Бойко розкрив подробиці шокуючого зіткнення з Гусєвим

Коли граєш у футбол, може статися все, що завгодно. Моя совість чиста, я нічого спеціально не робив. Хтось це розуміє, але вистачало й тих, хто вилив на мене величезні обсяги хейту. Було багато розмов, які психологічно на мене сильно тиснули. Бруд і погрози лилися тоннами. Люди не соромилися писати, що мене треба вбити, щоб озирався на вулицях, щоб до машини не ходив, бо її спалять, а мені переб'ють ноги й відіб'ють голову. Сім'ю теж радили ховати. Було непросто.

Однак найскладніше було у перерві того матчу, у роздягальні. Зіткнення сталося наприкінці першого тайму. Я сів і став усвідомлювати, що сталося. Потім переглядав цей момент. З відео видно, що я зачепив Олега по дотичній. Однак і я, і Гусєв мчали на такій швидкості, що цього дотику було достатньо. Це було немов ДТП на футбольному полі. Під час гри я навіть нічого не відчув – побіг далі, почав вводити м'яч у гру. І ось сиджу я на лавці в роздягальні, розумію, що людина могла загинути. У мене був шок. До мене підійшов Хуанде Рамос, почав кричати. З його боку це була психологічна дія. Він розумів, що попереду другий тайм, що граємо з «Динамо», і в такому стані я команді не помічник. «Я тебе міняю!» - каже тренер.

Я був у прострації, сидів, тримався за голову, ні про що інше, крім епізоду, не думав. Я про це досі нікому не говорив. Потім підійшли деякі хлопці з команди. Зі словами: «Зберися, ти нам потрібен». Після цього підійшов до Рамоса і сказав, що готовий грати. Він бачив, що я спустошений, двічі ляснув долонею по щоках, сказав: «Зберися! Дуже важливо, щоб ти увійшов у гру з перших хвилин другого тайму і допоміг нам виграти цей матч».

У підсумку ми виграли 2:0. Мені було справді важко психологічно, момент із зіткненням постійно був перед очима. Але хлопці та Хуанде Рамос дійсно допомогли. А після цього вже було спокійніше. Комплексів, на які ви натякали, не з'явилося. Грав так, як і раніше. Єдиним мінусом був жахливий хейт. Який посилився, коли через один матч, коли ми грали в Ужгороді з «Говерлою», спалахнув із новою силою. Тоді зіткнувся з Крістіаном Оросом, румуна теж замінили.

Говорили, що постійно так граю? Мені вже було байдуже, я на це не звертав уваги. Я боровся за м'яч і нікого бити не збирався. Якщо комусь не подобається – не лізьте у штрафний. Я голкіпер і захищаю ворота. Багатьох тоді запитував: Що мені в тій ситуації з Гусєвим було робити? Відступитися і дати вразити ворота? Це футбол, контактний вид спорту. Звичайно, якби можна було передбачити, зіграв би якось обережніше. Спробував би зіграти. Однак назад нічого не відмотаєш.

Після гри, коли Олега привезли у роздягальню «Динамо», я хотів вибачитися, сказати, що я не спеціально, запитати, як він. Мене не пускали, посилали на хрін. Тільки Михайло Михайлов, дуже йому за це вдячний, сказав: «Заспокойтеся. Нехай зайде». Я увійшов, ми потиснули один одному руки. Мені справді було ніяково. Футбол футболом, а людське життя одне. Повертаючись до вашого попереднього запитання, можу сказати, що впорався тоді психологічно тільки тому, що завжди був морально стійкий, – заявив Бойко в інтерв’ю Sport.ua.

Денис Бойко