Футбольні втікачі. Чим небезпечний прецедент роспутька та членів персоналу Кривбаса?

Український інформаційний простір було розірвано у п'ятницю, 13 жовтня, новиною про неповернення до України півзахисника юнацької команди Шахтаря олександра роспутька. Футболіст після матчу Юнацької ліги UEFA проти Антверпена (2:1) просто не сів на літак разом з командою.

Майже одразу з'явилися чутки щодо потенційного переходу до петербурзької звєзди, яку тренує інший зрадник донеччан геннадій зубов. Однак у клубі з боліт одразу ж відхрестилися від гравця. Але при цьому озвучили цікаву інформацію про те, що той попросив політичного притулку на росії.

Сьогодні у багатьох ЗМІ поширюються новини про гравця Шахтаря Олександра Роспутька. Футболіст залишив розташування донецького клубу і попросив політичний притулок у Росії.

Дехто припускає, що футболіст може опинитися у «Звєзді» через зв'язок з тренером нашої команди Геннадієм Зубовим. Від імені клубу заявляємо, що цей футболіст не має відношення до нашого клубу. Вимагаємо припинити поширювати цю неперевірену інформацію.

Протягом декількох годин після появи інформації про «зникнення» гравця в Шахтарі підтвердили «зникнення» виданню UA-Футбол.

Підтверджуємо факт неповернення Олександра Роспутька до України після матчу з Антверпеном. Гравець отримав посадковий квиток, здав валізу і не з'явився на посадку в літак. Ми не можемо стверджувати, у якому напрямку зник гравець. У нас немає інформації.

За добу ведучий програми «ТаТоТаке» Михайло Співаковський поділився інформацією щодо політичної позиції роспутька. Вона багато ставить на свої місця.

Що кажуть про самого гравця? Кажуть, що чувак досить дивний, досить замкнутий, інтроверт, в системі Шахтаря знаходився з U-9. Одним говорить одне, іншим - інше. Від нього вже всі відхрестилися.

Роспутько - уродженець Горлівки, він з Донбасу, його родичі були в Росії, наскільки я знаю. Кажуть, це людина, яка свідомо вважала, що Україна бомбить Донбас, що зараз прийдуть «наші» і звільнять нас. У Шахтарі мені сказали, що якби він якось проявляв це в колективі, то його точно там не прийняли б.

Також стало відомо, що представникам Шахтаря вдалося зв'язатися з роспутьком. Журналіст Володимир Звєров повідомив, що футболіст переодягнувся у вбиральні у «цивільний» одяг, знявши із себе спортивний костюм «гірників» та втік. Транзитом через Туреччину він вирушив на росію.

Чувак пішов у вбиральню, зняв спортивний костюм Шахтаря, переодягнувся в цивільне і просто звалив. Повідключав телефони, повилогінювався та повидаляв себе з усіх соцмереж. Коли вже всі летіли, то зрозуміли, що він зник, але зв’язку з ним вже не було. Чекати і шукати його ніхто не надіявся, тому полетіли без нього.

Роспутько вийшов на зв’язок з представниками Шахтаря через деякий час після прильоту команди в Україну. І поговорив з представниками Шахтаря, які йому чітко донесли: «Що ти робиш?».

Вже стало зрозуміло, що транзитом через Стамбул він полетів на рашку. До нього додзвонилися представники Шахтаря. До чувака в якийсь момент почало доходити, що він натворив.

Що може чекати на роспутька після втечі? Хавбек не встиг підписати новий п'ятирічний контракт. Поки «стара» угода до літа 2024 року продовжує діяти, футболіст не може укласти контракт із іншим професійним клубом. Однак у Шахтарі мають намір розривати угоду з гравцем.

Якщо він не повернеться – контракт буде розірвано з вини гравця. Клуб залишає за собою право вимагати з гравця фінансову компенсацію. Ми будемо діяти виключно в рамках діючого законодавства. Гравець має нести відповідальність як працівник клубу і як громадянин України, який порушив умови контрактних відносин і положення правил перетину кордону, якщо він в установлений час не повернеться до країни.

Про можливі санкції щодо роспутька розповів спортивний юрист Ілля Скоропашкін для «Українського футболу».

Маючи діючий контракт з одним клубом, гравцеві технічно неможливо заявитись за інший клуб, навіть з урахування поправок. Це можна зробити лише після закінчення діючого контракту або через повідомлення про розірвання контракту через якісь порушення (невиплата зарплати, аб’юзивна поведінка  тощо) чи з посиланням на славнозвісний Додаток 7, який не розповсюджується на футболістів з українським громадянством. 

В іншому випадку, до гравця можуть бути застосовані дисциплінарні санкції у вигляді спортивної дискваліфікації до 6 місяців на додачу до штрафу, про який йшлося вище.  Окрім того, санкції можуть бути застосовані до нового клубу, як такого, що схилив гравця до порушення контракту.

Відповідальність за дострокове одностороннє розірвання контракту зазвичай передбачена самим контрактом. Після справи Зінченка донецький Шахтар  прописує в контрактах дуже солідні штрафи. В деяких контрактах я бачив цифру в 30 мільйонів євро. Інше питання ‒ щодо обґрунтованості такого штрафу та можливості його реально стягнути. Але це вже справа юристів клубу.

