Віктор Мілевський інвестує мільйони гривень в український бокс, ЗСУ та відновлення країни

Із Віктором Мілевським Чемпіон познайомився у травні цього року в Ер-Ріяді (Саудівська Аравія) під час поєдинку Олександра Усіка з Тайсоном Ф'юрі. Після оголошення Майклом Баффером результату історичного мегафайту з подивом помітив – Мілевський уже у рингу привітав Усіка з перемогою. Під час нашого нетривалого спілкування Віктор розповів про амбітні плани щодо розвитку вітчизняного професійного боксу та створення власної промоутерської компанії Global Ukrainian Promotion. З моменту зустрічі минуло 4 місяці. Ми розпитали Мілевського, чи не згас його запал, чого він досяг у боксі за цей час і які проекти планує втілити в життя в найближчому майбутньому.

Скільки грошей потрібно для проведення турніру

- Вікторе, у серпні у Київському палаці спорту пройшов вечір боксу. Його організатор Ігор Фаніян озвучив у медіа, що бюджет івента становив близько 330 тисяч доларів. Ви брали участь у фінансуванні цього турніру?

Так, це вже був другий івент у Палаці спорту, де я, так би мовити, підставив організаторам своє плече. Перше благодійне боксерське шоу відбулось 20 січня цього року. Дав на його організацію 2 мільйони гривень. А вже у самому івенті взяв участь у благодійному аукціоні, метою якого було зібрати 5 мільйонів гривень. 2,5 мільйона гривень збиралися на відновлення школи в Миколаєві, яку розбомбили російські варвари. Ще 2,5 мільйона - на допомогу українській армії: закупівлю дронів, амуніції, а також інші необхідні речі для патрульної поліції України. Організатори виставили 4 чи 5 лотів, включаючи боксерські рукавички з автографом Володимира Зеленського. Я відчув, що аукціон йде трохи мляво і шансів зібрати такі потрібні кошти для дітей та ЗСУ буде небагато. Тому звернувся до ініціатора та повідомив, що готовий купити всі лоти одразу. І готовий за них заплатити 5 мільйонів гривень – саме ту суму, яку треба було зібрати. Звичайно, справа була зовсім не в лотах, а в тому, що кошти потрібні були на зрозумілі та правильні цілі.

– Тобто ваша видаткова частина склала 7 мільйонів гривень?

Трохи більше. Також я заплатив гонорари деяким боксерам, які виходили на ринг палацу спорту. Хоча й не мав до них жодного стосунку. Зробив це, бо розумію працю боксерів. Сам усе життя з дитинства займаюся спортом. Поважаю цю важку працю. Моя видаткова частина за січневим івентом склала майже 8 мільйонів гривень

.

– У серпневому івенті допомога була також відчутною?

Дайте згадати... 7 мільйонів я заплатив, щоб закрити питання з оренди Палацу спорту та сплатити масу інших організаційних витрат на шоу. І ще 4 мільйони гривень пішло на оплату гонорарів усім боксерам, які боксували того вечора – як моєму новому дітищу Global Ukrainian Promotionтак і боксерам Fanian SpartaBox. У цю суму входили витрати на тренувальний кемп перед поєдинками. Ну і через те, що вечір боксу знову був благодійним, то під час заходу вже традиційно відбувся аукціон. Я придбав лотів більше, ніж мільйон. Тобто моя видаткова частина цього разу склала близько 12 мільйонів гривень. Фактично сплатив понад 80% від загального бюджету турніру. Якщо не помиляюся, ще одна компанія надала фінансову допомогу близько 1 мільйона гривень

.

Global Ukrainian Promotion

– Коли виникла ідея відкрити промоутерську компанію Global Ukrainian Promotion?

Ідея виникла на початку цього року. Я сам цікавлюсь і займаюся боксом. Знаю, скільки в Україні талановитих хлопців. Наша школа боксу – одна з найсильніших у світі. Це факт, визнаний усіма спортивними експертами у світі. Однак можливість професійно зростати, удосконалюватись, виступати на міжнародних спортивних аренах отримують, на жаль, лише одиниці. Причини банальні – брак фінансування та відсутність компаній, які інвестуватимуть у бокс з ідеологією. З метою не лише майбутнього комерційного успіху, а й чітким бажанням зробити своїх спортсменів чемпіонами світу чи навіть абсолютними чемпіонами. Переконаний, що за наявності правильної підтримки професійної команди українці здатні вигравати світові титули. Як це робили брати Клички, Усік та інші наші визначні спортсмени. Адже ми – країна справжніх, стійких та хоробрих воїнів. Жодна людина у світі зараз не має сумнівів у цьому, тому що ми щодня доводимо це на полі бою

.

