Без шести очок в цих поєдинках про шанси на вихід на чемпіонат Європи безпосередньо через кваліфікацію можна забути, і підопічним Сергія Реброва цілком під силу виконати це завдання. Однак напередодні одного з вирішальних моментів всього відбіркового турніру дуже насторожує кількість кадрових проблем синьо-жовтих.
Україна в досить непідходящий момент втратила відразу декілька лідерів. Через травми команді не зможуть допомогти вінгер Жирони Віктор Циганков і капітан збірної Андрій Ярмоленко, і подібні втрати просто неможливо буде не відчути. З менш значущих проблем можна відзначити також пошкодження запасного голкіпера Андрія Луніна.
Перед вересневим збором національної команди ми складали альтернативну збірну України з тих, кого Сергій Ребров не взяв в справжню. І в такій ситуації багато футболістів з неї дуже навіть можуть стати в нагоді синьо-жовтим, як мінімум в якості гравців ротації.
Власне, деякі вже стали: відразу три виконавці зі збірної XSPORT добровільно або вимушено були викликані на жовтневі поєдинки.
Йдеться про голкіпера Шахтаря Дмитра Різника, викликаного замість Андрія Луніна, півзахисника Дженоа Руслана Маліновського і новачка англійського Сандерленда Назарія Русина, який повинен буде замінити в списку самого Андрія Ярмоленка.
А тепер, з огляду на всі наші проблеми і втрати, традиційно спробуємо зібрати основний склад української національної команди на найближчий матч з Північною Македонією.
Воротар: Анатолій Трубін (Бенфіка)
Перед вересневими матчами я віддавав перевагу голкіперу Динамо Георгію Бущану, так як Трубін тоді абсолютно не грав за свій клуб. З такою логікою, очевидно, погодився і головний тренер команди Сергій Ребров, і саме перший номер київського клуба захищав ворота синьо-жовтих в протистояннях з Англією та Італією. Зараз же колишній страж воріт Шахтаря в повному порядку: стабільно виступає за новий клуб, вже встиг провести кілька яскравих матчів і відіграв два крайніх поєдинки чемпіонату Португалії на нуль. Тому цілком можливо, що на цей раз вибір тренерського штабу буде зроблений на користь молодого воротаря орлів.
Лівий захисник: Віталій Миколенко (Евертон)
Якщо перед минулим збором національної команди кандидатура Миколенка викликала певні сумніви, оскільки він абсолютно не грав за свій клуб, то зараз не викликає. Віталій повернув собі місце в стартовому складі Евертона і вже встиг провести кілька поєдинків, як, наприклад, проти Арсенала, Брентфорда або Борнмута, на досить високому рівні. Так що з кандидатом на позицію основного лівого захисника все виглядає максимально очевидно.
Центральні захисники: Микола Матвієнко (Шахтар) та Ілля Забарний (Борнмут)
Тут у збірної України теж все стабільно. Думаю, що ні недавня травма Матвієнка, після якої він встиг провести лише один матч проти Антверпена в Лізі чемпіонів, ні відверто слабенька гра Забарного в крайньому поєдинку АПЛ з Евертоном не змусять Сергія Реброва змінити склад цієї перевіреної пари центральних оборонців, адже нічого кращого на цю позицію у нас просто немає.
Правий захисник: Юхим Конопля (Шахтар)
Ще у вересні вибір на цій позиції з великою ймовірністю був би зроблений на користь динамівця Олександра Тимчика, але перед грою з Англією він отримав травму, а ось Конопля відіграв два повних матчі з топовими суперниками дуже гідно. Навіщо ж тепер ламати те, що і так непогано працювало? До того ж Тимчик зараз знаходиться далеко не в найкращій формі і переживає не найкращі часи: проблеми з роботою в обороні, веденням єдиноборств і грою один в один нікуди не поділися. Це наочно продемонстрував останній матч Динамо проти Полісся, де швидконогий Макуана часом робив з Тимчиком все, що хотів. З урахуванням всього цього, Юхим Конопля зараз виглядає оптимальнішим варіантом. До того ж, забігаючи наперед, на правому фланзі атаки з великою ймовірністю може вийти Олександр Зубков, і його зіграність з Коноплею буде куди кращою, ніж з Тимчиком.
