Ліга конференцій – хороший турнір, який має право на існування. Його не дуже цікаво дивитися, але сенс трохи в іншому

Коли в УЄФА оголосили про те, що з сезону-2021/22 буде проводитися ще один єврокубок – Ліга конференцій, а брати участь в ній будуть клуби, які фінішували в своїх чемпіонатах нижче зони ЛЄ, багато вболівальників поставилися до цієї ідеї дуже скептично. Справді, навіщо потрібен такий турнір серед слабких команд, хто буде це дивитися? Виходить, УЄФА створює черговий непотрібний турнір, на кшталт Ліги націй, щоб на ньому заробляти? Найцікавіше, що з цими аргументами цілком можна погодитися. Дійсно, афіші матчів Ліги конференцій часто не вражають настільки, що дивитися такий поєдинок стануть тільки фанати команд, які беруть участь в ньому, так що глядацький інтерес до третього за силою єврокубку не можна назвати високим. Але критикуючи ЛК, не варто забувати і про головний позитивний момент її існування: вона подарувала маленьким клубам і їхнім уболівальникам шанс пережити емоції єврокубкової боротьби, доходити до пізніх стадій і доводити, що у футболі ще залишилося місце для дива. І без цього турніру вони б ніколи не отримали такого шансу.

Мотивація для бідних і слабких 

Хоча заїжджена фраза про те, що гроші не грають в футбол, існує вже багато-багато років, в реальності вони в нього грають. Часи, коли Лігу чемпіонів міг виграти умовний «Порту», а Кубок УЄФА/Лігу Європи – донецький «Шахтар», назавжди залишилися в минулому. Звичайно, теоретично таке все ще можливо. Але будь-яка подібна сенсація буде разовим винятком з багаторічного правила. З 2011 року ЛЧ вигравали лише п'ять команд: «Барселона», «Челсі», «Баварія», «Реал» і «Ліверпуль». У Лізі Європи, яка колись була турніром слабких, де може статися все що завгодно, ситуація не сильно відрізняється – сім різних переможців за останні 11 років. При цьому крайній випадок, коли ЛЄ вигравала команда не з топ-5 ліг, був ще в сезоні-2010/11, коли трофей завоював «Порту», а в Лізі чемпіонів таке відбувалося ще в далекому сезоні-2003/04, і, що цікаво, тріумфатором був все той же «Порту». 

Звичайно, ЛЧ – це турнір для еліти, де до пізніх стадій доходять тільки найсильніші, і так, в принципі, має бути. Однак і Ліга Європи в останні роки перетворилася в такий собі закритий клуб, де доходять далеко і вирішують долю трофея кілька європейських грандів, які сильно виділяються на тлі інших учасників турніру. Останній сезон, в якому до фіналу дійшли скромні «Айнтрахт» і «Рейнджерс» – швидше виняток із загального правила. Якщо подивитися на фінали попередніх років, то ми побачимо там пари, які цілком би могли грати на пізніх стадіях ЛЧ. У 2021 році за трофей боролися «Вільярреал» і «МЮ», в 2020 – «Севілья» і «Інтер», в 2019 – «Челсі» і «Арсенал», в 2018 – «Атлетіко» і «Марсель».

При такому розкладі сил в європейському футболі виникає питання: а де ж тут місце для більш скромних клубів? Адже в Європі існує безліч класних команд з багатою історією, неймовірною кількістю уболівальників і цікавим підбором гравців. Але єдина їхня проблема – менш товстий гаманець, ніж у елітного клубу грандів. Виходить, для таких в європейському футболі місця немає? Так, це правда, навіть такі команди часто виявляються на задвірках, не кажучи вже про клуби-карлики зі слабких чемпіонатів, які в своїй лізі можуть роками розривати всіх і вся, але при цьому ніколи не мати ніяких шансів в єврокубках. Однак поява Ліги конференцій виправляє таку несправедливість. 

