«Хайбері», «Вісенте Кальдерон», «Уайт Харт Лейн»: сім легендарних стадіонів, які зруйнували або повністю реконструювали

Домашній стадіон команди – це місце, де живе її історія та душа. Арени, на яких десятками років виступають легендарні клуби, з часом теж стають легендарними і назавжди асоціюються зі своїми господарями. Погодьтеся, важко уявити «Ліверпуль» без «Енфілда», «Мілан» без «Сан Сіро» або дортмундську «Боруссію» без «Сигнал Ідуна Парк».

Але стадіони, як і всі матеріальне, має свій термін придатності і служіння, тому рано чи пізно з ними доводиться прощатися. Якісь з них реконструюють, збираючи на місці старого спортивного об'єкта новий практично з нуля, а якісь просто зносять, назавжди відправляючи в історію. Представляємо вашій увазі добірку з декількох легендарних арен, які повністю перебудували або ж і зовсім зруйнували.

«Хайбері» 

Arsenal's Highbury Stadium pictured during the 1929 FA Cup Semi Final between Portsmouth & Aston Villa #AVFC #Pompey pic.twitter.com/ye5BD8MRLt

— Terrace Images ( @TerraceImages ) April 22 2017

Цей класичний англійський стадіон, відкритий ще в далекому 1913 році, протягом 93-х років був домашньою ареною лондонського «Арсенала». За роки свого існування арена пережила дві реконструкції, а «каноніри» на ній – безліч яскравих моментів своєї історії. Тут вони здобули 13 чемпіонств, 10 Кубків Англії і два Кубки ліги. 

Але на початку 21-го століття керівництво «Арсенала» вирішило, що «Хайбері», розрахований на 38 419 місць, більше не може вміщати всіх бажаючих уболівальників команди, через що клубна скарбниця втрачає частину доходів. У зв'язку з цим було прийнято рішення побудувати новий стадіон «Емірейтс», і в 2006 році легендарний «Хайбері» почали демонтувати. Остання гра тут відбулася 7 травня 2006, і «каноніри» попрощалися зі старою домашньою ареною яскравою перемогою над «Віганом» з рахунком 4:2. 

Two views of taken from a similar angle a few years apart showing the famous Highbury Stadium and its East Stand. One image is from 2003 and the other during demolition after Arsenal moved off in 2006. #highbury#arsenal pic.twitter.com/ScTLir2LZs

— Paul Groundtastic ( @ paul_gtastic ) October 6 2019

Like Highbury Square man. See if I was a gooner and stayed here. I'd never go to my bed. Just pure be skulking aboot. 'This is where Henry scored THAT goal'... pic.twitter.com/pJFDX5tjfC

— Bryan Lowe ( @ notsobigbryan ) November 12 2019

НСК «Олімпійський»

Найлегендарніше місце для всього українського футболу. Головна спортивна арена нашої країни за свою історію бачила неймовірні тріумфи київського «Динамо» і збірної України, вирішальні матчі ЛЧ і Євро, концерти і навіть дебати кандидатів в президенти. Але всі ці фінали і дебати були вже на новому, реконструйованому НСК.

Красень-стадіон в центрі Києва відкрили майже сто років тому – 12 серпня 1923 року. За час свого існування він десять разів міняв назву, пережив п'ять реконструкцій, приймав матчі футбольного турніру Олімпіади-1980, півфінали Ліги чемпіонів та Ліги Європи.

Свій нинішній вигляд «Олімпійський» отримав в рамках останньої реконструкції, що відбулася в 2008-2011 роках. Вона була проведена в рамках підготовки до домашнього Євро-2012. 

Місткість була зменшена з 83-х, до 70-ти тисяч місць, над трибунами з'явився дах, що тоді було дивиною для українського стадіону, і в кінцевому підсумку столиця отримала прекрасну, сучасну арену, готову до заходів найвищого рівня. 

Відкриття оновленого НСК відбулося 8 жовтня 2011 року. Тоді збірна України при заповнених вщерть трибунах зіграла в результативну нічию проти Німеччини (3:3).

«Делле Альпі» 

Колишня домашня арена «Ювентуса» проіснувала дуже недовго: від відкриття до руйнування минуло лише 19 років. Стадіон побудували в рамках підготовки до чемпіонату світу 1990 за гроші з міського бюджету. Планувалося, що тут будуть виступати дві туринські команди – «Ювентус» і «Торіно». Влітку 2003 року «Юве» викупив спортивний об'єкт у міста за 25 млн євро, проте історія «старої синьйори» тут вийшла дуже короткою. 

