Сергій Дерев'янченко: «Мунгія, Альварес, Плант – з кожним з вищезгаданих є бажання битися у ринзі після того, як відновлюся»

Сергій Дерев'янченко – один з найяскравіших українських професійних боксерів, які виступають за кордоном. Багато років він є улюбленцем публіки в США, а серед його суперників були такі легенди як Геннадій Головкін та Даніель Джейкобс.  

Про відновлення після травми, плани Дерев'янченка на майбутнє, про боксерів, з якими він хотів би вийти в ринг, а також багато іншого – в ексклюзиві XSPORT. 

- Сергію, як проходить Ваш звичайний день в США?

- Якщо готуюся до боїв, то прокидаюся, снідаю, їду на тренування. Після – відпочиваю, відновлююсь та їду на наступне тренування. І так день у день. 

- Скільки років Ви вже у такому режимі?

- Якщо говорити про професійний бокс, то з 2014 року, коли переїхав до США. Якщо ж загалом, то у такому щільному графіку тренувань – з 15 років. 

2001-го року командою національної збірної України ми приїхали на чемпіонат Європи до Ліверпуля. Вдало виступили та посіли тоді перше місце серед усіх країн. Це були найбільші для мене змагання на той момент. У фіналі боксував з росіянином та переміг. З того моменту розпочалися постійні виїзди на міжнародні турніри, чемпіонати Європи, великі турніри, що проходили у країнах Азії та світу. 

- Свій заключний бій Ви завершували з травмою. Ви збільшили кількість своїх шанувальників. Багато фанатів боксу з великим захопленням та повагою поставилися до цього. Чому таки вирішили продовжувати на той момент, ризикуючи здоров'ям?

- Напевно, на той момент бажання перемогти брало гору. Хотів показати фанатам хороший бій. Наприкінці третього раунду, коли повертався у свій кут, то відчув, що щось не гаразд. Катмен сказав, що я порвав біцепс, але вийшов на наступний раунд. Почав боксувати, думав, що хоч біцепс порвав, але зможу продовжити. Спробував, але працювати травмованою рукою не міг. Подивився, що впораюся однією та вийшов і в наступному раунді. Бачив, що суперник втомився, моя робота ніг його втомила і хотілося здобути перемогу, навіть боксуючи однією рукою. 

- Як відбувається Ваше відновлення зараз?

- Відновлення відбувається за графіком. Мені зробили операцію. Вже розпочав реабілітацію. Ходжу на масажі, роблю фізичні вправи потихеньку. 

- Що мотивує знову виходити на ринг?

- Напевно, ще не зробив у цьому спорті все те, що хотів. Бокс – це справа всього мого життя. Дуже велике бажання є колись почути і «And the new champion of the world» на свою адресу. Це найбільше мотивує вже багато років. Природно, професійний бокс – це також фінансова незалежність та достаток. 

- Чим відрізняються боксерські шоу в Україні та США?

- Важко сказати, адже в Україні я виступав ще в олімпійському боксі. В США проводжу професійні поєдинки. Тут важливу роль відіграє статус твого бою та звання суперника. Якщо згадувати наш бій з Геннадієм Головкіним, то ажіотаж навколо поєдинку був дуже великим. 

- Ви згадали бій з Головкіним. Багато експертів сказали, що Ви цей поєдинок виграли. Чи не було такого відчуття? Що відчували тоді?

- Як і завжди відчував мандраж перед боєм. Не можу сказати, що перед тим поєдинком з Головкіним відчуття сильно відрізнялися. Щодо перемоги, то можливо, глядачам видніше... 

- Чи був бій проти казахстанського боксера найскладнішим у Вашій кар'єрі?

- Усі бої, починаючи з протистояння з Даніелем Джейкобсом, були нелегкими. Кожен з суперників мав свої особливості. Якоюсь мірою з кожним з них було складно. З Головкіним найскладніше було за накалом. З Джермеллом Чарло був дуже непростий поєдинок. 

- Кого розглядаєте в суперники далі?

- Зараз моє головне завдання – все ж таки відновиться. Це триватиме найближчі чотири місяці. Потрібно повернути руку в колишні кондиції і вже потім розпочинати повноцінні тренування. Після такої травми не хотів би відразу повертатися в ринг з кимось з найтоповіших боксерів мого дивізіону. Тут в США є таке поняття, як «easy-fight». Після реабілітації хотілося б легше влитися, провівши проміжний бій. Після цього, у випадку успіху – вже дивитися далі на гучні прізвища. Останній мій поєдинок закінчився поразкою, а після невдач ти зазвичай втрачаєш позиції у рейтингу. Це теж відіграє велику роль, адже після осічки складно організувати одразу великий бій. 

