Магучіх у свої 23. Чи багато ми мали атлетів, друге місце яких на ЧС сприймалося б як провал? Вона вже в історії, і не лише за досягнення та нагороди, а як мінімум за рівень, якого вона досягла у своїй справі. Однак головні історичні здобутки майбутньої найкращої легкоатлетки світу 2024 року ще були попереду. 

Першою великою перемогою року для Ярослави став другий в кар'єрі тріумф на чемпіонаті Європи. 

Результат найближчої переслідувачки Ангеліни Топіч був перевершений на цілих 4 сантиметри (2,01), а бронзу того ЧЄ, до речі, здобула наша Ірина Геращенко. Ну а далі були дві перемоги на етапах Діамантової ліги, і якщо тріумф у Стокгольмі (2,00) вийшов цілком робочим, то липневий етап у Парижі увійшов до історії не лише українського спорту, а й усієї світової легкої атлетики.


Вічний рекорд? Вона так не думала

Розмови про потенційний світовий рекорд Ярослави Магучіх велися ще дуже давно. Коли 2021-го року 19-річна українка взяла неймовірні 2,06 на міжнародному турнірі в Словаччині, і до досягнення Стефки Костадінової залишилося лише три сантиметри, стало зрозуміло, що вічний рекорд болгарки може виявитися не таким і вічним.  

Через рік після цього, 2022-го, сама Магучіх говорила XSPORT про свій можливий рекорд наступне: 

Звичайно, мета на світовий рекорд є. Напевно, як і у кожного спортсмена, є мрія – Олімпіада та світовий рекорд, це два серйозні кроки у спорті. Я знаю людей, які добре стрибають на тренуваннях, але згодом не можуть зібратися в секторі. Для них це, мабуть, складно психологічно. 

І ось, 7 липня 2024 року вічний рекорд Костадінової, що тримався цілих 37 років, все ж таки впав. 

Взяття з першої спроби планки, встановленої на історичній висоті 2.10, остаточно закріпило Магучіх у списку великих. 


Напружена перемога на Олімпіаді

Після фантастичного перформансу Ярослави на паризькому етапі Діамантової ліги сумнівів у її перемозі на Олімпійських іграх не залишилося ні в кого. Більше того, всі чекали на якийсь розрив, тріумф з великим запасом і без зайвих нервів.  

Однак тиск і відповідальність моменту дали про себе знати: Магучіх виграла з результатом рівно 2 метри, обійшовши Ніколу Оліслагерс лише за рахунок меншої кількості витрачених спроб. 

Втім, перемогами на Олімпіадах точно не перебирають: золото їде в Україну, а Ярослава Магучіх після цього успіху офіційно виграла в стрибках у висоту все, що тільки можливо. 


А куди ще вище?

Можливо, від втоми, а можливо від певної розслабленості після виконання головного завдання року, на заключних змаганнях сезону Магучіх виступала не так яскраво.  

Олімпіада в Парижі стала для українки останнім турніром у році, на якому їй підкорилася висота 2+ метри, проте це ніяк не завадило чемпіонці перемогти на заключних етапах Діамантової ліги у Лозанні (1,99) та Цюріху (1,96) та втретє поспіль виграти один з найпрестижніших турнірів у легкій атлетиці. 

Магучіх провела справді ідеальний, видатний рік, і визнання найкращою легкоатлеткою спочатку Європи, а потім і світу – його закономірний підсумок. Вона, безперечно, заслуговує на право називатися найкращим представником українського спорту прямо зараз, хоча, якщо брати результати цього року, може поділитися цим званням з Ольгою Харлан та Олександром Усиком. Спортсменкою номер один в Україні Ярославу вважає і президент Федерації легкої Атлетики України Ольга Саладуха:

Звичайно, вона головна спортсменка зараз. У 22 роки вона зробила неймовірне світовий рекорд, чемпіонка світу, Європи, Олімпійська чемпіонка. Це справді просто супер. Я сподіваюся, що вона ще не раз покаже стрибки на рівні рекордів світу та перемог на ЧС та Олімпійських іграх. Вона точно не хоче завершувати кар'єру, тож ще балуватиме нас своїми перемогами. 

Сама Магучіх на церемонії вручення нагороди сказала, що цей рік був для неї повним випробувань, проте спостерігаючи за її виступами безпосередньо на змаганнях, так і не скажеш.  

З незворушним спокоєм та усмішкою на обличчі вона просто виходила в сектор і забирала золото за золотом. Забирала так впевнено, начебто інакше не могло бути, а вручати ці медалі їй можна було ще до старту турніру. Проте за таким автоматизмом у перемогах завжди стоїть титанічна робота, яку не побачить простий вболівальник. 

А для повного усвідомлення масштабу особистості Магучіх для світової легкої атлетики просто перерахуємо список досягнень її конкурентки у фіналі боротьби за звання найкращої спортсменки світу у 2024 році – бельгійської багатоборки Нафіссату Тіам: триразова олімпійська чемпіонка, дворазова чемпіонка світу та триразова чемпіонка Європи. І цю людину обійшла українка! 

Гордість, гордість та ще раз гордість.

 

Михайло Цирук спеціально для ХSPORT.ua 

У матеріалі використано фото Getty images, НОК України