Стадіон багато критикували за погану видимість поля через легкоатлетичні доріжки, на яких, до речі, серйозні змагання з легкої атлетики так і не проводилися (нічим не нагадує київський НСК?). Проблема повинна була бути усунена після реконструкції, витрати на яку спочатку планувало взяти на себе місто. Але після того, як Італія не отримала право на проведення Євро-2012, від цієї ідеї вирішили відмовитися. В результаті проблема лягла на плечі «Ювентуса», але в клубі прийняли рішення не реконструювати стару арену, а побудувати нову. Таким чином «Делле Альпі» виявився нікому не потрібним і був знесений вже в 2009 році.

«Сантьяго Бернабеу»

Домашній стадіон мадридського «Реала», відкритий ще в 1947 році, за час свого існування пройшов три серйозних реконструкції, але остання, завершення якої анонсувалося на літо цього року, повинна стати особливо масштабною. На неї «вершкові» зібралися витратити цілих 900 млн євро, 575 з них взяли в кредит, виплачувати який доведеться наступні 27 років. Серед основних змін збільшення місткості (з 81 до 85 тисяч), поява висувного даху і 6-рівненго підземного сховища для поля. Оновлений «Бернабеу» повинен стати багатофункціональною ареною, здатною приймати найрізноманітніші заходи цілий рік. Наобіцяло керівництво королівського клубу дуже багато, але ось повна реалізація проекту поки що затягується. Подивимося, чи буде в результаті арена «Реала» такою фантастичною, як про неї говорять. 

«Уайт Харт Лейн»

Ще один легендарний англійський стадіон, побудований в самому кінці 19-го століття – 1899-му році. Арена, що вміщає трохи більше 36-ти тисяч чоловік, відразу стала домом для лондонського «Тоттенхема», який виступав тут 118 років.

У 2016 «шпори» почали будувати для себе новий, сучасніший і більш місткий стадіон, однак на старому команда дограла ще рік. Останній поєдинок на «Уайт Харт Лейн» відбувся 14 травня 2017 року. «Тоттенхем» переміг «Манчестер Юнайтед» (2:1), а вболівальники команди після фінального свистка вибігли на поле, щоб назавжди попрощатися з пам'ятним місцем, яке знесли вже менш ніж через добу. 

«Вісенте Кальдерон»

Сьома за місткостю арена Іспанії і перший в країні стадіон, який удостоївся від УЄФА звання елітного і отримав п'ять зірок, вірою і правдою служив мадридському «Атлетіко» з 1966 по 2017 роки. Крім безлічі яскравих моментів, в історії цього спортивного об'єкта, названого на честь одного з президентів «матрацників», був і свій чорний день. 1 жовтня 2008 року під час матчу Ліги чемпіонів між «Атлетіко» і «Марселем» сталася масова бійка між фанатами команд і правоохоронними органами, в результаті якої постраждали і отримали серйозні травми багато людей. Після цього УЄФА дискваліфікував арену на дві гри. Футбольна історія «Вісенте Кальдерона» підійшла до кінця в 2017 році. «Атлетіко» переїхав на більш місткий «Ванда Метрополітано», а старий будинок мадридського клубу знесли через два роки, в 2019-му. Тепер на його місці повинні побудувати житлові квартали і парк. Останнім матчем на стадіоні став фінал Кубка Іспанії 2017 між «Барселоною» і «Алавесом», в якому каталонці перемогли з рахунком 3:1.

«Камп Ноу»

En marcha el derribo de la tercera gradería del Camp Nou

Las obras siguen su curso y algunos de los pilares que sostienen la parte a derribar ya están convertidos en escombros pic.twitter.com/wbzCbljmMx

— Mundo Deportivo ( @ mundodeportivo ) June 13, 2023

Після майже 67-ми років свого існування масштабної реконструкції дочекався і один з найвідоміших і знакових стадіонів світу – великий барселонський «Камп Ноу». Перебудова вже йде повним ходом, а приблизну вартість оновлення домашньої арени «Барселони» оцінюють в півтора мільярда євро. 

Роботи хочуть завершити до осені наступного року, а серед запланованих змін – збільшення місткості до 106 тисяч, поява висувного даху, нові плити на фасаді, ескалатори, ліфти і пристосування для уболівальників з інвалідністю. На час реконструкції легендарного стадіону «Барселона» переїде на набагато менший – «Монжуїк», місткість якого становить 55 тисяч осіб (старий «Камп Ноу» вміщував майже 100 тисяч).

 

Михайло Цирук спеціально для ХSPORT.ua

 

У матеріалі використані фото Getty images