«Думала, це я знову четверта…». Геращенко – про бронзу Олімпійських ігор-2024

Ірина Геращенко прокоментувала виступ у фіналі Олімпійських ігор-2024, де вона завоювала бронзову медаль:

Була впевненість, (що можу стрибати далі). На 1.98 метра була класна перша спроба. А вже після того, коли зрозуміла, що це може бути медаль, я вирішила додати сили.

Друга та третя спроби були нормальні, але вже не бралися. Дійсно фарт був на моєму боці. Ми вдвох (з Паттерсон) – треті з результатом 1.95 м. Невисокі результати, але зірки зійшлися і все склалося на мою користь. Я дуже щаслива.

Що відчувала впродовж олімпійського фіналу:

Було (відчуття, що все може закінчитися так). Я була спокійна максимально, не нервувала і раділа, що тут стрибаю. Нагадувала собі це, звичайно, бо трішки думки й негативні заходили – все буває, це ж спорт.

Я себе налаштовувала на позитивний лад, що приїхала стрибати і буду це робити. Результат і якесь місце будуть 100%, треба робити від себе все залежне, щоб він був максимально високим за цих умов. Я була спокійна, танцювала, співала та раділа, що виходжу в сектор, робила все, що могла.

Могла зробити більше, це дійсно так. Але я щаслива, що все так склалося.

Коли зрозуміла, що може виграти дебютну медаль:

Після першої спроби на 1.98 метра. Ярослава та (Нікола Оліслагерс) стрибнули з першої спроби, і ми зараз ті, хто борються за медаль. Найстрашніше було, коли я не взяла третю спробу і розуміла, що за мною ще є учасниця (Сафіна Садуллаєва з Узбекистану), яка може стрибнути.

У цей момент думала, чи це знову я четверта. Може, це негарно, але я зраділа, що я з медаллю. Зробила від себе все належне – не все, що могла, але щось зробила.

Які емоції відчула після здобуття медалі:

Перше – подумала, яка реакція буде у моїх батьків. Уявила, що з ними відбувається вдома, що з чоловіком, бо вони вкладали все максимально, щоб я тут була.

Я одразу побігла до тренерки, бо вона сюди мене привезла, підготовила. І я кажу: «Ірино Григорівно, пам'ятаєте, як я була маленька, в другому класі прийшла і сказала, що хочу поїхати на Олімпійські ігри? І ми з вами звідси їдемо з медаллю».

У мене дуже складний характер, і вона вже 22 роки мене вивозить – інакше не можу сказати, бо мене заносить. Але вона знайшла до мене підхід, це моя друга мама. І все, що ми зараз маємо, – завдяки їй. І тому я вдячна їй за підтримку, а також батькам, чоловіку, всій своїй родині та команді. Багато хто докладав до цього руку, і лікарі, бо я зиму пропускала не просто так.

Про виступ після травми і пропущену зимову частину сезону:

Я в таких травмах не була, чесно. У мене був стресовий перелом, у тренерки такого не було ніколи, як і в мене. Не знали, як ми виплутаємося, але лікарі нам допомогли і поставили на ноги.

(У фіналі) мала робити все, що можу, бо фізично і ментально я здорова. Тому я дуже вдячна тренерці за терпіння, бо вона теж зі мною це проходила вперше. Віра у найкраще, у те, що є куди зростати.

Нагадаємо, що Ярослава Магучіх стала олімпійською чемпіонкою.