Топ проспект українського боксу Максим Молодан розповів про свої плани та дав прогнози на бої Усика, Ломаченка та Берінчика

Максим Молодан є переможцем Кубка світу з боксу серед студентів та віце-чемпіоном Європи до 22 років. Українець успішно поєднує олімпійський бокс з професійним (6-0, 4 КО). 

Про плани, переломний момент в кар'єрі, підтримку тренера, спортсмена, який надихає, дівчині чемпіонці Європи з боксу, прогнози на бої українських топів та багато іншого читайте далі в ексклюзиві XSPORT.

- Максиме, прийми привітання з шостою перемогою на профі рингу! Чи все вдалося в бою з Сержіо Гарсією Еррерою?

- Все, що проходили на зборах і що відпрацьовували з тренером – вдалося реалізувати в рингу. Багато чого в бою залежало і від суперника, тому іноді задумане не виходило повною мірою. Загалом, роботу свою я виконував!  

- Побачимо ще тебе в рингу 2024 року?

- Зараз відповісти точно не можу. Не все залежить безпосередньо від мене. Цими речами займається промоутер. Щойно будуть новини, скажу.  

- Ти – переможець Кубка світу з боксу серед студентів та віце-чемпіон Європи до 22 років. Твоя кар'єра в олімпійському боксі позаду, і ти зосередився лише на профі чи вона на паузі? 

- Я її навіть на паузу не ставив. Нині просто було мало змагань у календарі. Зі значних – лише Кубок України, який днями закінчився. Планував на нього поїхати, але так склалися обставини, що за датами збіглося з боєм на профі рингу. У пріоритеті у мене професійний бокс зараз, але аматорський бокс не виключаю зі свого життя. По можливості, за часом я, в принципі, хочу там ще виступати. 

- Яка твоя глобальна мета?

- Звичайно, хотілося б стати чемпіоном світу – це моя глобальна мета. Все для цього робитиму, оратиму в залах і прагнутиму цього. Розумію, що це не за рік і не два робиться. Потрібно досвіду набратися, виконати багато роботи. Наразі проводжу рейтингові бої, набираюся досвіду, проводжу більше раундів у рингу. У професіоналах бокс інший і він відрізняється від олімпійського. Потихеньку рухаюся вперед і сподіваюся, згодом завойовуватиму пояси. 

- За ким з боксерів у своїй вазі стежиш і з ким з них хотів би помірятися силами?

- В Україні у моїй вазі перший номер – Сергій Богачук (24-2, 23 KO). Дуже хороший боксер, який подобається своїм стилем. Він добре дихає, б'є, темповик! У світі це – Теренс Кроуфорд (41-0, 31 KO). Він на вершині, абсолютний чемпіон, дуже сильний, дуже розумний. Американець – боксер космічного рівня з високим інтелектом. Той же Ісраїл Мадрімов (10-1-1, 7 KO), з яким Кроуфорд мав бій – класний боксер. Представник Узбекистану має гарну боксерську школу. Спостерігаю за своєю вагою, за топовими боксерами. Але зараз зарано з кимось з них мірятися силами. Саме когось, з ким би хотів побоксувати в даний момент, немає, але в той же час, готуватимуся і виходитиму в ринг з усіма, з ким потрібно, щоб дійти до мети і стати в майбутньому чемпіоном світу. 

- Що тебе мотивувало у важкі часи?

- Здебільшого мотивувала робота з тренером Ігорем Юрескулом. Ми працювали і навіть якщо щось не виходило, працювали над помилками, розмовляли, намагалися переналаштувати себе на наступний старт, на збори, щоб підготуватися краще і показати результат уже на змаганнях. Якщо задумане не виходило і мало не вистачало до найвищих нагород на Європі чи чемпіонаті світу, то відпочивали, відновлювалися і знову в бій! Не було ніколи такого, що програв і не хотів більше займатися. Сам себе налаштовував, що якщо трапляються поразки, треба через це переступати та рухатися вперед! 

- Про наймолодшого в історії заслуженого тренера України з боксу, особистого наставника Ігоря Юрескула.  

- Мій тренер Ігор Юрескул відіграє значну роль у моїй кар'єрі. Він мене поставив у стійку. І всі дванадцять років ми тренуємось з ним. Усі свої здобутки я отримав завдяки нашому плідному тандему. Він тренував, я слухав, виходив результат. У нас був гарний зв'язок та взаєморозуміння на найвищому рівні. 

- Максиме, який момент у кар'єрі можеш назвати переломним?

- Був такий момент у 2020 році. Тоді тільки почав боксувати дорослими без шоломів. Мені постійно не щастило на січки. Боксував і перемагав під час бою і траплялося зіткнення головами, утворювалася січка, був змушений знятись і мені присуджували поразки. Можливо, це особливості шкіри такі. Через ці січки таке траплялося кожні другі змагання. Дуже сильно це засмучувало. Ти готуєшся місяць посилено до змагань, виходиш боксувати та потрапляєш на суперника, у якого брудна манера бою. Той б'є головою, розтин утворюється, і я просто вилітаю зі змагань. У моменті перестав тренуватись, хотів трохи відпочити, відновитись психологічно. Пам'ятаю, деякий час не займався прямо. Потім повернувся і почав більше працювати над захистом, щоб уникати розсічень. Потихеньку почало виходити, кількість розсічень поменшала. Тоді поїхав на чемпіонат України до 22 років і після чемпіонату Європи до 22 років став срібним медалістом. 

