Англійський, іспанські та навіть португальський: згадуємо мононаціональні фінали Ліги Європи у 21 столітті

Михайло Цирук

Команди з однієї країни зустрічаються у фіналі єврокубкових турнірів не так часто, однак періодично подібні випадки все ж трапляються. Тож напередодні чергового вирішального матчу Ліги Європи між сусідами за національним чемпіонатом пропонуємо пригадати, яким ще клубам випадала така можливість у 21 столітті.

За останні 25 років мононаціональних фіналів другого за статусом єврокубка було чотири, і перший з них - іспанський. У вирішальному поєдинку сезону 2006-07 на стадіоні Гемпден Парк у Глазго зустрілися Еспаньйол та Севілья, яка на той момент була чинним володарем трофея та захищала свій титул.

У другому єврокубковому фіналі в історії обох клубів все вирішилося у серії пенальті. Основний та додатковий час завершився внічию 2:2, а в післяматчевій лотереї успішними були севільці, які здобули свій другий, однак далеко не останній трофей.

А у кампанії 2010-11 ми побачили перший і наразі єдиний португальський фінал єврокубка, коли в битві за трофей Ліги Європи зійшлися Порту та Брага. Попри те, що обидва клуби представляли Португалію, саме португальських гравців на полі стадіону в Дубліні було не так багато: у стартовому складі Порту їх вийшло тільки двоє, а у Браги - четверо.

Долю того протистояння вирішив один гол, який на останніх хвилинах першого тайму забив Радамель Фалькао, точний удар якого допоміг драконам здобути  свій пʼятий і поки останній європейський трофей.

А вже наступного сезону у фіналі Ліги Європи знову відбулося іспанське протистояння. Цього разу воно видалося не настільки драматичним та напруженим, як 5 років тому. Мадридський Атлетіко з Куртуа, Годіном, фалькао та, можливо, наступним тренером Шахтаря Тураном не залишив жодних шансів Атлетіку з Більбао, розгромивши басків з рахунком 3:0. Як і минулого року, у фіналі відзначився Фалькао, тільки цього разу вже двічі, і таким чином зумів виграти ЛЄ у двох сезонах поспіль з різними клубами.

Ну а останній, до сьогодні мононаціональний фінал був саме англійським, однак як і в протистоянні Атлетіко та Атлетіка, з інтригою в ньому не склалося. У сезоні 2018-19 за трофей боролися два колективи з одного міста - Челсі та Арсенал, і того вечора Лондон точно був синім.

Перший тайм вирішальної гри в Баку завершився без забитих мʼячів, однак у другому їх було аж 5, і 4 з них - у ворота Арсенала. Дубль Азара, голи Жиру та Педро дозволили аристократам розгромити принципового суперника та здобути трофей.

Цього сезону англійський фінал Ліги Європи обіцяє нам значно більше інтриги. Тоттенгем та Манчестер Юнайтед провели сезон приблизно однаково - однаково погано на внутрішній арені, кинувши всі сили на виступ у єврокубку. Сьогодні ж для досягнення мети потрібно зробити один, останній крок, після якого один з колективів врятує провальну кампанію та здобуде путівку в Лігу чемпіонів, а от для команди, що програє, у вболівальників точно виникне чимало питань.

У матеріалі використані фото Getty Images