Хто приніс перемогу «Ювентусу» в Лізі Європи? Починав у шостому дивізіоні і працював на будівництві

Від муляра, монтажника вікон і ремонтника покрівлі до гравця, що приніс Ювентусу перемогу в чвертьфіналі Ліги Європи.

А хто казав, що шлях до успіху має бути простим?

Федеріко Гатті має вкрай незвичну історію футбольної кар’єри. Він починав з самих низів. І зараз, здається, підійнявся на вершину.

Захисник зіграв в основному складі в останніх шести матчах команди. Серед них і гра проти Фрайбурга, де йому вдалося заробити пенальті у ворота суперників. І два дербі з Інтером, одне з яких в пів фіналі Кубка.

І ось зустріч зі Спортінгом. В ній Гатті відзначився своїм першим голом за стару сеньйору:

«Це емоції, які важко описати. Проте я точно їх запам’ятаю. Так, мені пощастило з цим голом, але часом удача – це те, що тобі потрібно.

Хочу присвятити цей гол дідусю. Він пішов з життя в грудні, але все одно завжди буде з нами – глибоко в серці».

Федеріко сім років навчався в академії гранатових. Проте було зрозуміло, що в клубі на нього не розраховують. Так він опинився в Алессандрії. Але і там півзахиснику не знайшлося місця.

Саме тому дебютувати в дорослому футболі довелося в клубі Павароло, тобто в шостому дивізіоні, на любительському рівні.

Але разом з цим колективом він здобув підвищення в класі, був визнаний найкращим молодим гравцем сезону, а також змінив позицію.

У клуба були серйозні фінансові проблеми. Через них досвідчені гравці відмовлялися тренуватися і грати. Довелося підключати в команду хлопців з академії.

Гатті тоді вже зарекомендував себе в першій команді, мав достатньо авторитету, досвіду. І зросту. А тому його вирішили перевести в центр оборони.

Як виявилося, це було доленосне рішення. Саме на цій позиції він дістався до Серії А та навіть до збірної Італії.

Однак в той період Федеріко навряд задумувався над такими перспективами.

Справа в тому, що в тому ж клубі працював його батько. І він залишився без роботи. Гра в футбол Гатті-молодшому грошей не приносила. А тому довелося йти працювати руками:

«Я працював на базарах, був муляром, ставив вікна, ремонтував дахи. Я прокидався ще до сходу сонця, йшов на роботу навіть в мороз. Було складно.

Але цей період багато чому мене навчив. У тата тоді не було роботи і я мусив віддячити йому за всі ті жертви, на які він йшов заради мене».

І цей підхід приніс результат. Просто оцініть прогрес Гатті:

• 17 років – Промозіоне (6-й дивізіон)

• 18 років – Еччеленца (5-й дивізіон)

• 21 рік – Серія D

• 22 роки – Серія С

• 23 роки – Серія В

• 24 роки – Серія А

І, звісно, варто уточнити, що він ще й встигнув провести два матчі за збірну Італії. Один з них – проти Англії з Абрахамом, Кейном та Стерлінгом.

«Це були прекрасні емоції, майже нереальні. Я багато років сподівався на такий шанс. Але це все одно щось шалене. Я протистояв гравцям з Ліги чемпіонів. Та, насправді, коли ти на полі, то не зважаєш на те, хто твій суперник».

Але воно й зрозуміло, зважаючи на те, що Гатті різко довелося зробити стрибок від Фрозіноне до однієї з найкращих захисних команд світу. Зараз же Масіміліано Аллегрі ним задоволений:

«Гатті дуже виріс після тих проблем, які мав. Все через те, що він, немов губка. Він багато вчиться і знає, що ще може додавати».

До прикладу, захисник Ювентуса серйозно стежить за своїм харчуванням. Розуміє, що на його поточному рівні дрібниць не буває:

«Я почуваюся, немов вікінг. І ніколи не здаюся. Характер у мене від батька, всередині я відчуваю лють.

Переді мною часто закривали двері, мені не давали шансів у академіях Торіно та Алессандрії. Але це мене не зламало».

Йому довелося подолати чимало, щоб опинитися там, де він наразі є. Далі в Ювентуса боротьба за Лігу Європи, Кубок Італії і спроби фінішувати якомога вище в Серії А.

Які плани у Гатті? Ви ж самі бачите, що цей хлопець не ставить собі обмежень і лімітів.

Сергій Лук'яненко

Telegram-канал автора