Центральний опорний півзахисник: Тарас Степаненко (Шахтар)
Ще одна вічна класика. Поки Тарас Степаненко буде живим, здоровим і здатним ходити, в опорній зоні збірної України буде грати саме він, адже ніхто інший в нашій країні, на сьогоднішній день, не здатний так якісно руйнувати гру суперника в центрі поля, відбирати м'яч і за необхідності допомагати власним захисникам. Так що романтикам, які хочуть скоріше побачити в головній команді молодого Володимира Бражка, варто трохи почекати, а поки тренерський штаб при виборі футболіста на цю позицію явно продовжить робити ставку на досвід.
Центральний півзахисник: Олександр Зінченко (Арсенал)
На Олександра Зінченка в двох майбутніх матчах лягає дуже відповідальна місія. Крім традиційних ролей головної зірки, лідера роздягальні і негласного капітана команди за відсутності Циганкова і Ярмоленка йому належить стати ще й головним, майже єдиним носієм високого рівня футбольного інтелекту. З втратою вінгерів Жирони і Динамо наша команда, як не крути, серйозно втратить в здатності думати, шукати і знаходити якісь складні, нестандартні рішення на полі. Зінченко – один з небагатьох гравців збірної, які можуть це робити, і дуже сподіваємося, що в матчах проти Північної Македонії та Мальти у нього все вийде.
Центральний півзахисник: Георгій Судаков (Шахтар)
Георгій Судаков – заступник головного носія футбольного інтелекту і та сама друга людина, здатна думати на футбольному полі на високому рівні. Якщо до вересневих матчів збірної він підходив після травми і майже без ігрової практики, але при цьому все одно зіграв дуже непогано, то зараз найяскравіший талант донецького Шахтаря в повному порядку: грає на постійній основі і прекрасно справляється з функціями диспетчера атак гірників. Від Судакова, як і від Зінченка, в двох найближчих матчах нашої національної команди буде залежати дуже багато.
Лівий вінгер: Михайло Мудрик (Челсі)
Михайло Мудрик – ще один гравець, якому в протистояннях з Північною Македонією та Мальтою доведеться приміряти нову роль. Раніше атаки збірної України розвивалися переважно через правий фланг. Так уже склалося історично з часів топового Ярмоленка, а сьогодні його завжди готовий гідно замінити Циганков. Але коли ані Ярмоленка, ані Циганкова немає в команді, то саме Мудрику належить стати головною ударною силою в атаці нашої команди. Тепер це не просто швидкий талановитий хлопець, який в разі чого втече і, може бути, створить момент, а може і не створить, як вийде. На найближчі два матчі він – лідер атаки збірної України, хоче він цього чи ні. Оптимізму і надії на те, що Михайло впорається, додають його останні ігри за Челсі. У матчах з Астон Віллою, Брайтоном і Фулгемом український вінгер справді виглядав непогано, і нагородою за це став його дебютний гол за лондонський клуб. Тепер пора б забити свій перший м'яч і за національну команду.
Правий вінгер: Олександр Зубков (Шахтар)
А які варіанти? Зубков, при всій повазі, лише третій кандидат на цю позицію, але, коли перші два недоступні – настає його час. Насправді, якщо перестати порівнювати Олександра з Ярмоленком або Циганковим, то не все так погано. Залізний гравець основи Шахтаря з хорошим ударом і фізичними даними, свого часу встиг пограти за збірну і досить непогано там себе проявити. У тій самій здатності думати і креативити він, звичайно, істотно поступається і Андрію, і Віктору, але в іншому – варіант цілком робочий. Якщо Зубков ще й перестане бити по воротах при першій-ліпшій можливості, що він частенько любить робити в іграх за клуб, то все буде просто чудово.
Форвард: Артем Довбик (Жирона)
На гру проти Англії у вересні Сергій Ребров несподівано зробив ставку на Романа Яремчука, але думаю, що це була разова акція. Головним претендентом на статус основного нападника збірної України як і раніше виглядає Артем Довбик, який остаточно став гравцем стартового складу в Жироні і вже встиг відзначитися п'ятьма результативними діями в Ла Лізі (3+2). А ось за збірну Артем не забивав давненько – з матчу Ліги націй проти Вірменії (5:0) у вересні минулого року. І два поєдинки з суперниками, поступаються в класі – прекрасна можливість для того, щоб це виправити.