– Хто вигадав назву компанії?

У мене є друзі, які з ентузіазмом та професійним баченням займаються цією справою. Наприклад, президент WBC Ukraine Микола Ковальчук, який познайомив мене зі світом профібоксу зсередини. Микола багато розповідав, як улаштований цей спорт. Знайомив із багатьма боксерськими функціонерами, провідними боксерами ХХ століття, керівниками світових боксерських організацій, у тому числі з президентом найавторитетнішої з них - Маурісіо Сулейманом. Напевно, Коля і винен у тому, що заразив мене цим вірусом на ім'я бокс (сміється). Коли ми бачилися, віталися, спілкувалися з Едді Херном, Френком Уореном, Семпсоном Левковичем та багатьма іншими всесвітньо відомими промоутерами, коли вони виводили на ринг своїх боксерів, переважно зі своїх країн, - я подумав: “Ми теж так можемо, більше - ми зможемо це навіть краще, ніж вони!

.

І це щось у мені запалило, пробудило певний спортивний та підприємницький азарт та інтерес. Так у мене і виникла ідея створити промоутерську компанію, яка б займалася просуванням українських боксерів на світові арени, де вони завойовуватимуть найвищі титули - чемпіонів світу. Як бізнесмену зі значним досвідом мені дуже подобається будувати великі компанії, бізнес-системи та структури, успішні та максимально ефективні. І, що важливо, які можна масштабувати. Я дивлюся на такі речі глобально. Лише у світовому масштабі. Не обмежуючись місцевим чи національним рівнем. Це моя власна філософія – широкого, масштабного світогляду. Тому я і назвав компанію Global (бо світового рівня) Ukrainian (бо вона наша – українська) Promotion.

– Скільки зараз боксерів на контракті? Які плани на поточний та наступний рік?

Ми тільки почали і зараз на контракті у нас три, я вважаю, дуже серйозні боксери. Один із них досвідчений і недооцінений, бо в нього ніколи не було ні промоутера, ні менеджера, і справжньої професійної підготовки та команди – це Сергій Радченко. І два молоді та дуже талановиті проспекти: Ярослав Михалушко та Максим Молодан. Сергій свого часу був спаринг-партнером (до речі, разом з Ентоні Джошуа) Володимира Кличка та Олександра Усика. За короткий час нашої співпраці він уже завоював світовий титул WBC Silver у бриджервейті. Зауважте, що це другий за значимістю титул WBC після титулу чемпіона світу. Наступний крок – бій за звання чемпіона світу. І за допомогою Всевишнього ми його проведемо вже скоро.

Михалушко став чемпіоном України, завоював титул WBC Ukraine і цієї суботи у Львові проведе бій за титул WBC Youth. Це звання чемпіона світу серед молоді (до 25 років) за версією Всесвітньої боксерської ради. Макс Молодан отримує серйозних опонентів і плавно перероджується з боксера-аматора у професіонала. Адже ми маємо чітко усвідомлювати, що олімпійський бокс та профібокс – це різні види спорту. З різними завданнями, цілями, іншим тренувальним процесом, навантаженнями та психологією. Коротше кажучи, – ми йдемо за світовими титулами! І так, ми спостерігаємо за іншими боксерами, яких вибираємо дуже уважно, розглядаючи їхні боксерські таланти, які потрібно максимально розкрити

.

– Топ-5 боксерів, з якими ви мріяли б працювати. 

Моя мрія, щоб коли це питання ставили будь-якому провідному боксерському світовому промоутеру – Бобу Аруму, Френку Уоррену, Едді Хірну чи Туркі Аль аш-Шейху, всі вони у відповідь називали виключно українські прізвища. Я – український промоутер, тому займатимуся саме українськими боксерами. Завдання-мінімум – довести їх до титулу чемпіона світу. Завдання-максимум – до об'єднання всіх поясів у вагових категоріях. Тобто здобути звання абсолютного чемпіона світу, адже справжнім чемпіоном може бути лише один. Тому ці топ-5 будуть точно з України, топ – 3 із яких уже у нас на контракті (посміхається).

