Олег Дорощук: «Прикольно з Тамбері рубатися. Радий, що сам вийшов на цей рівень, де можна конкурувати з такими топовими атлетами»

Олег Дорощук завершив сезон у легкій атлетиці на мажорній ноті, здобувши срібну медаль у фіналі Діамантової ліги, що відбувся у бельгійському Брюсселі. 

Про підсумки року, Олімпіаду в Парижі, внутрішню та міжнародну конкуренцію, спільні тренування з Магучіх та плани на майбутнє – читайте далі в ексклюзиві XSPORT! 

- Вітаємо з успішним завершенням сезону! Як його охарактеризуєте?

- Потроху все стає кращим – як у результатах, так і в підготовці, мисленні. Якщо порівняти минулі сезони, то у 2022 році на чемпіонаті Європи я був четвертим, зараз – вже третій. Потроху картина вимальовується! Плідний сезон вийшов! 

- Згадуючи Олімпіаду 2024 року, наскільки атмосфера там відрізняється від інших змагань, на яких були? 

- За своєю суттю всі змагання більш-менш однакові. Олімпіада в Парижі була, звісно, масштабнішою! Те саме олімпійське селище... Мені таке вже знайоме, бо брав участь у юнацьких Олімпійських іграх в 2018 році. Лише теплі спогади залишаються від таких моментів. Однак, підхід до всіх змагань, включаючи Олімпійські ігри, у мене однаковий. Потрібно скрізь показувати максимальні результати!

- Після побаченого, хотілося б покращити свої показники до наступних ігор у 2028 році?

- Так звичайно. Вже розпочався новий олімпійський цикл і потроху готуємось до Олімпіади у 2028 році. Хочеться виїхати звідти з медаллю. Сподіваюся, на цей рік випаде пік моєї форми та кар'єри. Мені якраз буде 27 років і це чудовий вік, щоб зробити найкращі стрибки!

- На Олімпіаді стався унікальний випадок. Американський легкоатлет Шелбі Макьюен та новозеландець Хеміш Керр відмовилися ділити золоту медаль. Як вам ця ситуація?

- Аналогічна ситуація була і на іграх в Токіо, коли італієць Джанмарко Тамбері та Мутаз Есса Баршим з Катару пішли на компроміс та розділили золоту нагороду, і обидва поїхали додому переможцями. Тут же обидва спортсмени пішли іншим шляхом, щоб у підсумку одна людина залишилася Олімпійським чемпіоном. Я вчинив би так само. Не ділив би нагороду, якби змагався зі спортсменом з іншої країни. Навпроти, якби таке було з українцем, то зі співвітчизником було б правильно поділити перше місце п'єдесталу. Для України було б більше золотих нагород і в загальному заліку це було б корисно. Якби суперник був не земляком, то змагалися б до останнього! 

- Про досвід спільних змагань з олімпійським чемпіоном Джанмарко Тамбері. 

- Прикольно з Тамбері рубатись, особливо на останніх стартах. Він дуже досвідчений спортсмен та олімпійський чемпіон, і така конкуренція мені до душі. Радий, що сам вийшов на цей рівень, де можна конкурувати з такими топовими атлетами. 

- Про внутрішню конкуренцію в Україні.

- Цього сезону у Андрія Проценка було багато травм. Він не виступав на своїх максимальних можливостях, тому внутрішня конкуренція цього сезону в Україні була не найвищою, якщо порівнювати з попередніми роками. Із Владиславом Лавським цього року часто ми мали баталії. Так сталося, що у мене пік сезону випав на Олімпійські ігри у Парижі, а в нього трохи раніше. Це дуже важливі чинники. 

- Про стрибки в дощ.

- В принципі, готовий до будь-яких умов і вже не раз стрибали і в дощ, і у вітер, та й за будь-якої погоди. Звичайно, приємніше змагатись, коли погода хороша і не дуже спекотно, немає сильного вітру. Тим не менш, сам підлаштуюся до будь-яких умов. Навіть у негоду всі стрибають в однаковій обстановці, тому цей фактор не сильно впливає на кінцевий результат. 

- Скоро вибори у Федерації легкої атлетики. Вам якось вдалося відчути зміни на собі?

- Вони відчуваються, звісно. Все змінюється на краще. Наприклад, перед Олімпіадою, коли ми були на зборах у Франції, нам привезли багато класного обладнання для відновлення. Федерація його закупила та привезла. Було набагато легше та комфортніше відновлюватися, ніж раніше у попередні роки. Також укладені контракти з Puma– це дуже добре, вважаю. Виходити на змагання у якісній формі, виробленій однією з найкращих та найбільших компаній у світі спорту – це дуже великий плюс. 

- Згадуючи свій шлях, який момент в кар'єрі можна назвати переломним?

- Ось якийсь такий момент виділити не можу. Загалом цей сезон для мене вийшов найзначнішим і найголовнішим у дорослому спорті. Дуже круті змагання були на Олімпіаді все ж таки. На жаль, раніше не потрапив на Ігри до Токіо. 

- Який з п'єдесталів був «найсолодшим»?

- Чесно сказати, такого і не було, щоб усе пройшло гладко, і перемога була легкою та довгоочікуваною. Приємно було ще у юнацьких змаганнях, коли був перший чемпіонат Європи та поїхав звідти з медаллю. Зараз у дорослих змаганнях поки що таких значних перемог і не було. Якщо взяти медальну Європу, то звичайно приємне третє місце, але хотілося б бути вище! «Найсолодший п'єдестал» мій – попереду! Сподіваюся, що найзначніші успіхи та найгучніші перемоги чекають на мене в майбутньому!

- Про спільні тренування з Ярославою Магучіх.

- Ярослава – світова рекордсменка! Звісно, круто тренуватися разом. Вона та її перемоги надихають! У чоловічих змаганнях хороший приклад – Андрій Проценко. Дуже багато років показує стабільно високі результати та стрибає 2.30. Богдан Бондаренко також. Це люди, які показують клас. Виступати на такому рівні – дуже круто!

- Чи маєте Ви атлета, який надихає з дитинства?

- Щоб упродовж багатьох років і постійно, то такої людини немає. Раніше, коли тільки починав займатися, то тренувався разом з Дмитром Яковенком – це учасник Олімпійських Ігор в Ріо. Дивився та орієнтувався на нього. Був вражений його результатами. Можна сміливо сказати, що тривалий час я рівнявся на нього, як в тренуваннях, так і в ставлені до справи загалом. 

- Про благодійність.

- Постійно допомагаю, коли бачу збори. Надсилаю донати друзям, їхнім знайомим військовим. Часто трапляються збори, щоб підтримати тварин, які опинилися на вулиці. Подібні якраз багато хто обходить увагою. Вважаю, що тварин треба також оберігати. 

- Наскільки підтримка рідних та близьких впливає на результат?

- Дуже важливу роль відіграє підтримка близьких. Самому справлятися важко. Після вдалих змагань та після тих, коли не все задумане вдалося, хочеться поділитися з кимось емоціями. Мені дуже пощастило, що батьки, дівчина мене розуміють і підтримують. 

- Більша частина року позаду. Які плани на решту 2024-го та початок нового року?

- Класно, що завершення сезону випало на фінал Діамантової ліги. Після нього тижнів зо два відпочиватиму і вже потихеньку почну готуватися до зими. Там будуть привабливі змагання, в яких хотілося б вдало виступити, краще ніж у літньому сезоні. У березні у нас у планах також чемпіонат Європи у приміщенні та чемпіонат світу у приміщенні, який перенесено ще з часів ковіда.

Віталій Дюга спеціально для XSPORT.ua