Чергова осічка Шахтаря, розгроми в Олександрії та Полтаві, перша перемога Максимова в Дніпрі-1

На вихідних відбулися поєдинки восьмого туру УПЛ, який знову не обійшовся без спірних моментів і сенсацій. Донецький Шахтар вже втретє за сезон втратив очки, Динамо в непростому матчі дотиснуло черкаський ЛНЗ, Чорноморець на виїзді принизив Олександрію, а Дніпро-1 здобув першу перемогу під керівництвом Юрія Максимова. 

А тепер поговоримо про все це детальніше в наших традиційних підсумки вік-енду в українській національній першості. 

Оболонь - Верес 0:0

Матч на столичній Оболонь-Арені міг бути найнуднішим в турі, якби не один цікавий факт: це був один з небагатьох випадків, коли господарі показали досить якісний футбол. 

Пивовари вже неодноразово демонстрували своє вміння боротися, не поступатися і відбирати очки у фаворитів, але ось переграти суперника в моментах, які потребують виконавської майстерності, підопічним Валерія Іващенка вдавалося нечасто, а минулої п'ятниці вийшло. Однак, заради справедливості, варто сказати, що Верес теж мав свої стовідсоткові гольові моменти, як мінімум той, де Яго Сікейра не влучив в порожні ворота, так що навряд чи ця нічия повинна засмучувати якусь з команд, адже за певного збігу обставин для кожної з них все могло скластися й гірше.

Олександрія - Чорноморець 1:5

Після цього поєдинку хочеться навіть не стільки хвалити Чорноморець, скільки поспівчувати вболівальникам Олександрії. За якихось півтора сезона їхня команда перетворилася з претендента на єврокубки на незрозуміло що, і це незрозуміло що не перемагає вже майже два місяці. І я знову не хочу звинувачувати у всіх бідах Руслана Ротаня. 

У другій частині минулого сезону було багато розмов про те, що цьому тренеру для того, щоб грати в його футбол, потрібні якісніші виконавці, і єдиною умовою, за якої ідея залишити молодого фахівця на чолі команди мала б сенс, було підписання таких гравців в літнє трансферне вікно.  

Але влітку колектив з Кіровоградської області не просто не став сильнішим, але ще і значно ослаб. Цілком очевидно, що Ротань не може зробити з цією командою те, що хоче, і я не зовсім розумію, чому у Руслана Петровича досі не виникло бажання піти у відставку. З огляду на емоційність цієї людини, здавалося, що він може грюкнути дверима і піти ще кілька турів тому, як це зробив екс-наставник луганської Зорі Ненад Лалатовіч, але коуч Олександрії, з якихось причин, поки не залишає свій пост, від туру до туру продовжуючи ставити плями на своїй біографії і репутації.

Про сам матч говорити особливо нічого: Чорноморець буквально знущався над своїм суперником, возив його, як хотів, ще до перерви відвантажив в його ворота чотири м'ячі на будь-який смак і в цілому знатно покуражився, зберігши третє місце в турнірній таблиці. А Олександрія продовжує своє падіння в прірву, і якщо в такій ситуації нічого не змінювати, то це падіння триватиме.

ЛНЗ - Динамо 2:4

Незважаючи на впевнену, з точки зору рахунку на табло, перемогу, київське Динамо знову видало неоднозначний матч. Ось начебто і перемогли підопічні Луческу, і забили багато, але все ж дали супернику певний шанс і надію, яку цілком можна було не давати. Якщо в перші 15 хвилин зустрічі здавалося, що біло-сині зараз швиденько заб'ють стільки, скільки їм буде потрібно, і закриють гру, то з кожної наступної господарі все більше піднімали голову і давали зрозуміти, що у столичного клубу ще можуть бути труднощі. Забивши швидкий гол, динамівці відмовилися грати на повну протягом всієї гри, і ледь за це не поплатилися, проте у вирішальний момент на допомогу прийшов високий клас футболістів групи атаки. Хоча в тому, що другий тайм вийшов дуже бойовим, безумовно, є і заслуга ЛНЗ. Після перерви команда Олега Дулуба стала менше боятися суперника, активніше пресингувати, трохи більше працювати з м'ячем, а не просто виносити його вперед, і це відразу дало свої плоди.