- Що взагалі можете сказати про український боксерський ринок під час повномасштабної війни? Те, що боксерські івенти таки проводяться –, це вже перемога?

-

По-перше, я не хотів би називати це ринком, тому що ми маємо справу з живими людьми. Із сім'ями, мріями, своїми життєвими ситуаціями часто нелегкими. Давайте назвемо це українським боксерським бізнес-середовищем. Незважаючи на лихоліття, я своїм прикладом намагаюся дати зрозуміти, що вітчизняний бізнес готовий інвестувати в Україну прямо зараз, навіть у спорт! Я впевнений, що я не один такий у своїх поглядах та прагненнях. Постійно спілкуватимуся зі своїми бізнес-партнерами, однодумцями, щоб вони теж приєднувалися до цієї, я вважаю, правильної і, якщо хочете, шляхетної справи. Нас має ставати більше. Ми маємо об'єднуватися навколо ідеї будівництва та створення всього сучасного. Щоб ми мали краще, ніж в інших країнах. Час ставати першими! І це стосується не лише спорту, а й усіх галузей економіки та життя українців. Звичайно, я допомагатиму ЗСУ та інвестуватиму в розвиток нашої країни. Повертаючись до спорту, – я вже довгий час підтримую на регіональному рівні дитячий спорт загалом, це футбол, бокс та хокей. Адже все починається саме з дітей. Це наше майбутнє. І зараз багато в чому залежить від нас, яким буде це майбутнє, що зробимо ми для майбутніх поколінь

.

 – Що корисного для себе почерпнули з мегафайту Усіка з Тайсоном Ф'юрі в Ер-Ріяді вже з позиції промоутера?

Я справді надихнувся! Був щиро радий привітати Олександра з перемогою одразу після оголошення суддівських записок. Мрію незабаром провести настільки ж яскравий, чи не так... - ще яскравіший івент, але у нас, в Україні

.

– Ваша група компаній «ОНК» є постачальником електроенергії та природного газу для вітчизняних підприємств. Тому насамкінець питання, яке хвилює багатьох українців: які ваші прогнози на зимовий сезон? Що буде з електроенергією та газом в Україні взимку?

З газом ситуація прогнозованіша. Він залишається у достатній кількості у підземці. Також ми маємо досить високий рівень видобутку. А у разі форс-мажору є можливість імпортувати газ із інших країн – партнерів. Ситуацію, коли російські варвари "луплять" трубою ми зараз не розглядаємо, адже цей ризик мінімальний. Тому що цим рішенням вони просто зруйнують усі "мости" з Європою.

Щодо електроенергії, то противник уже довгий час чомусь помилково вважає, що удари по критичній інфраструктурі дозволять посіяти хаос серед українців. Тому й б'ють електростанціями та підстанціями. Керівництво нашої країни зробило добрий крок, надавши можливість отримувати кредити на пільгових умовах для закупівлі обладнання альтернативної енергетики. Зараз в Україну в промислових масштабах завозяться сонячні панелі, газові установки, вітрові станції - так звані вітряки, накопичувачі, які акумулюють електроенергію та генератори. Це дозволяє значно знизити ризики "блекаутів".

Ще одна позитивна тенденція – за останній рік ми значно скоротили час на відновлення інфраструктури та електропостачання після ракетних ударів. Противник продовжує "лупити" критичною інфраструктурою, але ми досить швидко відновлюємо нашу енергетичну систему. Тобто, українська енергосистема швидко відновлюється, паніки серед українців ці удари вже не викликають. Українці – сильний народ і ми обдаровані Всевишнім швидко адаптуватися та пристосовуватися до будь-яких викликів. І на військовий театр дій ракетні удари по критичній інфраструктурі не впливають. Коли ці вандали усвідомлюють, що немає сенсу витрачати дорогі ракети на завдання ударів, що не досягають жодних їх стратегічних і навіть тактичних цілей, вони перестануть їх завдавати. Це не буде мати жодного сенсу

.