Божевільний камбек в гостях та образлива поразка вдома: як Шахтар грав з Аталантою?

Вже в середу, 2 жовтня, донецький Шахтар проведе двобій другого туру основного раунду Ліги чемпіонів проти Аталанти. 

У своїй історії гірники грали з клубом з Бергамо лише двічі, проте ці поєдинки вийшли досить яскравими. Напередодні чергової зустрічі команд у Лізі чемпіонів пропонуємо згадати, як це було п'ять років тому.

Божевільний камбек в Бергамо: Шахтар міг віддати гру в перші півгодини, але зрештою примудрився виграти 

У Лізі чемпіонів 2019/20 Шахтар потрапив до групи з Ман Сіті, Аталантою та Динамо Загреб. Квартет не те що легкий, але за мірками найпрестижнішого єврокубка – цілком нормальний: є явний фаворит в особі англійського клубу, аутсайдер – Динамо, а за другу позицію і путівку в 1/8 фіналу треба було боротися Шахтарю і Аталанті. 

Боротьба з бергамасками спочатку обіцяла бути дуже непростою. Перед тим сезоном підопічні Гасперіні вперше здобули бронзу Серії А, і хоча для команди це була дебютна ЛЧ, її підбір гравців давав зрозуміти, що легко точно не буде. У підсумку Аталанта знову стала у чемпіонаті Італії третьою, а у Лізі чемпіонів дійшла до чвертьфіналу. 

Однак і Шахтар п'ять років тому був трохи іншим. У складі команди Луїша Каштру виступали Ісмаїлі, Тайсон з Марлосом, Алан Патрік, Манор Соломон, Додо, і зараз подібний кадровий потенціал, звісно, згадується з ностальгією. За суперника, до речі, у ті роки грав вихованець гірників Руслан Маліновський, який взяв участь в обох поєдинках проти Шахтаря.

Як і зараз, Аталанта та Шахтар зустрічалися у другому турі, правда тоді на полі італійців. Обидві команди підійшли до поєдинку після поразок, але якщо донецький клуб цілком очікувано програв Манчестер Сіті (0:3), то бергамаски сенсаційно згоріли загребському Динамо (0:4), і тепер одним, що другим було дуже важливо здобути всі три очки.

Аталанта помчала вперед з перших хвилин, і в дебюті зустрічі здавалося, що Шахтар у цьому матчі матиме величезні проблеми. Господарі затиснули суперника до його штрафного майданчика, мали кілька моментів, щоб забити та володіли тотальною перевагою десь півгодини. 

Перший кульмінаційний момент – пенальті на 16 хвилині зустрічі, призначений у ворота гірників. До точки підійшов досвідчений Ілічич, проте Андрій Пятов потягнув його удар, подарувавши своїй команді надію на те, що в цій грі все ще може скластися добре. 

Проте стартовий натиск підопічних Гасперіні все ж таки призвів до голу: на 28-й хвилині головний герой першого тайму Пятов помилився на виході, дозволивши Сапаті замкнути навіс Хатебура вже у порожні ворота.

Але після пропущеного м'яча гірники почали прокидатися і дуже важливо, що це дозволило їм відігратися ще до перерви. За п'ять хвилин до кінця першого тайму Мораєс скористався розрізною передачею Алана Патріка, обіграв голкіпера суперника та зрівняв рахунок у матчі.

Друга половина вийшла набагато жвавішою з обох боків. Шахтар став більше огризатися в атаці, але й Аталанта створювала свої моменти. Ну а кульмінація всього цього дійства настала на п'ятій з чотирьох компенсованих хвилин, коли італійці помчали виривати перемогу, але потрапили в полон.

Додо розігнав атаку правим флангом і віддав на Соломона, той на паузі холоднокровно прибрав воротаря і захисника суперника і покотив м'яч у порожні ворота. 

Перемога справді вийшла дуже пам'ятною та емоційною, адже вирвати три очки у такому стилі і на такому рівні приємно подвійно. До того ж Шахтар суттєво збільшив свої шанси поборотися за плей-оф ЛЧ, проте скористатися ними не судилося. 

---