Абдураїмов: «Ми їдемо до Парижа не гуляти, а завойовувати золоту медаль»

«Я йду все своє життя до Олімпійських ігор. Я ще колись боксував у дитинстві, це була моя мрія. Десь у 12 років я мріяв стати олімпійським чемпіоном. Дивився, як боксували Олександр Усік, Василь Ломаченко – мені це дуже подобалося. Завдяки їм я мотивувався ще сильніше і йшов до своєї мети дедалі ближче, ближче та ближче.
У Парижі я ніколи не бував. Мені казали, що це гарне місце, там є на що подивитись. Але ми їдемо туди не гуляти, а здобувати золоту медаль. Я дуже хочу золоту медаль. Для мене для моєї родини, для всіх моїх товаришів, для моїх тренерів, для нашої країни це буде дуже хороша новина, якщо я візьму золото Олімпійських ігор.

Є непогані боксери з Узбекистану, Казахстану та США. Я хотів би з кимось із них пробоксувати і показати хороший бокс. Думаю, що вони всі дивилися, як я боксував і вже як мінімум на мене налаштовуватимуться, а не просто якось. Потрібно вірити в себе, тренуватися, мотивуватися, слухатися тренерів – і я думаю, що все буде добре, як ми хочемо. Завжди, коли тренер зі мною, у мене є хороші підказки. Завдяки підказкам у мене ще класнішим виглядає мій поєдинок. Тому тренер – - це 50 відсотків мого поєдинку. Якщо не буде тренера –, буде складніше боксувати.

Хвилювання завжди є перед кожним поєдинком. Коли поєдинки підходять до півфіналу, фіналу – ще більше починається хвилювання. Але якщо ти віриш у Бога, віриш у себе –, то воно все виходить так, як ти хочеш. Мені дуже подобається, як боксував Рой Джонс, мені стиль подобається. І ще подобається, як Мохаммед Алі пересувався на ногах, він був дуже швидкий, і дуже добре у нього працювала голова в бою. Потрібно не зупинятися на досягнутому, йти ще далі, краще тренуватись та завойовувати золоту медаль Олімпійських ігор».