- З ким з топів свого дивізіону хотіли б зустрітися у ринзі, якщо була можливість обрати?

- У мене були великі бої. Хотів би й надалі боротися з топовими боксерами. Усі в моїй вазі зараз хочуть боксувати с Канело Альваресом (62-2-2, 39 KO). Не буду винятком. І я хотів би спробувати свої сили проти мексиканця. Мій друг Едгар Берланга (22-1, 17 KO) з ним виходив на ринг нещодавно. Показав гідний опір. З Едгаром ми тренувалися разом у свій час в одного тренера і багато спарингів проводили. З Хайме Мунгією (44-1, 35 КО) провів би реванш із задоволенням. 

Природно після того, як повернуся до колишніх кондицій. Американець Калеб Плант (23-2, 14 KO) – хороший варіант. З кожним з вищезгаданих боксерів є бажання битися. Від себе зроблю все можливе, щоб промоутер організував такий гучний поєдинок. 

- У такій довгій спортивній кар'єрі, як у Вас, важлива дисципліна, а також підтримка близьких людей. Наскільки важливу роль вони відіграють в успіхах на ринзі?

- Звичайно, близькі переживають і підтримують. З ними розділяю радість перемог та гіркоту поразок. 

Найбільше дружина Ірина допомагає в цьому. Вона також займається багатьма організаційними моментами перед боями та під час підготовки. Завдяки їй на мене лягає лише спортивна складова. 

Допомога дружини дуже полегшує багато завдань.

- Чи є у Вас людина, на яку рівняєтеся?

- Якщо говорити про дитинство, то це були Майк Тайсон, Мухаммед Алі. Це ті боксери, на яких рівнявся у той період, коли починав. Їхній спортивний шлях та неймовірні кар'єри надихали у юності. Нині, у дорослому боксі таких кумирів і немає. Мені просто подобається читати історії визначних людей. Від них намагаєшся брати найкраще, вчитися у якихось моментах. Можу навести приклад Арнольда Шварценеггера. Він дуже сильна людина, яка пройшла складний шлях. Він починав у бодібілдингу і після того, як досяг вершин у цій справі, взявся за акторство – зовсім інше. Йому всі близькі казали, щоб кидав цю справу. Він таки отримав свою першу роль після п'яти років кастингів і відмов у кіно, в результаті досяг неймовірних успіхів там, став губернатором Каліфорнії, знову освоївши абсолютно новий для себе напрямок. Дивишся на історію Шварценеггера, і ця історія мотивує. Людина сама себе зробила, хоч мало хто в неї вірив. 

- Значну частину життя Ви провели у Миколаєві. Наразі місто постійно обстрілюють. Які слова захисникам міста та загалом українським військовим сказали б?

- Хочу висловити українським військовим величезну подяку за те, що ризикують своїм життям, вони щодня захищають країну. Для мене вони великі герої! Коли втомлююсь і не хочу щось робити у тренувальному процесі, згадую в яких умовах наші військові там, на передовій, і це рухає виконувати свою роботу. 

- Допомагаєте військовим? 

- Звичайно, намагаюся наскільки можна закривати запити самостійно. Іноді – через організацію KUU Foundation, амбасадором якої є. Мій друг з Америки Юрій Куц створив її та спільними зусиллями допомагаємо. 

- В українській олімпійській збірній ви свого часу були разом з іншим видатним боксером – Олександром Усиком. Що думаєте про його реванш з британцем Тайсоном Ф'юрі?

- Прогнозист з мене такий собі. Жартую, що мій син у цьому краще розуміється. Згадуючи те, як проходив перший поєдинок між боксерами, на мою думку, Усик (22-0, 14 КО) нині підходить до реваншу у статусі фаворита. Знаючи Олександра та його дисципліну ще з часів збірної, то мало хто з ним зрівняється щодо відповідальності. Впевнений, що він докладе всіх сил, щоб закінчити бій впевненою перемогою і цього разу. 

Хоч в Олександра і буде перевага, але багато залежить також від налаштування Ф'юрі (34-1-1, 24 КО), від того, в якій формі він підійде до цього бою, наскільки сильно він хоче взяти реванш. Друга їхня зустріч в ринзі буде явно не менш яскравою, ніж перша! За напруженням вона точно буде кращою, думаю. 

Віталій Дюга спеціально для XSPORT.ua