- У твоїй родині ще троє рідних братів займаються боксом. Як так сталося?

- Першим пішов у бокс з нашої родини мій молодший на три роки брат – Діма. Він почав тренуватись і йому дуже сподобалося. Розповідав удома про успіхи у рингу. Зацікавив і мене, потім сам почав займатися, з'явилися перші результати. Молодші брати почали підростати і дивилися на нас, йшли до зали та починали тренуватися. Я пішов на бокс за Дімою, а Давид з Владом – за нами. 

- Чи є спортсмен, який надихає тебе?

- Мені подобається підхід до тренувань та боїв Олександра Усика. Він постійно на позитиві, завжди посміхається та радісний. Від нього немає негативу, Олександр заряджає всіх довкола. Як людина мені він дуже імпонує. Стежу за ним в соціальних мережах. 

- Наскільки кінцевий успішний результат у боксі залежить від рутинної, щоденної роботи у залі?

- Мені – 24 роки та половину життя я у цьому виді спорту. З приводу дисципліни – вона відіграє ключову роль у боях та перемогах. Звичайно, потрібно проходити збори, тренування з дисципліною. Має бути правильний сон, гарне харчування, відновлення. Усі ці компоненти мають контролюватись. Не повинно бути такого, що в якийсь з днів лягаєш пізно. Все це складається як стіна з цегли. Якщо одну ніч не поспав, то вже цегла відвалюється. Потім у результаті, коли підходиш до змагань, то відчувається нестача кількох відсотків, щоб виграти бій. Начебто і відпрацював у рингу добре, зробив свою роботу, але трохи не вистачило, щоб забрати бій у свою скарбничку. Це якраз результат того, що десь розслабився під час підготовки, щось упустив. 

- Під час війни наскільки сильно змінився тренувальний процес? 

- Звичайно ж, тренувальний процес змінився. Почали рідше проводити збори в олімпійському боксі. Якщо й проводили, то на Західній Україні – у Тисовці, потім уже почали збиратися і на Кончі-Заспі. Тут, вдома в Андріївці – тихо. Постійно на змаганнях, зборах, і тут дуже рідко перебуваю. Здебільшого на виїзді, на зборах форму набираю. 

- Бокс – чудова можливість подорожувати. Чи рахував сам скільки країн побачив уже завдяки цьому виду спорту? 

- Згоден! Постійні поїздки, збори, турніри відбуваються у різних частинах світу. За свою кар'єру десь країн п'ятнадцять уже відвідав. 

- Твоя кохана Анастасія Ковальчук є чемпіонкою Європи з боксу. Наскільки загальна пристрасть до цього виду спорту допомагає у спільному житті?

- Насправді, у нашому випадку це дуже великий плюс. Настя є зі мною на зборах, на боях. Вона знає про мене, розуміє мої можливості. Як чинна спортсменка, вона може десь мені підказати, що додати на тренуваннях, на змаганнях. Настя дуже багато допомагає у цьому плані. 

- Про реванш Усик-Ф'юрі. 

- Перший їхній бій дивився, коли був у складі національної команди в Таїланді на зборах. Дуже раділи перемозі Олександра (22-0, 14 КО). Як і передбачав його перемога, була за очками. Бій виявився складним, але Усик зробив свою роботу. Наступний бій буде такий самий за накалом. Ф'юрі (34-1-1, 24 КО) запропонувати щось більше не зможе. Водночас, достроково його перемогти буде важко. Мені здається, що Сашко здобуде знову перемогу за очками одноголосним рішенням суддів. 

- Про чемпіона світу WBO Дениса Берінчика. 

- Зараз у нього запланований захист пояса у поєдинку с Кардіною (17-1, 9 КО). Почну з того, що Денис (19-0, 9 КО) завоював пояс у дуже хорошого суперника – мексиканця Наваратте (38-2-1, 31 KO). Багато хто віддав до бою перемогу мексиканцю, але Берінчик – молодець, перебив та переграв у рингу суперника. Дуже сподобався бій. Як мені здається, Денис став ще кращим останніми роками і як боксер – виріс. Як результат – українець чемпіон світу WBO. Думаю, що пояс Берінчик захистить і бій буде не складнішим, ніж його попередній. Надалі вже можна буде говорити про бої з топами у його вазі та, наприклад, с Джервонтою Девісом (30-0, 28 КО). 

- Про чемпіона світу IBF Василя Ломаченка. 

- Ломаченко (18-3, 12 КО) – боксер найвищого рівня. Мені дуже імпонує його бокс робота Василя на ногах. Хоч він давно не боксував, і в пресі пишуть, що він хоче завершити кар'єру, але думаю, що ми ще побачимо його в рингу. Йшлося про його бій с Джервонтою (30-0, 28 КО). Якщо взяти Ломаченка п'ятирічної давності, то він би переїхав Джервонту і пройшовся б американцем катком! Останні бої в нього не в тій формі, яка була раніше. Тому, гадаю, шанси на перемогу були б однакові у них з Девісом. Не можу сказати, що Василь його легко переможе і пройде, адже Джервонта найсильніший боксер дивізіону. 

Віталій Дюга спеціально для XSPORT.ua