Ілля Крупський: «Не треба вішати собі медалі за нічию з Динамо»

Захисник Ворскли та молодіжної збірної України Ілля Крупський, який належить Металісту 1925, в інтерв'ю XSPORT пригадав події матчу 19 туру УПЛ проти Динамо (1:1).

Взимку Ілля став одним з хедлайнерів трансферного вікна в України, здивувавши вибором на користь першолігового Металіста 1925, маючи на руках запрошення від Шахтаря та Нью-Інгленд Революшн. 

Зараз Крупський сфокусований допомогти Ворсклі втриматись в еліті та потрапити в заявку молодіжки на Євро-2025.

– Ворскла рестартувала в УПЛ дещо контраверсійно. Що не так?

– Неприємний початок. Вільйович (головний тренер Юрій Максимов – прим.) говорив про те, що ми не взяли жодного очка з прямим конкурентом. Нам нічого не залишилось, як битися в кожному матчі, що залишився. З Оболонню не вдалося, зробили висновки. На Динамо вийшли вмотивованіші, агресивні. Хотіли перемогти. Я вважаю, що з Динамо ми втратили 2 очки, а не здобули 1 бал.

В УПЛ зараз можна побачити багато непередбачуваних матчів. Команди відходять після зборів, втягуються в другу частину чемпіонату.

– Відсутність Максимова на бровці дала відчути себе розкутішими?

– Це йшло від нас зсередини. Після гри з Оболонню були засмучені результатом, а також, що не зіграли проти Динамо в Полтаві. Цей фактор також вплинув. Потрібно в наступних матчах підтверджувати, що нічия в Києві не була випадковою.

– В Полтаві могли б дотиснути Динамо?

– Ми і в Києві не залишились без підтримки. Якщо згадаєте наш матч в КУ, то десь за рахунок трибун ми тримались 120 хвилин (Ворскла поступилася з рахунком 1:3 – прим.)

Ніхто не хоче боротись за виживання, адже Ворскла – команда з великою історією. майже 30 років команда не вилітала з вишки. В Полтаві має бути команда, яка представлена на найвищому рівні.

– Гра проти Динамо – найкраща в сезоні для Ворскли?

– Ми приїхали здобути результат, а не покрасуватись на фоні лідера і поїхати додому з київським тортом в руці. Довели самим собі, в першу чергу, що зможемо грати з будь-яким суперником. Нав'язали Динамо свій футбол. Мали моменти, піймали свою хвилю. Можу відзначити, як нас підсилили з лавки Мякушко, Ієде, Ндукве. Так, не виграли, але потрібно демонструвати таку гру в кожному матчі, аби більше людей приходили на стадіон. Бачили, що в Полтаві вміють грати в футбол. Це найголовніший посил.

– Не секрет, що у Динамо є проблеми з грою на другому поверсі при обороні. На цьому робився акцент при підготовці?

– До цього прийшли вже по ходу, коли зрозуміли, що через короткі передачі не виходить – окей, будемо завантажувати. Динамо так само готувалось до нас.

– Недооцінка Динамо мала місце? Ніби вони не знали, що ти можеш подавати. На рівному місці могло бути дві гольові.

– Можу з вами погодитись. Ми старались відходити від свого, а потім підлаштовувались під Динамо.

– Якою була реакція, коли побачили, що по статистиці перебили суперника?

– Між собою говорили в автобусі, що не треба вішати собі медалі за цю нічию. Ми ще нічого не зробили, щоб убезпечити себе від зони вильоту.

– Не залишає відчуття, що Ворскла в цьому сезоні не може знайти себе. Погоджуєшся?

– Справді. Програний фінал Кубка України Шахтарю (1:2) міг надломити. Ми були не готові грати на рівних з такою командою. На початку сезону не було такої довгої лави, як зараз. Багато загубили очок там, де не повинні були цього робити. З таких дрібниць і складається результат. А потім бачиш свою команду внизу таблиці.

