Колишній тренер Шахтаря: «Одного Мудрика замало для збірної України»

Колишній асистент головного тренера Шахтаря та Дніпра-1 у штабі Ігора Йовічевича Юрій Беньо прокоментував нічию збірної України у матчі п'ятого туру Ліги націй проти Грузії (1:1).

– Враження двоякі, бо перший тайм подарував надію, що можемо перемогти. А в другому таймі вже було дуже складно нам. Тому я вважаю, що нічия все-таки більш закономірний результат, враховуючи момент в грузинів.

– Ребров після матчу сказав, що гравці намагалися вже після сьомої хвилини втримувати результат. В кінці матчу, після того як грузини зрівняли, вони теж тисли трохи активніше, навіть попри той наш момент. І в підсумку грузини переважали за статистикою. Чи був підхід Реброва до цього матчу взагалі правильним? Як би ви його оцінили?

– По першому тайму було видно, що ми забили швидкий м“яч і грали десь по рахунку. І нам це вдавалося, тому що були гострі контратаки. Могли розвинути успіх: там і Мудрик міг забити, і Довбик - мали шанси. За рахунку 2:0 було би набагато легше в другому таймі, впевненіше би себе почували.

А так грузинам вже не було що губити за підтримки трибун, вони вже другий тайм нагнітали. Особливо Хвіча дав дуже хороший матч, там майже всі атаки гострі через нього розвивалися, і дуже важко було його зупинити. Вони мали достатньо нагод для того, щоб зрівняти рахунок.

А після того, коли ми пропустили, ясно, що емоційний підйом був за грузинами, тим більше трибуни їх несли. Знаєте, як там буває сплеск? Але, бачите, в кінці, скажемо так, могла фортуна посміхнутися, могли ще й виграти. Але будемо говорити відверто, все-таки по гостроті моментів, по тих, що створили грузини в другому таймі, то все-таки справедливий результат – це була би нічия.

– А з чим взагалі пов’язані проблеми з грою в атаці в збірної України? Бо навіть якщо взяти цей матч, то до удару Мудрика на 36-й хвилині у нас ударів в принципі не було, навіть попри гол.

– Одного Мудрика замало. Коли хочеться в контратаку, хотілося, щоби десь і правий фланг допомагав, десь і Артем Довбик. Тут теж є якісь об’єктивні причини. Все-таки гравець там десь після травми, і було під питанням взагалі, чи він буде грати. І треба віддати йому належне, що він 80 хвилин досить пристойно відіграв, боровся, бився, намагався чіплятися за м’ячі. З правого флангу десь швидкості не вистачало. По суті, ми грали другим номером переважно весь матч.

А Саша Зубков більше гравець, у якого сильна сторона – при позиційній атаці. Він дуже гострий біля штрафного, креативний. Взаємодія його з Коноплею – коли ти з м'ячем, коли ти на м'ячі. А тут гра другим номером, де треба багато оборонятися, допомагати треба було Коноплі весь час, бо Хвіча переважно грав з лівого флангу грузинів і звідти розгортав атаки. Тому вони більше думали про те, щоб в захисті працювати.

– Ви згадали про Мудрика. Майже вся гострота в цьому матчі так чи інакше йшла від нього, окрім останнього моменту.

– Це його матч. Грузини грають першим номером, в тебе простору дуже багато. Знаєте, це якраз його ігри, де якраз його швидкість і має використовуватись. Тому було б дивно, якщо би він в такій грі не був би помітний, тому що тут маєш стільки простору, знаєте, і з його швидкістю, з дриблінгом. Було гріх не користуватися такими можливостями.

Раніше Мудрик поділився думкою щодо втраченої перемоги над Грузією.