Головний конкурент Динамо, новачок Турецької Суперліги та саудівський топ-клуб: до яких команд переходили українці цієї зими?

5 місяців тому

Трансферне вікно у більшості країн Європи ось-ось закриється, але цієї зими ми вже встигли побачити кілька переходів українських футболістів за кордон, зокрема тих, хто виступав чи виступає у нашій національній збірній.

Клубну прописку та чемпіонат, зокрема, змінили Георгій Бущан, Тарас Степаненко, Данило Сікан та Максим Таловєров. Всі ці не останні для українського футболу люди розійшлися різними лігами та клубами, за якими нам тепер доведеться стежити набагато уважніше, ніж раніше.

Тож буде не зайвим більше дізнатися про клуби, до яких приєдналися українці.

Хайдук Спліт – Назарій Русин

Почнемо з хорватського Хайдука зі Спліта, де свою кар'єру спробує реанімувати Назарій Русин. Після невдалого періоду в Сандерленді форвард приєднався до нової команди на правах оренди з правом викупу, і у своєму дебютному матчі навіть встиг відзначитись асистом, який, щоправда, не врятував команду від поразки Локомативі (2:3).

Клуб зі 113-річною історією вважається одним з хорватських грандів та головним суперником та ворогом загребського Динамо, якому, щоправда, вже дуже давно не може створити проблеми на футбольному полі. Хайдук 15 разів вигравав чемпіонат Югославії та Хорватії, 17 разів брав національний кубок та 5 – суперкубок. Проблема лише у тому, що все це було давно.

Своє останнє чемпіонство Хайдук здобув ще в сезоні 2004/05, і після цього почалася гегемонія Динамо Загреб, яка лише на один сезон перервалася тріумфом Рієки. Крайнім трофеєм для колективу зі Спліту був Кубок Хорватії, виграний у сезоні 2022/23.

У чемпіонаті Хайдук останніх років – навіть не завжди друга сила. Команда брала срібні медалі національної першості у сезонах 2021/22 та 22/23, але перед цим подібного не траплялося 10 років. У попередньому сезоні цьому клубу також довелося задовольнятися лише третім місцем – після Динамо та Рієки.

Не виблискує Хайдук останніми роками у єврокубках. Цього сезону команда вилетіла в третьому раунді кваліфікації Ліги конференцій від словацького клубу Ружомберок (0:0; 0:1), минулого не пройшла там же грецький ПАОК (0:0; 0:3), а востаннє грала в основній стадії єврокубків ще у сезоні 2010/11.

Але все може змінитися саме цього сезону. Динамо має великі проблеми на внутрішній арені, і після 20-ти турів чемпіонату Хайдук йде в турнірній таблиці на другому місці, відстаючи від лідируючої Рієки всього на два очки. Найкращого шансу поборотися за перше за 20 років чемпіонство найближчим часом може і не бути, і цілком можливо, що український нападник допоможе його здобути команді.

З зіркових гравців у Хайдуку виділити нема кого, але крім Русина там є ще один українець – 19-річний воротар Давид Фесюк. За першу команду він, звичайно, не грає, але це не завадить йому стати помічником Русина в адаптації та якихось побутових питаннях.

Аль-Шабаб – Георгій Бущан

Колишній голкіпер Динамо Георгій Бущан також перейшов до клубу з історією, хоча, говорячи про чемпіонат Саудівської Аравії, про неї взагалі згадують нечасто. За 78 років свого існування Аль-Шабаб, за який проданий за 3 мільйони євро Бущан уже встиг провести свій перший матч і пропустити три голи, шість разів ставав чемпіоном Саудівської Аравії, вигравав різні внутрішні кубки і навіть має певні успіхи на міжнародній арені, такі як виграний у 2001 році Кубок кубів Азії.

Але, як і у випадку з Хайдуком, найкращі часи Аль-Шабаба тепер у минулому. Зараз ця команда бореться, у кращому разі, за місця, що дозволяють потрапляти до міжнародних турнірів, в останніх сезонах фінішувала на 8, 4 та 4 позиціях, а до медалей востаннє добиралася у сезоні 2020/21, коли стала другою.