– Ворскла з приходом Максимова додала у варіативності?

– Юрій Вільйович дав нам впевненість. У нас гарний підбір виконавців, але чогось бракувало, десь не лізло і тд. Треба рухатись далі. Можемо зіграти і в 4 захисники і в 5. Зараз не лізе, але ні чого. Треба вірити.

– Якою видалась зимова передсезонка?

– Мені здається, що для Вільйовича було важливим пройти ці збори. Він багатьох хлопців вже давно знав. Підійшли до чемпіонату в хорошій фізичній формі. Команда грає 90 хвилин , витримувала темп. Відпрацьовували заготовки, схеми, які можна буде використовувати в матчах. Тренер краще вивчив наші можливості і хто може закрити кілька позицій.

– Як зимові новачки інтегруються?

– Хороша трансферна кампанія. Всі інтегруються в гру команди і допоможуть залишитись в УПЛ. Це дуже якісні гравці.

– Як вболівальники реагують на останні результати?

– Дуже переживають за нас. На вулиці можуть запитати: Що не так? Чому гра не йде? Скільки можна програвати? Ми пояснюємо, що кожен з нас переживає, копається в собі, цитуючи класику: В церкву перед кожною грою ходимо. Критикувати будуть завжди і я до цього рівно ставлюсь, адже люди при бажанні завжди знайдуть привід, за шо зачепитись.

– Яка зараз атмосфера панує в таборі Ворскли?

– Ми свідомі того, що маємо нашу долю вирішувати самі, а не труситись потім. як зіграють суперники. Всі наші конкуренти набирають очки. Нам ніхто не подарує місце в УПЛ.

– Після подій в міжсезоння, гадаю, шкіра потовстішала.

– Можна і так сказати (посміхається)

– Судячи з твоїх слів, для тебе принципово віддати всього себе Ворсклі, щоб достойно піти?

– Я хочу допомогти Ворсклі залишитись в УПЛ і піти з високо піднятою головою. Не залишити команду в такому становищі, а віддячити клубу, який мене виховав.

– У Ворсклі ти попрацював з різними тренерами. Хто найбільше справив на тебе враження?

– Якщо вже про всіх говорити, то я б ще відзначив Віталія Косовського в U-19. Василь Анатолійович Баранов так само зробив багато.

– Скрипник не дав результат, але багатьом з вас почав довіряти в першій команді.

– Віктор Анатолійович завжди був відкритий для нас. Він багато розповідав про Німеччину, ділився своїм досвідом з нами. Не лише про часи Вердера, але і Ригу, потім Зорю, від якої я дуже сильно кайфував, коли ще був в ДЮСШ Металург. Не міг повірити, що зможу попрацювати з тренером такого рівня.

– Шкода, що в Металісті 1925 не перетнулись...

– Сподіваюсь, що Патрік допоможе мені спрогресувати і вийти на новий рівень.

– Ворскла завжди славилася талановитою молоддю. Зараз багато розмов навколо Хрипчука, Нестеренка, Павлюка. Хто після тебе може зробити наступний крок?

– Я б хотів ще відзначити нашого воротаря Олександра Домолегу, який не так багато грає, проте з часом він може про себе заявити, як і решта хлопців. Я можу побажати їм, щоб у них все склалося. Вони дуже працьовиті і на кожному тренуванні, і в матчах залишають всього себе на полі

– Рішення дограти сезон у Ворсклі було продиктоване наявністю практики перед молодіжним Євро?

– Я дуже важко виборював місце в молодіжці. Це був головний посил, гарно підготуватись до Євро і допомогти Ворсклі вирішити свої завдання.

– Як тобі працювати під керівництвом Унаї Мельгоси в молодіжній збірній України?

– Великий контраст. Після знайомства з Унаї зловив себе на тому, що до цього я в футбол і не грав (посміхається). Немов з літа в зиму зайшов. Експресивність, через яку вони передають тобі своє бачення. Після того ще більше загорілись очі більше працювати.

