Вордлі заявив про розчарування через зірваний бій з Усиком

Я дуже розчарований. Мабуть, навіть більше через те, що ще перед боєм із Паркером ми вели переговори з Усиком. Йшлося про варіант, за якого він відмовляється від пояса, я б бився за нього того ж вечора, а переможець зобов’язувався зустрітися з ним далі.

Ми це обговорювали і зі свого боку погодилися. Тому я був переконаний: якщо він дав згоду на таку схему, значить, поєдинок між нами точно відбудеться. Коли я виграв, у мене не було сумнівів — далі бій з Усиком. Ми ж говорили про це буквально за кілька тижнів до того.

Саме тому вся ситуація виглядає дивно. Відчуття таке, ніби мене позбавили мого моменту. Найбільше дратує те, що він не відмовився від титулу одразу. Якщо ти плануєш зробити це через тиждень чи два — навіщо було тягнути? У цьому немає логіки.

Я не бачу жодної раціональної причини. У будь-якому випадку я б із ним побився. Відмовляєшся від титулу — я його виграю, і наступний бій проводимо між собою. Усе просто.

Чесно кажучи, навіть те, як я став чемпіоном, залишило змішані відчуття. Я роками дивився, як інші завойовують пояси на рингу — під овації, коли оголошують: «І новим чемпіоном стає…». А я отримав титул фактично після телефонної розмови.

Звісно, це не применшує значення досягнення. Я пишаюся тим, що став чемпіоном світу. Але спосіб, у який це сталося, виглядає незвично. Хочеться здобути пояс саме в рингу — почути ці слова, відчути момент.

І, на мою думку, перемога над Дюбуа може дати мені саме це. Той момент, якого, здається, минулого разу мене позбавили