Чим вищий рівень матчу та суперника, тим вища ціна помилки. Ліга чемпіонів не прощає абсолютно нічого: ти можеш провести досить сильний поєдинок, не поступатися опоненту, який на папері вважався сильнішим за тебе, створити достатню кількість моментів і мати всі підстави для того, щоб після фінального свистка заявити, що рахунок не відображає того, що відбувалося на полі. Але на табло 0:2, які практично не залишають шансів перевернути результат дуелі у матчі-відповіді. 

Динамо точно не заслужило на ці 0:2, але яке це тепер має значення? Можливості справді були, і по-хорошому цю гру можна було взагалі не програвати, не кажучи вже про різницю у два м'ячі. Але хто заважав киянам використати свої шанси? Могли не програти, але могли програти і більше, адже Зальцбург також запоров два вбивчі моменти: в одному врятував Бущан, а в другому гравець не влучив у ворота. 

Тепер маємо те, що маємо, і для того, щоб проходити далі, команді Олександра Шовковського справді потрібне диво. Чи станеться воно – дізнаємося за тиждень, але те, що на тлі цього суперника київський клуб місцями виглядав досить непогано, все ж таки дає мінімальну надію на порятунок у Зальцбурзі. 

Перші півгодини були якісні, але гол залетів не туди

Були свої моменти і в атаці: два найкращі, звичайно, були у Ярмоленка, однак у капітана Динамо обидва рази виникли проблеми при обробці м'яча. За рівнем футбольного інтелекту Андрій, безумовно, все ще залишається одними з найкращих гравців чемпіонату України, але різкості, на жаль, уже не вистачає. 

Найприкріше, що якщо в не ідеальні, то в дуже хороші стартові 30 хвилин Динамо пропустило. Попов безуспішно викинувся на суперника у спробі відібрати м'яч і залишив за собою надто багато простору, скористатися яким було справою техніки. Зальцбург забив після першого свого моменту, але хто сказав, що потрібно більше? Це Ліга чемпіонів, і тут за кожну помилку може бути покарання. 

Втратили впевненість, але продовжували тиснути

Після пропущеного м'яча Динамо занервувало: почалися невимушені помилки, яких до цього не було, м'яч перестав триматися в ногах, та й загалом гра більше не була рівною. До цього на початку другого тайму Караваєв ще й привіз зовсім необов'язковий пенальті, вже другий у сезоні після того, який був у першому матчі з Партизаном. Так, схильність Олександра потужно розпочинати сезон, а потім поступово здавати вже стає тенденцією. 

За рахунку 0:2 притиснуте до стінки Динамо кинулося рятуватися і знову заволоділо ініціативою, проте вона реалізовувалася вже не так успішно, як на старті гри: багато простих помилок і не так багато моментів. 

Але варто сказати, що вони все ж таки були, навіть у не найкращі відрізки гри для киян. Бракувало зовсім трохи: удар Ваната, який майже вийшов віч-на-віч з воротарем, заблокував захисник, Брагару не вистачило декількох сантиметрів для того, щоб замкнути передачу з флангу, Попов після подачі кутового влучив у стійку, а Шапаренко в останній атаці в матчі не зумів пробити як слід з потенційно гольової позиції. Повинні були динамівці відігравати один м'яч, але все ж таки не змогли, і тим самим практично підписали собі смертний вирок перед повторною грою.

Боротися можна, але потрібна посмішка удачі

Команда Шовковського показала, що готова на рівних боротися з цим Зальцбургом, і за трохи іншого збігу обставин результат так само міг бути протилежним. Однак не можна сказати, що Динамо просто не пощастило: воно поплатилося за не найправильніші та найефективніші рішення в окремо взятих, дрібних епізодах, з яких і складається гра та результат.

Чи є шанси відіграти мінус два у Зальцбурзі? Вони мізерні. Але не поступитися цьому супернику в якості футболу киянам цілком під силу, і якщо динамівці вийдуть на матч не приреченими і робитимуть те, що вміють, інтрига в цьому протистоянні ще може воскреснути. Однак без посмішки удачі не обійтися: біло-сині пропустили багато можливостей у першій грі, і тепер потрібно, щоб усе те, що не залетіло в Любліні, залетіло вже в Зальцбурзі.

Михайло Цирук спеціально для ХSPORT.ua

У матеріалі використано фото ФК Динамо Київ