– Найбільш пам'ятна гра відбору на Євро?

– Дебют проти Азербайджану (2:0), коли віддав гольову.

– А що скажеш про крайні спаринги з молодіжками Італії та Португалії?

– Між собою жартував з хлопцями, коли на моєму фланзі грав Куенда зі Спортинга. Він нагадував Рафу Леау. Ми так про себе подумали: Добре, що ми не граємо (посміхається).

– Можна сподіватись на хороший виступ від вас у Словаччині?

– У нас гарна команда з класним підбором гравців. Нам під силу показати непоганий результат.

– Стежиш за Металістом 1925?

– Стараюсь не пропускати матчі Металіста 1925. Тримаю руку на пульсі. Зі мною постійно на зв'язку Патрік ван Леувен, віцепрезидент клубу Богдан Бойко. Зідзвонюємось, цікавляться моїм станом справ.

– Судячи по спарингах, поки важкувато входять...

– З того, що я знаю, всі зараз працюють на результат в офіційних матчах, аби вирішити завдання потрапити напряму в УПЛ.

– В теорії Ворскла і Металіст 1925 можуть зустрітись у стикових матчах. Не замислювався про це?

– Дуже цього не хочеться. Сподіваюсь, що Ворскла уникне стиків, а Металіст 1925 вийде напряму.

– Transfermarkt стверджує, що орендна угода з Ворсклою спливає 30 червня, що робить твою потенційну участь у цій парі реалістичною.

– Я не хочу притягувати ці думки (посміхається).

– Ван Леувен пояснював тобі, як він бачить тебе у свої схемах?

– Жодних проблем не буде зіграти з трьома центрбеками, в чотири захисники. Дайте мені фланг і я зроблю максимум користі. Конкретніше зможу сказати вже, коли безпосередньо познайомлюсь з Патріком і побуду в цьому тренувальному процесі.

Мені дуже близький тренерський підхід європейців, що вони від тебе просять максимум у всьому. Що б ти не робив. Завжди бути сконцентрованим.

– На твою адресу можна було чути, що як можна було поміняти Першу лігу на ЛЧ, відмовивши Шахтарю. Тобі є, що додати?

– Металіст 1925 – цікавий проєкт, який з часом динамічно розвиватиметься.

– Можеш підтвердити, що після підписання контракту з Металістом 1925 ти міг піти в оренду за кордоном?

– Можу підтвердити. Був варіант поїхати в Польщу або Ізраїль, які були зацікавлені. Я зробив вибір на користь рідного клубу.

– Можна говорити про те, що вибір на користь Металіста 1925 був спільним рішенням з твоїм агентом Костянтином Сосенком?

– З Костею ми дуже багато спілкуємось. Багато говоримо про футбол, життєві штуки. Цей трансфер – наше спільне бачення. Я задоволений нашою співпрацею.

– Європейський футбол перебуває в твоєму фокусі?

– Стараюсь багато дивитись матчів, аналізувати, звертати увагу на дрібниці, які багато вирішують у футболі.

– Є чемпіонат, в якому хотів би себе спробувати?

– Якщо й міняти УПЛ, то на букву А.

– Хто з топових гравців є прикладом для наслідування?

– В футбол починав грати центрбеком. І мені дуже подобалась роль останнього захисника, коли ще в лінію не грали – висікти, врятувати в останній момент. Тащився від гри Серхіо Рамоса. З часом, коли почав краще розуміти футбол, як переміщатись, шукати простір, працювати з м'ячем, то вже на Карвахаля почав звертати увагу. Він любить футбол в собі, а не себе у футболі, тримаючись на топовому рівні.

– Як проводиш час поза футболом?

– Риболовля, лазня, пробіжки, прогулянки Полтавою. Дуже затишно і класно. Дуже сумуватиму за містом.