Хто приніс перемогу «Ювентусу» в Лізі Європи? Починав у шостому дивізіоні і працював на будівництві
близько 2 років тому
Від муляра, монтажника вікон і ремонтника покрівлі до гравця, що приніс Ювентусу перемогу в чвертьфіналі Ліги Європи.
А хто казав, що шлях до успіху має бути простим?
Федеріко Гатті має вкрай незвичну історію футбольної кар’єри. Він починав з самих низів. І зараз, здається, підійнявся на вершину.
Захисник зіграв в основному складі в останніх шести матчах команди. Серед них і гра проти Фрайбурга, де йому вдалося заробити пенальті у ворота суперників. І два дербі з Інтером, одне з яких в пів фіналі Кубка.
І ось зустріч зі Спортінгом. В ній Гатті відзначився своїм першим голом за стару сеньйору:
«Це емоції, які важко описати. Проте я точно їх запам’ятаю. Так, мені пощастило з цим голом, але часом удача – це те, що тобі потрібно.Хочу присвятити цей гол дідусю. Він пішов з життя в грудні, але все одно завжди буде з нами – глибоко в серці».
Федеріко сім років навчався в академії гранатових. Проте було зрозуміло, що в клубі на нього не розраховують. Так він опинився в Алессандрії. Але і там півзахиснику не знайшлося місця.
Саме тому дебютувати в дорослому футболі довелося в клубі Павароло, тобто в шостому дивізіоні, на любительському рівні.
Але разом з цим колективом він здобув підвищення в класі, був визнаний найкращим молодим гравцем сезону, а також змінив позицію.
У клуба були серйозні фінансові проблеми. Через них досвідчені гравці відмовлялися тренуватися і грати. Довелося підключати в команду хлопців з академії.
Гатті тоді вже зарекомендував себе в першій команді, мав достатньо авторитету, досвіду. І зросту. А тому його вирішили перевести в центр оборони.
Як виявилося, це було доленосне рішення. Саме на цій позиції він дістався до Серії А та навіть до збірної Італії.
Однак в той період Федеріко навряд задумувався над такими перспективами.
Справа в тому, що в тому ж клубі працював його батько. І він залишився без роботи. Гра в футбол Гатті-молодшому грошей не приносила. А тому довелося йти працювати руками:
«Я працював на базарах, був муляром, ставив вікна, ремонтував дахи. Я прокидався ще до сходу сонця, йшов на роботу навіть в мороз. Було складно.Але цей період багато чому мене навчив. У тата тоді не було роботи і я мусив віддячити йому за всі ті жертви, на які він йшов заради мене».
І цей підхід приніс результат. Просто оцініть прогрес Гатті:
-
17 років – Промозіоне (6-й дивізіон)
-
18 років – Еччеленца (5-й дивізіон)
-
21 рік – Серія D
-
22 роки – Серія С
-
23 роки – Серія В
-
24 роки – Серія А
І, звісно, варто уточнити, що він ще й встигнув провести два матчі за збірну Італії. Один з них – проти Англії з Абрахамом, Кейном та Стерлінгом.
«Це були прекрасні емоції, майже нереальні. Я багато років сподівався на такий шанс. Але це все одно щось шалене. Я протистояв гравцям з Ліги чемпіонів. Та, насправді, коли ти на полі, то не зважаєш на те, хто твій суперник».
Але воно й зрозуміло, зважаючи на те, що Гатті різко довелося зробити стрибок від Фрозіноне до однієї з найкращих захисних команд світу. Зараз же Масіміліано Аллегрі ним задоволений:
«Гатті дуже виріс після тих проблем, які мав. Все через те, що він, немов губка. Він багато вчиться і знає, що ще може додавати».
До прикладу, захисник Ювентуса серйозно стежить за своїм харчуванням. Розуміє, що на його поточному рівні дрібниць не буває:
«Я почуваюся, немов вікінг. І ніколи не здаюся. Характер у мене від батька, всередині я відчуваю лють.Переді мною часто закривали двері, мені не давали шансів у академіях Торіно та Алессандрії. Але це мене не зламало».
Йому довелося подолати чимало, щоб опинитися там, де він наразі є. Далі в Ювентуса боротьба за Лігу Європи, Кубок Італії і спроби фінішувати якомога вище в Серії А.
Які плани у Гатті? Ви ж самі бачите, що цей хлопець не ставить собі обмежень і лімітів.
Сергій Лук'яненко
Поділитись