Захист Динамо, незважаючи на два пропущених м'ячі, вже другу гру поспіль все більше нагадує лінію оборони команди, яка претендує на чемпіонство, а не збіговисько переляканих випускників академії. Голи ЛНЗ стали наслідком двох індивідуальних помилок Караваєва: момент з пенальті – технічний брак і нещасний випадок, а другий м'яч – можливо, наслідок втрати концентрації на останніх хвилинах, коли команда вела в два м'ячі. Не випадає з гри навіть Крістіан Біловар, якого справедливо знищили після купи помилок в матчі першого туру з Минаєм. 

Черкаський клуб міг розраховувати на очки в цьому матчі, але магія Ярмоленка і абсолютно непотрібний пенальті, привезений молодим Назарієм Муравським, не дозволили господарям створити сенсацію. Однак навіть незважаючи на поразку це був далеко не найгірший матч новачка УПЛ в цьому сезоні, і певні приводи для оптимізму за його підсумками у команди все ж є.

Полісся - Минай 2:1

Ну дайте вже цьому Минаю виграти! Вкотре за сезон підопічні Володимира Шарана були близькі до того, щоб здолати фаворита, але знову залишилися ні з чим. Цікаво, що закарпатський клуб не дуже поступався Поліссю і по грі, особливо в першому таймі. Але в другому представники Житомира задавили опонента довшою лавою запасних: шикарні виходи, перш за все, Аріельсона і Мустафаєва дозволили гостям перевернути гру з ніг на голову і дотиснути суперника на останніх хвилинах. 

В результаті Полісся забирає обов'язкові три очки і продовжує йти в групі лідерів, а ось справи Миная дуже погані: останнє місце в таблиці і жодної перемоги в восьми турах чемпіонату.

Ворскла - Кривбас 1:4 

А ось криворозький Кривбас продовжує проживати своє найкраще життя, ставши такою собі українською Жироною. Якби перед стартом сезону хтось сказав, що після восьми турів команда буде займати друге місце в турнірній таблиці, лише на одне очко відстаючи від Шахтаря, на таку людину подивилися б як на божевільного, але цей клуб продовжує дивувати. 

Юрій Вернидуб знайшов свою команду, а точніше не знайшов, а за час своєї роботи змусив її грати в той футбол, який у колективів цього фахівця завжди виходив найкращим: вертикальний, фланговий, силовий, з максимальною надійністю в обороні і геніальною простотою в атаці. Під цей футбол були підібрані відповідні гравці, а влітку клуб з Кривого Рогу провів непогану трансферну кампанію: прийшли Кожушко, Бізімана, Іліч, які роблять погоду в команді на старті сезону. 

Після восьми турів Кривбас – найрезультативніша команда чемпіонату, і для цього йому абсолютно не потрібно винаходити в атаці щось складне. З чотирьох м'ячів в ворота Ворскли два прийшло після флангових передач, ще один став результатом перехоплення на чужій половині поля. Криворізька команда нагадує досвідченого гравця в більярд, який прекрасно знає, що будь-яка гра виграється на простих і напівскладних кулях, і холоднокровно їх забиває. І які до неї можуть бути питання, коли це працює? Ну а Ворскла, яка подавала ознаки одужання в декількох попередніх турах, показала, що проблем, в першу чергу в обороні, ще занадто багато.

