Владислав Сіренко: «Зараз в моїй кар'єрі настає момент, коли маю бути готовим виходити в ринг з будь-яким з топів»

Непереможений український боксер Владислав Сіренко (22-0, 19 KO) тріумфально повернувся в ринг після тривалого відновлення від травми, нокаутувавши свого суперника Брендона Кармака. 

Про перші емоції після бою, відновлення, плани на майбутнє, підписання контракту з Queensberry Promotions, спортсмена, який надихав, про те, ким став би, якби не був боксером та багато іншого – Сіренко розповів в ексклюзиві XSPORT. 

- Владиславе, прийміть вітання з черговою перемогою – над Брендоном Кармаком! Скажіть, що відчували у момент, коли справа була зроблена і Вам підняли руку?

- Дякую! Почувався чудово! Бій – це завжди певний стрес невеликий. Потрібно виконати великий обсяг роботи, підготуватись до поєдинку. Звичайно, після вже можна розслабитися трохи. Бій пройшов непогано. Це загалом певний етап мого повернення після травми. В Англії говорять, що в таких поєдинках скидаєш іржу після застою. Рухаємось за певним наміченим планом. Наступний бій проведу дай Бог до кінця року. 

- Під час тривалого простою та відновлення після травми, що було найскладнішим?

- Коли немає стабільності, коли немає розуміння, який наступний крок, коли немає доходів, ніякого руху – це максимально важкий стан. Важкий час був загалом для мене. Не можу навіть описати словами. Проте він вже позаду, але важкі часи допомагають ставати впевненішим в собі, ставати сильнішим у всіх сенсах – як і фізично, так і ментально. Як би дивно не звучало, але травма дозволила мені стати сильнішим. 

- Ви підписали контракт з Queensberry Promotions. Їхнім клієнтом також є Тайсон Ф'юрі. Що було ключовим у переговорах?

- Queensberry Promotions – це промоутерська організація топ рівня. Вони мають свої ідеї, мають потужних боксерів на контрактах, яким влаштовують гучні бої. Їм не потрібно робити щось надприродне, щоб когось підписати. Тут я був більше зацікавлений у роботі з такою великою компанією. Для мене це крок вперед однозначно. Вірив, що я матиму можливість працювати з Queensberry Promotions. Було багато інших можливостей співпрацювати з дрібнішими промоутерськими компаніями, але я не хотів. Чекав на пропозиції саме від них. На щастя, вийшло. Контракт вдалося підписати. Помітну роботу було зроблено мою, менеджера. Ми отримали те, що хотіли. 

- Під час відновлення, хто був з Вами та допомагав не розклеїтися? 

- Думаю, для кожної людини важливо у важкі періоди часу мати підтримку. Природно – це важливо і для мене. Усі рідні та близькі люди завжди підтримували і були поряд у важкі спортивні часи. 

Це напевно додає сил. Тренер – Алі Башир, і вся команда не давала впасти духом. Ми разом вірили, що світлі часи настануть рано чи пізно. Зараз повертаємось у бойовий режим. Все потихеньку стає на свої місця, що не може не тішити. Завжди поділяю радість перемог та позитивних подій зі своєю родиною, з близькими людьми, друзями. 

- Про тренера – Джеймса Алі Башира.

- Ми з ним почали працювати наприкінці 2016 року. Це вже досить довгий час. Що мені симпатично насамперед – він має величезний досвід, яким із задоволенням ділиться зі мною. На даний момент у нас з ним є гарне порозуміння. Мені завжди приємно бути у його оточенні. Він тренер старої школи. Це те, що мені також допомагає у підготовці. Башир дуже добре аналізує. Дуже багато спортсменів пройшло через його руки. Джеймс Алі Башир – чудовий тактик. 

- Який у Вас графік зараз?

- Зараз перебуваю в Мюнхені. День проходить стандартно як для спортсмена. Прокидаюся, снідаю, їду на тренування. Приїжджаю додому, обідаю. Маю можливість мати особистий час, який по-різному проводжу. Далі їду на вечірнє тренування, повертаюся додому, вечеряю та відпочиваю. Є можливість у міжсезоння проводити більше часу з друзями. Якось так виглядає стандартний день. 

- Розкажіть про цікавий випадок з ринг-герл у США та українську діаспору на боях.  

