«Буде яскравий нокаут». Учасник мейн-івенту першого вечору боксу в Україні під час війни налаштований на перемогу
близько 2 років тому
Чемпіон України у легкій вазі Назрі Рагімов (10-3, 6 КО) в ексклюзивному інтерв’ю XSPORT розповів про довгоочікуване повернення в ринг 22 квітня в спільному благодійному вечорі боксу від Top Boxing Generation та Sparta Boxing Promotions, яке буде наживо транслюватись на ресурсах XSPORT.
Боксер більше року кожного дня не виходить з залу заради своє мети, і ось нарешті в нього з’явилась можливість зробити до неї ще один крок.
Я дуже радий повернутись до рингу. Останній раз я боксував 3 грудня 2021 року, ми тоді завоювали пояс чемпіона України у легкій вазі. Цілий рік я тренуюсь і чекаю на цю можливість.
Коли тобі сказали, що буде бій, ти повірив чи перепитав, чи тобі не почулось?
Я перепитав, і не один раз (сміється).
А хто тобі повідомив, що ти нарешті будеш боксувати?
Я всі свої справи веду через тренера, увесь зв'язок я тримаю через нього, а моя задача – просто тренуватись. Тому мені це повідомив мій тренер Арсен Бабаян.
Давай трохи повернемось назад. Яким для тебе був цей рік і майже 2 місяці війни?
Взагалі це був важкий час, як і для кожного українця. Проте через 2 місяці після того як терористи на нас напали, наш тренер зібрав всіх і ми, напевно, перші в Україні відкрили клуб і почали тренуватись.
Цілий рік без перерви я тренуюсь. Все, що я роблю, це тренуюсь, тренуюсь і ще раз тренуюсь.
Так, було нелегко. Проте це моє життя, тому тренування мені в кайф. Звичайно, в умовах війни тренуватись дуже важко, проте мене зал відволікав від всього.
Коли зимою в Україні були часті відключення світла, ви теж тренувались?
Так, звичайно. В нас в залі було дуже холодно, адже в нас великий манеж. Ми одягали дві і три кофти, тренувались. В нас є ціль, і ми до неї йдемо, попри все.
Як тебе змінила війна?
Цей час, напевно, кожного з нас змінив. Змінив мислення кожного. Проте в мене ті самі цілі, я налаштований навіть серйозніше, в мене наразі з’явилось ще більше мотивації, адже хочеться повернутись на ринг з прапором України і підіймати його усюди і якомога вище.
Ти сказав, що ваш зал відкрився ледь не перший з усіх боксерських залів в країні. Напевно, крім боксу ви ще допомагали людям.
Так, таке було. З самого початку війни на манеж був заповнений військовими і звичайними людьми, яким ми допомагали гуманітарною допомогою: речами, їжею, іншими моментами.
Якщо чесно, перші декілька тижнів я взагалі про бокс не думав. Бокс – сенс мого життя, проте були, моменти, що я думав: «Напевно, ми не повернемось до рингу», адже бокс тоді був явно не найважливішим пріоритетом. Але поряд зі мною завжди був тренер, який мене підтримував і ми разом це пережили.
Я так розумію, що тебе Арсен Бабаян дуже сильно підтримує?
У мене з Арсеном Владіковічем дуже гарні стосунки. Він завжди мене підтримує, він займається всіма моїми питанням: навіть житлом, що я поїм, і коли мені йти спати. Все тренер за мене робить.
Я про тренера можу годинами говорити, скільки він для мене робить. Буквально півгодини тому він мені розповів приємні новини, якими дав ще більше підтримки напередодні бою.
Коли ви вже почали з командою думати про те аби повернутись до рингу?
Мені здається, що десь восени було декілька пропозицій боксувати. Була можливість поїхати в Казахстан, там був суперник з рекордом 10-0, бій за титул молодіжного чемпіона світу WBO. Ми готувались, тільки завершили всі спаринги, в нас було 10 днів до бою, і вони відмовились. В них, чи грошей не було, чи ще щось. Проте я думаю, що це через те, що я з України і вони не хотіли аби я підіймав прапор України в їх країні.
Також був ще один бій, запланований на 30 жовтня у Німеччині, за пояс чемпіона світу серед дорослих, проте за другорядною версією. Теж ми готувались, а потім він злетів. І потім ще один поєдинок так само злетів.
Але я продовжував готуватись, і ось нарешті дочекався, що в Україну повертається великий бокс.
Останнім часом я іноді проводжу спаринги з Віктором Постолом. Це незамінний досвід для мене. Арсен Владіковіч домовляється, вони давно знайомі. Він ділиться зі мною своїм досвідом.
Також ми працювали разом з Арамом Фаніяном. Він, до речі, скоро буде готуватись до свого поєдинку, і там суперник дуже схожий по параметрам зі мною, тому я буду далі з ним тренуватись.
Ще до нас приїхали хлопці з Дніпра, наші знайомі, приїхали мені допомагати. Також Саша Узун, Саша Шитий – вся наша команда. В нас в клубі наразі профі-команда з дев’яти боксерів.
Ваш клуб «Світ боксу» дуже потужний по профі…
Думаю, він взагалі найбільший в Київській області. 120 людей наразі тут займається. Вчора на тренуванні було 54 людини. В нас тренування вранці, в обід і ввечері. Так от на 16:00 54 людини ходить.
Давай перейдемо до твого бою. Що ти знаєш про свого суперника Атума Ноторіуса?
Він дуже міцний суперник, який займався іншим видом спорту, був майстром спорту України з воркауту. Цей рік війни в Києві часто були одноденні турніри, і він там брав участь, постійно нокаутуючи опонентів.
В профі у нього один бій є, де він секунд за 40 нокаутував суперника. Тому він – темна конячка з дуже сильним ударом.
Мене Арсен Владіковіч підводив просто під дату, а потім я дізнався про суперника. Насправді, я про нього трохи знаю, адже бачив на змаганнях і ми якось навіть тренувались разом.
Яким ти хочеш показати себе вболівальникам у цьому бою?
Я хочу бути самим собою. Таким яким я є завжди: розстрілювати, розстрілювати, і за першої нагоди відправити суперника в нокаут.
Вболівальники пам’ятають твої яскраві виходи до рингу. Приготував щось подібне на 22 квітня?
Так, приготував. Дуже цікаве. Але поки казати не буду…
Ну хоч натякни…
Ну я б сказав, що це буде певний супергерой. Люди люблять шоу, адже просто дивитись, як боксери боксують – нудно. Тому потрібно людям крім боксу ще давати шоу.
Чесно, мене мотивує мій тренер. Я з ним проводжу дуже багато часу, і бачу, що він робить для мене і для нашого клуба. Він ніколи не буває вдома, він постійно на якихось зустрічах. Він дуже цілеспрямована людина, він приходить в зал, світиться енергією і планами, і ми всі від нього заряджаємось
З яких боксерів ти береш приклад?
В дитинстві мені подобався Флойд Мейвезер, його захист, його ніхто не міг пробити. Також Менні Пак’яо, його бокс мені дуже подобається. Він завоював чемпіонство у 8 вагових категоріях. Його історія для мене приклад – як і звідки він підійнявся на такий рівень. Такі бійці як він мене мотивують.
Щоб ти хотів сказати вболівальникам, які будуть дивитись твій бій на XSPORT?
Друзі, очікуйте на яскраве шоу і яскравий поєдинок, ми вас не засмутимо. В нашому бою буде дуже яскравий нокаут.
Вечір боксу пройде 22 квітня у Києві. Початок трансляції – о 19:00.
Олександр Чепілко, для XSPORT
Поділитись