Динамо - РФШ 1:0. Вимучили

Київське Динамо таки здобуло свою першу та останню перемогу в Лізі Європи 2024/25. Так, над РФШ, так, вистраждану, так, гра, як і раніше, залишає бажати кращого, але для команди вона була важлива, і футболісти біло-синіх цього разу показали це не словом, а ділом. 

Для Динамо це була перша перемога за 20 останніх матчів в основній стадії єврокубків, перша з 8 грудня 2020 року, перший сухий матч у єврокубках з 14 вересня 2021 року, перший у кар'єрі сухий єврокубковий поєдинок Руслана Нещерета. 

Кияни перервали цілу купу жахливих серій, заробили 450 тисяч євро та 0,4 бала до таблиці коефіцієнтів, і це, безумовно, чудові новини. Але про те, як це було зроблено, все ж таки варто поговорити докладніше. 

Динамо сильніше, але не сильно

І все ж таки динамівці ще не опустилися до того, щоб сприймати суперника навіть такого рівня як рівного. Віце-чемпіон України вийшов на цей матч як на такий, у якому потрібно виключно перемагати, та загалом володіли ініціативою протягом практично всього поєдинку. Але якість цього володіння має дуже великі питання.  

Контролюючи м'яч 66% ігрового часу, Динамо напрацювало всього на 0,52 гола за коефіцієнтом xG і примудрилося поступитися супернику за цим показником: РФШ досяг показника 1,11. За рештою ключових статистичних даних Динамо виграло: 9:7 за ударами, 3:2 за ударами у площину воріт, але як же гравцям українського клубу не вистачає майстерності для того, щоб конвертувати свій контроль м'яча в реальні моменти! Як же не вистачає, навіть на тлі цього суперника, швидкості мислення та ухвалення рішень. 

Підопічні Олександра Шовковського начебто розуміють основи гри, намагаються робити правильні речі, і здається, що якщо, опинившись у фінальній третині поля, вони почнуть виконувати всі свої дії на частки секунди швидше і на пару десятків сантиметрів точніше, то це навіть можна буде назвати футболом. 

Але сувора правда в тому, що саме ці секунди та сантиметри вирішують усе. Потенційні моменти нікому не цікаві – важливі лише реальні. А що створило Динамо з реальних моментів?  

Гол з офсайду Ваната, ще один момент Ваната у компенсований до першого тайму час, удар Тимчика головою після подачі з флангу, дальній удар Піхальонка та, власне, забитий м'яч. Погодьтеся, якось замало, особливо коли в суперниках лише РФШ. 

Латвійці мали дві гольові можливості, але дуже якісні: у першому таймі Нещерет красиво потягнув удар головою під поперечину, а в другому суперник пробачив киян після кутового. І якщо брати загальну гостроту моментів, то перевага РФШ по xG, напевно, все ж таки доведеться визнати справедливою.

Частковим виправданням для Динамо може бути кадрова ситуація. Проти РФШ не грали п'ять гравців основи – Попов, Буяльський, Шапаренко, Бражко та Дубінчак. І якщо відсутність основного центрального та досить рівноцінно замінного лівого захисників навряд чи можна назвати критичними втратами для цього матчу, то повністю резервний центр поля – аргумент.  

Щоправда, була у цьому центрі своя зірка – Олександр Піхальонок. На тлі решти гравців Динамо він виглядав просто Кевіном Де Брюйне, і загалом дуже справедливо, що переможний гол у цьому матчі забив саме він.  

Все ще виділяється у свої 35 і Андрій Ярмоленко, який продовжує доводити, що відсутність швидкості та різкості можна частково компенсувати власним класом та найвищим рівнем футбольного інтелекту, який 99% футболістів нинішньої УПЛ навіть не снився.  

Похвалити варто і Тараса Михавка, який видав справді сильний матч. Через такі ігри і приходить впевненість, яка надалі повинна дозволити припускатися менше помилок. Якісно відпрацював на своєму фланзі Тимчик, моментами включався Рубчинський, але все це ще далеко не те, чого мають прагнути футболісти Динамо.  

Щоб не чекати на наступну єврокубкову перемогу ще чотири роки, київському клубу доведеться або знайти спосіб змусити різко спрогресувати цих футболістів, або взяти десь нових, готових до цього рівня вже тут і зараз. 

Євросезон, який хочеться забути

Підбиваючи підсумки цього єврокубкового сезону для Динамо хорошого, звичайно, можна сказати дуже мало. Він показав, що Ліга Європи – надто складний турнір для київського клубу на сьогоднішній день. Хоча небезнадійні матчі справді були: Динамо дало гідний бій Ромі, могло досягти кращого результату в поєдинку з Вікторією, хто знає, як би склався без раннього вилучення матч з Ференцварошем, показало характер у грі проти Галатасарая.  

Але для того, щоб результат на табло у всіх цих поєдинках був іншим, гравцям команди банально не вистачає рівня та якості, що, власне, призвело до такого закономірного підсумку.

Добре, що закінчився цей провальний євросезон на мажорній ноті. Єдина перемога на етапі Ліги допомогла Динамо уникнути останнього місця у турнірній таблиці, і випередивши Карабах та Ніццу кияни стали 34-ми. 

Також вони не стали гіршими за жодним із додаткових показників: у Динамо не найгірша різниця м'ячів (-13), адже у Карабаха – -14, не найгірша атака ЛЄ (5 голів), оскільки Лудогорець забив 4, і навіть не найгірша оборона (18 пропущених), оскільки Карабах пропустив 20 голів. 

Радіти таким «досягненням», звичайно, не дуже приємно, але нехай це стане дном, від якого потрібно відштовхнутися та почати рух нагору. А цю єврокубкову кампанію динамівцям потрібно якнайшвидше забути та сфокусуватися на нових викликах: попереду важка боротьба за чемпіонство в УПЛ, перемога в якій автоматично зробить цей сезон успішним.

 

Михайло Цирук спеціально для ХSPORT.ua 

У матеріалі використано фото Getty images, ФК Динамо Київ