- Свої останні три бої проводив у невеликому місті Нашвілл, в США. Природно, для мене був дуже великий сюрприз, коли ми дізналися, що одна з ринг-герл – українка. Вона несподівано у перерві нашою рідною мовою сказала «Слава Україні». Був приємний шок. Звичайно українці приходили дивитися мої бої. Їх було не так багато, але вболівали. Ми не робили якийсь великий анонс спеціально, але вболівальники були. Підтримка відчувається, і це завжди дуже приємно. 

- Якби була можливість зараз обрати собі суперника, то з ким вийшли б у ринг?

- Можу сказати, що мені пропонували битися з Енді Руїсом (35–2, 22 KO). Я погодився, але поєдинок зрештою зірвався через іншу сторону. Руїс тоді бився з Джарреллом Міллером (26-1-2, 22 КО). З радістю розділив би ринг з різними топовими спортсменами. Зараз у моїй кар'єрі настає момент, коли маю бути готовим виходити в ринг з будь-яким з топів. Я буду готовий!

- Наскільки високою є ймовірність побачити Вас у ринзі до кінця поточного року?

- Сподіваюся, що така можливість буде. Я хотів би, щоб так сталося, але бокс дуже нестабільний вид спорту. Можуть обіцяти одне, а за фактом отримаєш інше. З менеджером спілкування було провести бій у грудні. Подивимося, наскільки це вийде.

- Яка у Вас довгострокова мета?

- Довгострокова мета – здобути титул і стати чемпіоном світу, і якнайдовше утримувати пояс. Буде можливість здобути не один титул, буде дуже круто. Це – основна мета. 

- Яка проміжна ціль?

- Проміжна мета – знову заявити про себе, повернутися у великий бокс. Хочеться провести кілька хороших боїв, де міг би заявити про себе. Сподіваюся, у мене це вийде найближчим часом!

- Хто Вас надихав у дитинстві з боксерів, хто мотивує зараз?

- Звичайно – брати Клички, Майк Тайсон, Евандер Холіфілд – мої улюблені боксери, чий стиль подобався, коли почав займатися. Зізнаюся, до юнацького віку я в принципі не міг уявити, що займатимуся боксом. Мій дитячий та юнацький вид спорту – це був футбол. Грав з семи до чотирнадцяти років. Був досить тривалий період. Не знаю, наскільки професійний рівень був. На дитячому гарному рівні грали у першій лізі Києва. Представляв команду ДЮСШ 14. Був у спорті, але так сталося, що команда розпалася. Спорт любив і не хотів кидати. З подачі батька пішов займатись кікбоксингом. Потім уже за рік і боксом. Цей вид спорту прийшов у моє життя дуже різко та надовго. Так з п'ятнадцяти років почав займатися. Коли грав у футбол, про бокс навіть не думав. Природно, що знав топових спортсменів та боксерів. Тоді були на слуху брати Клички і навіть не захоплюючись боксом за ними стежив. 

Потім уже коли почав займатися, пізнавати цей спорт ближче, то запам'ятав один момент. У нас в залі висів плакат Автанділа Хурцидзе (33-2-2, 22 KO). Його побачив на плакаті. Як юні бійці, дивилися на нього і потім доля склалася так, що тренувався з ним у команді «Elite Boxing Promotion» в одному залі. 

- Ви були одним зі спаринг-партнерів Олександра Усика. Який Ваш прогноз на їхній реванш з Ф'юрі?

- До першого поєдинку, чекав від Тайсона (34-1-1, 24 КО) більшого і думав, що в ринзі він буде успішнішим. Після побаченого моя думка, що Ф'юрі абсолютний аутсайдер до реваншу. Йому буде дуже важко перемогти Олександра (22-0, 14 КО) у другому бою. Усик має все, що потрібно для перемоги. Він це показав ще в їхньому першому поєдинку, де Олександр міг здобути дострокову перемогу. Саша має швидкість, рухливість, маневреність, певний натиск. Зараз Усику легше, а Ф'юрі вже матиме більший психологічний тиск. Маю сумнів, що його це зробить кращим. У першому бою було видно, як він нервував. Йому було дуже некомфортно. Це було помітно. Відчувалося, що британець перегорів. 

Віталій Дюга спеціально для XSPORT.ua