Якщо абстрагуватися від юридичної сторони питання, то проблемою для гравця у пошуку нового клубу може стати і величезна репутаційна шкода для нього ж. Хто при здоровому глузді захоче зв'язуватися із гравцем, який у будь-який момент може порушити контракт? Крім того, зрадників не люблять ніде. Це добре відомо багатьом колаборантам з тимчасово окупованих територій України. Їх якщо не прибирають, коли вони стають не потрібні, то ставляться максимум, як до «шісток».

Вже 15 жовтня після гучної детективної історії стало відомо про втечу за кордон двох працівників Кривбасу. Це фотограф роман медведєв і SMM-фахівець роман лопатін. За інформацією KDK, вони зникли з розташування клубу під час матчів жіночої Ліги чемпіонів проти Парижу (6.09) і Лінчепінга (9.09). За даними Tribuna.com, втеча трапилася за місяць до того у період проведення контрольних матчів.

Інформації про цей кейс набагато менше, ніж про попередній. Відомо, що лопатін раніше працював у донецькому Олімпіку одіозного Владислава Гельзіна. Екс-депутат Донецької облради від «партії регіонів» у 2022 році був помічений у Монте-Карло. Цікавий збіг.

Незважаючи на відмінність у кількості деталей, обидва випадки є дуже небезпечними для українського футболу і спорту в цілому. Найочевидніше – це, звичайно ж, негативний вплив на репутацію країни. Імідж держави, з якої хочеться бігти, не те, що додає мотивації продовжувати її підтримку. Тут залишається лише сподіватися на більшу кількість людей на Заході, які розуміють, що мобілізація – це міра, що апріорі не може подобатися всім. А скоріше, навіть навпаки.

Є і позитив у тому, що український футбол у якомусь плані проходить очищення. І дійсно, чим менше «ждунів» у ньому залишатиметься, тим краще для нас же. Однак набагато краще не мати проблеми взагалі, аніж позбавлятися від неї.

При цьому, величезна небезпека полягає у тому, що якщо подібні історії й надалі почнуть спливати, то Кабміну доведеться вносити корективи у постанову про допуск виїзду спортсменів за кордон. Аж до повної заборони. А це – шлях до моментальної деградації у ситуації, яка і без того гірше не вигадаєш. Або доведеться миритися з поточним станом речей за зростаючою розколу в суспільстві на рівних і тих, хто рівніший, а також джерел для антиукраїнської пропаганди на Заході.

Іншою альтернативою є, як не дивно, радянський досвід. Не секрет, що під час поїздок спортивних команд на міжнародні змагання, у делегації обов'язково був присутній співробітник КДБ. Однак мінусів набагато більше, ніж плюсів. І за таких розкладів примудрялися тікати. Співробітники СБУ дуже потрібні для вирішення внутрішніх і безпосередньо пов'язаних із війною проблем. Ну, і як мінімум, це не демонструє демократичний устрій держави. Одразу виникає питання: «А за що воюємо?».

Так, проблема не нова. Список порушників правил виїзду серед спортсменів було опубліковано Міністерством молоді та спорту ще у травні та оновлено у червні. Але питання до футболістів були відносно їх трансферів до закордонних клубів. Наразі ж ми маємо справу із прямою втечею. Якщо раніше можна було вести дискусії, щодо солідних переводів на ЗСУ із зарплат і прославлення України, то зараз все, на жаль, очевидно.

Що робити? Очевидно, ми маємо справу з провалом у роботі з футболістами та персоналом. Але конкретного рецепту вирішення проблеми немає. Неможливо аналітично оцінити реальний рівень роботи з персоналом. Це внутрішні справи клубів. До того ж залишається проблема виявлення небезпечних установок у футболістів і працівників клубу, про що відверто зізналися у Шахтарі.

Якщо б передумови були – гравець би залишився в Україні і не поїхав би на матч юнацької Ліги чемпіонів. Зараз він не виходить на зв'язок.

Дійсно, декілька днів тому людина огорнувшись у національний прапор віддає данину поваги державному гімну. А сьогодні він біжить. І не куди-небудь, а саме до країни-терорриста.

Тут слід мати направду сильні soft-skills для виявлення настільки прихованих шкідливих ідей всередині людини. Дані навички точно не мають недооцінювати при прийомі фахівця на роботу. Складнощів додає те, що футбольний клуб – це часто сотні людей, а іноді – далеко не одна. Простежити за всіма – нетривіальне завдання.

Сергій рафаїлів – екс-гендиректор ФК Зоря

Залишається сподіватися, що подібні випадки залишаться одиничними. Ще свіжий у пам'яті скандал із порушенням комендантської години одними футболістами і підтримкою незаконних дій іншими. А скільки ще всього ми не знаємо про людей, за якими спостерігаємо один-два рази на тиждень? А яка частина нашого суспільства у цілому готова цілувати окупаційний чобіт? Питання, які наштовхують на дійсно страшні думки.