Рух - Шахтар 1:1 

Дуже шкода, що більшість обговорень цього матчу зводяться до червоної картки Ярослава Ракіцького, отриманої вже на 21-й хвилині. Звичайно, таке раннє вилучення завжди зумовлює подальший хід зустрічі і стає ключовим моментом матчу. Але за розборами цього моменту, в якому арбітр швидше мав формальний привід прийняти те рішення, яке прийняв, адже пряма нога досвідченого захисника гірників все ж влетіла в опорну суперника, ми незаслужено забуваємо хвалити Рух. Але ж команда Віталія Пономарьова переграла суперника і виглядала цікавіше його навіть в ті 20 хвилин, які команди провели в рівних складах, хоча вийти вперед в цьому відрізку гри змогли саме гості.  

Львів'яни демонстрували хорошу гру з першої до останньої хвилини, змушуючи більш грізного суперника переважно відбиватися, і сказати, що вони не заслужили на цю нічию, просто не повертається мову. Звичайно, в рівних складах поєдинок міг складеться зовсім по-іншому, але все склалося так, як склалося, і це точно не проблеми номінального аутсайдера, який дав гідний бій фавориту. Час, що залишився в меншості Шахтар було важко тримати цей Рух на безпечній відстані від своїх воріт, хоча в результаті у донеччан майже вийшло, і перемогу не дозволив здобути лише фантастичний удар Слюбика на останніх хвилинах, з яким не можна було зробити практично нічого. 

У матчі «Рух» - «Шахтар» донеччані з 17-ої хвіліні вели в рахунку після голу Судакова. Однак на 89-ій Хвілін Богдан Слюбик таки зрівняв рахунок и прініс левів'янам нечию pic.twitter.com/4Q4kehrVnk

— XSPORT.ua (@ xsport_ua) September 25, 2023

Але майже, як відомо, не вважається, і в підсумку помаранчево-чорні втратили очки втретє за вісім турів. 

Зоря - Дніпро-1 0:1

Після нічийного матчу з Гентом (1:1) в Лізі конференцій здавалося, що Зоря потихеньку вилазить з ями, але не так сталось як гадалось. З сильнішим суперником для луганців все було просто і зрозуміло: віддай м'яч і чекай на свої шанси на контратаках, а ось з таким же кризовим Дніпром-1 ця стратегія була менш виправданою. В результаті чорно-білі не створили в атаці практично нічого, а ось колектив Юрія Максимова почав подавати перші ознаки життя: здорово пресингував, швидше доставляв м'яч в небезпечну зону, не витрачаючи купу часу на контроль заради контролю, став набагато різкішим і гострішим, ніж було на старті сезону, і в цілому виглядав якось впевненіше, ніби команда попрацювала з психологом, який повернув їй віру в себе. Тепер подивимося, чи на довго їй вистачить цього емоційного імпульсу і ефекту Максимова, який вже дозволив дніпровському колективу здобути стільки ж перемог, скільки в 11-ти попередніх матчах сезону.

Металіст 1925 - Колос 0:0

Найнуднішим матчем туру без будь-якої конкуренції став саме цей. Колос, який почав сезон з восьми очок в чотирьох турах і отримав багато авансів, остаточно забуксував, а вся його гра як і раніше зводиться до купи боротьби і навісів, а далі – або залетить, або ні. Підопічні Ярослава Вишняка не виграють вже шість матчів у всіх турнірах. На цей раз вдалося хоча б не пропустити, але з забитими м'ячами знову почалися великі проблеми: в останніх п'яти матчах УПЛ команда відзначилася лише двічі. 

А ось Металіст 1925 навпаки забрався несподівано високо: не програє вже в шести матчах поспіль і йде на сьомому місці в турнірній таблиці, мінімально випереджаючи якраз таки клуб з Ковалівки. 

Чи надовго там харків'яни? Скоро дізнаємося, але з кожним таким очком вони закладають непоганий фундамент для уникнення боротьби за виживання в кінцівці сезону.

Михайло Цирук спеціально для ХSPORT.ua

У матеріалі використані фото Getty images, УПЛ