У поточній кампанії Аль-Шабаб поки що йде шостим, і його перспективи поборотися за топ-3 та зону ЛЧ досить сумнівні: від неї команду відокремлює 9 очок. Натомість Бущан, окрім усіх фінансових переваг свого переходу, ще й матиме можливість пограти з колишніми зірками європейського футболу.

Разом з ним за Аль-Шабаб виступають Янік Карраско, Джакомо Бонавентура, Глен Камара, Даніель Поденсе, а головним тренером Георгія буде легендарний турецький наставник Фатіх Терім.

Еюпспор – Тарас Степаненко

Нову команду Тараса Степаненка не можна назвати легендарним представником турецького футболу, хоч Еюпспор існує вже 106 років. Поточний сезон став для Еюпспора першим в історії на рівні елітного дивізіону, але команда увірвалася до Суперліги як додому.

Після 21-го туру чемпіонату новий клуб Степаненка йде у турнірній таблиці на четвертому місці, що дозволяє потрапити до кваліфікації Ліги конференцій. При цьому від третьої позиції та зони ЛЄ команду відокремлює лише одне очко, а п'ятий Гезтепе відстає на п'ять – тобто шанси вперше в історії потрапити до єврокубків дуже і дуже високі. Тепер частиною цієї історії стане і Тарас Степаненко, тож подивимося, чи виступить він на міжнародній арені і з новим клубом.

Трабзонспор – Данило Сікан та Олександр Зубков

Відразу двоє гравців Шахтаря приєднаються до більш статусного турецького колективу, і якщо перехід Сікана вже відбувся офіційно, і він навіть встиг дебютувати за клуб, то про трансфер Зубкова мають оголосити найближчим часом. Трабзонспор майже вдвічі молодший за Еюпспор – йому всього 57 років. Але статус цього колективу, звичайно, значно вищий.

Трабзонспор вигравав Турецьку Суперлігу сім разів, причому останній був відносно недавно – у сезоні 2021/22. Команда 9 разів брала національний кубок і п'ять разів досягала 1/8 фіналу єврокубків: один – Ліги чемпіонів та по два – Ліги Європи та Кубка кубків. Щоправда, після чемпіонства трирічної давності Трабзоспора не вдається боротися найвищі місця в чемпіонаті: у двох наступних сезонах вони займали шосту і третю позицію.

Але після бронзи минулого сезону пробитися в основну стадію Ліги конференцій не вдалося, і турецький колектив поступився у вирішальному раунді відбору швейцарському Санкт-Галлену.

У чемпіонаті цього сезону також не клеїться. Зараз Трабзонспор посідає 11-те місце без жодних претензій на єврокубки, але, можливо, у наступних кампаніях для Трабзона все складеться інакше. Серед зіркових гравців тут можна виділити досвідченого екс-захисника Атлетіко Стефана Савіча.

Не можна забути і про те, що в парі з ним зараз грає наш Арсен Батагов, який останнім часом впевнено закріпив за собою статус основного футболіста. І для українських новачків його наявність у команді, звісно, величезний плюс.

Плімут – Максим Таловєров

Найбільше питань з погляду вибору нової команди було до Максима Таловєрова, адже він перейшов до Плімута – в останню команду англійського Чемпіоншипу. Розповісти про цей клуб особливо немає чого: всю свою 139-річну історію він виступає в нижчих лігах.

Зараз від рятівної 21-ї позиції, яка дозволить Плімуту уникнути вильоту до третього дивізіону, команду відокремлює чотири бали, і ризик не дістати до неї, звісно, досить серйозний. З іншого боку, зараз команда проводить непогану трансферну кампанію, і якщо все ж таки не вилетить, то наступного сезону, цілком можливо, боротиметься за набагато вищі завдання.

До того ж з позиції Таловєрова перехід теж досить зрозумілий. У ЛАСку він не був залізобетонним основним, тут має на це всі шанси. До того ж Плімут – це Англія, з усією своєю неймовірною атмосферою, футбольною культурою та іншими перевагами, і поринути в неї, хай і не на рівні елітного дивізіону, це чудовий досвід.

У дебютному матчі Таловєрова Плімут вперше з 5 листопада минулого року здобув перемогу в чемпіонаті, а сам українець видав дуже сильну гру, ставши найкращим гравцем за версією вболівальників та спонсора клубу. Якщо футболіст і команда продовжать так само, то всі шанси на порятунок є.