Шанс для збитих льотчиків нагадати про колишню велич 

Великий клуб – це не тільки про результати на полі, які демонструються на сьогоднішній день. У європейському футболі є купа непоказних команд, які сьогодні бовтаються в середині турнірної таблиці своїх чемпіонатів, іноді чіпляючись за останні єврокубкові місця. Але при цьому кількості фанатів, старим досягненням, народної любові і важливості цих клубів для свого міста або навіть країни могли б позаздрити багато грандів, які регулярно виходять в плей-оф ЛЧ. 

У минулому сезоні Лігу конференцій виграла «Рома» – величний клуб, для якого цей європейський трофей став першим в історії. У фіналі команда Моуріньо грала проти «Феєноорда» – володаря Кубка чемпіонів і двох Кубків УЄФА, команди з неймовірними уболівальниками, які на домашніх іграх забезпечують божевільну підтримку і атмосферу.

В цьому році в півфіналі зіграє «Вест Хем» – команда, про фанатів якої ходять легенди. У поточному сезоні АПЛ вона балансує на межі боротьби за виживання, але при цьому має реальний шанс виграти другий у своїй історії євротрофей. 

Коли такі великі клуби другого ешелону, які просто обожнюють в своїх містах, а знають і люблять у всьому світі, знову борються за трофеї, це, як мінімум, дуже цікаво. Адже можна створити скільки завгодно «Лейпцигів», «Манчестер Сіті» і «ПСЖ», вкласти в них багато грошей, поставити хорошу гру і боротися за титули чи не в кожному сезоні. Але ти ніколи не купиш те, що є у скромних, але набагато душевніших клубів – народну любов, історію і атмосферу на матчах. І коли такі клуби знову борються за щось більше, ніж умовне п'яте місце в своєму національному чемпіонаті – це прекрасно.

Казка усього життя для футбольних карликів 

Але, мабуть, головне, що дало футболу створення Ліги конференцій – це справжні дива і подвиги у виконанні маленьких клубів зі скромних чемпіонатів, про які середньостатистичний європейський уболівальник міг навіть і не чути. Зізнайтеся, до минулого сезону хтось знав таке слово як «Буде-Глімт»? 

А тепер це чвертьфіналіст єврокубоків, який двічі обігравав саму римську «Рому», один з них – з принизливим рахунком 6:1. 

Уявляєте масштаби події для фанатів цього скромного клубу і всієї футбольної Норвегії? А без Ліги конференцій все це було б практично неможливим.

А як вам сенсаційний єврокубковий похід польського «Леха» в цьому сезоні? Команда з дуже слабкого чемпіонату дісталася до 1/4 фіналу, де ледь не створила головну сенсацію всього європейського сезону і не відігралася після поразки 1:4 в першому матчі проти грізної «Фіорентини». 

Уявляєте, які емоції пережили понад дві тисячі уболівальників, які поїхали в Італію на матч, де шансів на успіх було нуль? І все це – завдяки існуванню Ліги конференцій. 

I 2.000 tifosi del #LechPoznań al Franchi, mentre celebrano il minuto ‘ 19. Una loro tradizione per ricordare ( insieme al minuto 22 ’ ) l'anno di fondazione del club. Il 1922 appunto. #FiorentinaLechpoznan #Fiorentina #ConferenceLeague pic.twitter.com/mv4IdJazvM

— Matteo Dovellini ( @MatteoDovellini ) April 20, 2023

Не хочете – не дивіться! Цей турнір – для учасників і їхніх вболівальників

Звичайно, Ліга конференцій не особливо привертає увагу нейтрального глядача через слабкий склад учасників. До того ж, її матчі проходять одночасно з Лігою Європи, де, як правило, цікавіше. Так хто ж тоді буде дивитися третьосортну ЛК? 

Однак сенс цього турніру трохи в іншому. Ліга конференцій – це не про притягування божевільною глядацької аудиторії. Вона дарує маленьким, скромним клубам і їхнім вболівальникам справжні казки і незабутні емоції, заради яких ми і дивимося футбол, ходимо на стадіони і вболіваємо за свої команди щосили, віддаючи їм частинку душі. І всього цього вже цілком достатньо, щоб не вважати Лігу конференцій безглуздим і непотрібним турніром.

Михайло Цирук спеціально для ХSPORT.ua

У матеріалі використані фото Getty images